Ухвала суду № 80844305, 20.03.2019, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/23/19

Справа № 754/20173/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2019 року м. Київ

суддя Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В.

за участю:

секретаря судового засідання Шевчук М.В.,

особи, яка подала скаргу ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною і скасування постанови старшого виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Вахрушевої Ради Миколаївни про арешт коштів боржника від 09.11.2017 р., заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», -

ВСТАНОВИВ :

16.04.2018 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 про визнання неправомірною і скасування постанови старшого виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Вахрушевої Ради Миколаївни про арешт коштів боржника від 09.11.2017 р.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що на виконанні у відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції в м. Києві перебуває виконавче провадження № 49268460 за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості по кредиту.

08 грудня 2017 р. скаржник дізналася від працівників «Приватбанку», що на рахунки оформлені на скаржника накладено арешт старшим виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Вахрушевої Р.М..

11.12.2017 р. скаржник отримала постанову про арешт коштів боржника в приміщенні відділу ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві наручно.

На підставі даної постанови був накладений арешт на кошти на рахунках, на які перераховується соціальна допомога по догляду за дитиною, заробітна плата та відкрита кредитна картка, непогашення процентів за користування якою призведе до нарахування штрафних санкцій Банком.

29.12.2017 р. скаржник звернулася з письмовою скаргою на постанову про арешт коштів.

Постановою від 05.01.2018 р. старшого державного виконавця відділу ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві Вахрушевої Р.М. арешт з вказаних рахунків, відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк» на ім'я скаржника був частково знятий, а саме з картки, на яку виплачується соціальна допомога по догляду за дитиною, та з картки, на яку виплачується заробітна плата, проте не знято арешт з кредитної картки.

За таких обставин скаржник просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову від 09.11.2017 р. про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кредитні кошти картка «Універсальна Голд» № рахунку НОМЕР_1 у ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки кошти, які знаходяться на даному рахунку не є коштами, які належать боржнику, а є коштами банку, надані в користування позичальнику відповідно до умов кредитного договору і накладенням арешту на кредитні кошти на вказаному рахунку фактично обмежено право позичальника здійснювати будь-які розрахункові операції по даному рахунку.

Враховуючи викладене просить визнати дії старшого державного виконавця ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві такими, що порушують Конституцію України та права скаржника гарантовані Конституцією України, такими що перевищують їхні службові повноваження, щодо накладання арешту на кошти ПАТ КБ «Приватбанк», наданими їй в користування згідно кредитного договору та просить зняти арешт та блокування з кредитного рахунку № НОМЕР_1 (НОМЕР_2, НОМЕР_3).

Судом встановлені такі обставини.

Із копії постанови про арешт коштів боржника від 09.11.2017 встановлено, що 09.11.2017 накладено арешт на всі кошти боржника.

Оцінюючи усі докази в їх сукупності, суд вважає обґрунтованими доводи заявника, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Учасниками справи не заявлено клопотань про витребування інших доказів, виклик свідків, а тому суд на підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України вирішив справу на наявних у ній доказах.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Оцінюючи усі докази, суд вважає доведеними обставини, на які скаржник посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що 09.11.2017 державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на всі кошти, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів. Однак, державний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів від 09.11.2017 не виконав вимоги ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме не врахував, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно або на окремі речі, що належать боржнику. Кредитні кошти боржнику не належать.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55 Основного Закону проголошує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням наведеного, суд має підставу визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві Вахрушевої Р.М. від 09.11.2017 р. в частині накладення арешту на кредитний рахунок № НОМЕР_1 (НОМЕР_2, НОМЕР_3).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.447-452 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною і скасування постанови старшого виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Вахрушевої Ради Миколаївни про арешт коштів боржника від 09.11.2017 р. задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Вахрушевої Ради Миколаївни у виконавчому провадженні № 49268460 від 09.11.2017 «про арешт коштів боржника» в частині накладених на кредитні кошти на рахунку № НОМЕР_1 (НОМЕР_2, НОМЕР_3) в ПАТ КБ «Приватбанк».

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду

Суддя: