Рішення № 80843255, 28.03.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1294/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року Рівненський міський суд

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину звернувся представник РМР у якому просить суд стягнути з відповідача на користь Рівненської міської ради для зарахування на рахунок місцевого бюджету 7340 грн. 68 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (р/р 31414544017002 в банку Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код ЄДРПОУ 38012714, одержувач УК у м.Рівному 24060300).

В судове засідання представник позивача не з’явився, однак подав до суду письмове клопотання у якому просив провести розгляд справи з відсутності представників Рівненської міської ради за наявними в матеріалах справи документами, позовні вимоги підтримує повністю.

В судовому засіданні відповідач заявлені позовні вимоги позивача визнав повністю та не заперечив проти їх задоволення.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2017 року о 17 год. 45 хв. ОСОБА_1 керуючи тролейбусом «Skoda 14ТР» бортовий №159, який знаходився навпроти будинку №18А по вулиці Курчатова в місті Рівному, порушив вимоги п.10.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, що знаходиться в прямому безпосередньому причинному зв’язку із вчиненням злочину, а саме, розпочинаючи рух по вул.Курчатова зі сторони вул.Д.Галицького не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який знаходився з правого боку вказаного тролейбуса.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді обширної рвано-скальпованої рани м’яких тканин правої нижньої кінцівки на протязі від гомілково-ступневого суглобу до середньої третини стегна, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров’я.

З дослідженого в судовому засіданні рахунку від 7 грудня 2018 року №1-9/1109/5 вартості перебування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 28 жовтня 2017 року по 17 листопада 2017 року, що складає 20 ліжко-днів, медична карта стаціонарного хворого №20377 вбачається що сума витрат лікарні становить 7340,68 грн.

Вироком Рівненського міського суду від 26 березня 2018 року по справі №569/1209/18 ОСОБА_1 визнано винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України і призначено покарання – штраф двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо злочин вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 цього Кодексу.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

КНП «Центральна міська лікарня» РМР, у якій проводилось лікування ОСОБА_2 потерпілого від дій відповідача перебуває у комунальній власності міста та фінансується з місцевого бюджету, тому кошти повинні бути стягнені на користь виконавчого комітету РМР.

Витрати здійснені вищевказаною медичною установою на лікування потерпілого від злочину та непогашення зазначених витрат, призводять до ненадходження коштів до місцевого бюджету, що створює навантаження на бюджет та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Водночас, додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплений у ст.68 Конституції України є обов’язковою умовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу – побудови демократичної, соціальної правової держави.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними, визнаними відповідачем, а тому вони підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду представник позивача звільнений від сплати судового збору, рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати по справі слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.1206 ЦК України, ст.128 КПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від

злочину – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 кім.135, іпн.2858519050 на користь Рівненської міської ради для зарахування на рахунок місцевого бюджету 7340 грн. 68 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (р/р 31414544017002 в банку Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код ЄДРПОУ 38012714, одержувач УК у м.Рівному 24060300).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 кім.135 судовий збір в розмірі 768,40 грн. та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Рівненська міська рада, м.Рівне, вул.Соборна, 12-А, кож ЄДРПОУ 34847334.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 кім.135, іпн.2858519050.

Суддя :