Рішення № 80843665, 29.03.2019, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/14/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

25 березня 2019 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Гічиновська Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулось в Острозький районний суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 15758,43 грн. заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову АТ КБ "ПРИВАТБАНК" зазначає, що відповідно до укладеного між ним та ОСОБА_1 договору від 20.02.2008 року, останній отримав кредит в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

З 01.01.2013 року тарифний план карти було змінено на "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір.

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Зазначає, що відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Вказує, що п.2.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., відповідач зобов'язався сплачувати банку пеню відповідно до встановлених тарифів, а відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, останній зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Вказує, що відповідно до тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", базова відсоткова ставка в місяць становила 3,0% (36% на рік), за тратами здійсненими з 01.09.2014 - 2,9 % (34,80% на рік), за тратами здійсненими з 01.04.2015 - 3,6% (43,2% на рік). Обов'язковий щомісячний платіж складав 7% від суми заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості (але неменше 100 грн. та не більше залишку заборгованості).

Пеня за несвоєчасне погашення кредиту є сумою базової процентної ставки за договором, розділеної на 30 і нараховується за кожен день прострочення кредиту та 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць і нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. і більше (довідка про умови кредитування з використанням кредитних карт "Універсальна 30 днів пільгового періоду"). З 01.01.2013 розмір пені становить 0,24% від суми загальної заборгованості та 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. або 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.

Зазначаючи про те, що відповідач порушив умови договору по поверненню коштів та ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором станом на 16.12.2018 року на суму 15758,43 грн., яка складається з: 9231,12 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5538,81 грн. - заборгованість за пенею; 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 738,50 грн. - штраф (процентна складова), а також витрати на сплату судового збору у розмірі 1921 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданій до суду заяві позов підтримав та просив розгляд справи проводити за його відсутності, а в разі неявки відповідача, просить суд винести заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву на позов до суду не подав.

За клопотанням представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові докази в їх сукупності, вважає, що позов АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання. Згідно з п.1 ч.2 ст.11 та ч.2 ст.509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.

Судом встановлено, що 20.02.2008 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" в розмірі 2000 грн. з базовою відсотковою ставкою в місяць 3,0% (36% на рік), обов'язковий щомісячний платіж складав 7% від суми заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості (довідка про умови кредитування з використанням кредитних карт "Універсальна 30 днів пільгового періоду").

В подальшому, було змінено тариф з обслуговування кредитної карти ОСОБА_1, відповідно до якого базова відсоткова ставка за тратами здійсненими з 01.09.2014 року складала 2,9% (34,80% на рік), за тратами здійсненими з 01.04.2015 року - 3,6% (43,2% на рік), обов'язковий щомісячний платіж складав 7% від суми заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, а з 01.04.2014 року - в розмірі 5% від суми заборгованості, але не менше 100 грн. і не більше залишку заборгованості.

Відповідно до п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який може збільшити або зменшити його в будь-який момент.

Одночасно п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору.

З анкети-заяви ОСОБА_1 від 20.02.2008 року вбачається, що він був ознайомлений та згідний з Умовами надання банківських послуг і Тарифами банку.

Підписавши вказану заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, сторони узгодили, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також Тарифами банку складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, використовував кредитні кошти, а також здійснював періодичне погашення заборгованості з 14.04.2008 по 31.07.2018, проте не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості, випискою по рахунку ОСОБА_1 та свідчить про здійснення сторонами операції за кредитом, зокрема що ОСОБА_1 користувався кредитною карткою, отримував кредитні кошти, здійснював погашення заборгованості, що також підтверджує виникнення договірних правовідносин між сторонами з приводу отримання ОСОБА_1 у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" кредиту.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вбачається, що сторони досягли згоди по всіх істотних умовах кредитного договору від 20.02.2008 року, підписали його, а тому такі умови кредитного договору є обов'язковими для виконання.

Вказаний договір відповідає вимогам ст.634 ЦК України.

Відповідно до п.2.1.1.4.2, п.2.1.1.4.6 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору, визначено що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Кредитним договором визначено, що ОСОБА_1 отримав кредит зі сплатою щомісячно 3,0% (36% на рік), за тратами здійсненими з 01.09.2014 року - 2,9% (34,80% на рік), за тратами здійсненими з 01.04.2015 року - 3,6% (43,2% на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом.

Пунктом 1.1.3.2.4 Умов і правил надання банківських послуг визначено, що банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків та при цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта в виписці по картрахунку і якщо протягом 7 днів банк не отримає повідомлення клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт прийняв нові умови. Водночас, зазначеним пунктом визначено, що право зміни розміру наданого на платіжну картку кредитного ліміту банк залишає за собою в односторонньому порядку, по власному рішенню та без попереднього повідомлення клієнта.

В судовому засіданні з розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що банком було змінено розмір відсоткової ставки за кредитним договором, однак, зміна відсоткової ставки відповідає умовам договору і станом на 16.12.2018 року заборгованість по процентам за користування кредитом становила 9231,12 грн. і на даний час відповідачем не сплачена, то в цій частині позовні вимоги слід задоволити.

При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався.

Окрім того, при укладенні кредитного договору від 20.02.2008 року, сторони домовились, що за порушення взятих зобов'язань по поверненню коштів більш ніж на 120 днів ОСОБА_1 зобов'язався сплатити на користь банку штраф в фіксованій частині в розмірі 250 грн. та в розмірі 5% від суми позову (п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду"), в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та в розмірі 738 грн. 50 коп. (процентна складова).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки ОСОБА_1 зов'язання перед банком порушив, то відповідно до тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" (умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду") та вимог ст.549 ЦК України з нього на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" підлягає стягненню штраф в розмірі 988,50 грн., який складається з фіксованої частини - 250 грн. та процентної складової - 738,50 грн., розмір яких підтверджується, доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Водночас, умовами договору, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Так, при укладенні кредитного договору від 20.02.2008 року сторони домовились, що у разі виникнення прострочених зобов'язань, клієнт сплачує банку пеню, яка є сумою базової процентної ставки за договором, розділеної на 30 і нараховується за кожен день прострочення кредиту та 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць і нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. і більше (довідка про умови кредитування з використанням кредитних карт "Універсальна 30 днів пільгового періоду"). З 01.01.2013 розмір пені становить 0,24% від суми загальної заборгованості та 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. або 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.

Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 5538,81 грн. заборгованості за пенею.

Водночас суд вважає, що вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про стягнення із ОСОБА_1, окрім штрафів, ще й пені задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань.

Водночас, умовами договору, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення порядку й строків погашення кредиту свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, окрім штрафів, ще й пені в розмірі 5538,81 грн. задоволенню не підлягають.

При вирішенні зазначеного спору суд бере до уваги і те, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень та при цьому суд враховує, що відповідач належних доказів повернення грошових коштів за кредитним договором суду не подав.

З врахуванням наведеного, сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача, становить 10219,62 грн. з яких: 9231,12 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 988,50 грн. заборгованості за штрафами.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 1921 грн. судового збору, а тому за правилами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1245,77 грн. витрат на сплату судового збору.Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 29429,27 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 549, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (юридична адреса: м.Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 10219 грн. 62 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких: 9231 грн. 12 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 988 грн. 50 коп. заборгованості за штрафами та 1245 грн. 77 коп. витрат на сплату судового збору.

В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.04.2019.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.