Ухвала суду № 80842693, 29.03.2019, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/498/19

Номер провадження 1-кс/559/255/2019

УХВАЛА

> про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

"29" березня 2019 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі

слідчого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Протас Ю.В.

з участю:

прокурора Ваколюк Ю.О.

слідчого Єрмолаєва А.В.

захисника адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно клопотання старшого слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області ОСОБА_2 яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3, за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019180040000300 від 28 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, не працюючої, раніше неодноразово судимої, останній раз вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.02.2016 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі, строком на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, без зареєстрованого місця проживання - запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області ОСОБА_2 яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3, за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019180040000300 від 28 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обґрунтовуючи клопотання сторона кримінального провадження посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 28.03.2019, приблизно о 07 год.30 хв., ОСОБА_4, перебуваючи в будинку ОСОБА_5, за адресою: провул.Залізничний,1/1 смт.Смига Дубенського району Рівненської області, таємно, шляхом вільного доступу, таємно викрала належні останньому грошові кошти в сумі 9000 грн.

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180040000300 від 28 березня 2019 року, ч.1 ст.185 КК України.

28 березня 2019 року по підозрі у вчинені вищевказаного кримінального правопорушення, на підставі ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружену, не працюючу, раніше неодноразово судиму, останній раз вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.02.216за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі, строком на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, не зареєстровану за жодною адресою, тимчасово проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи засуджена вироком Калінінського районного суду м. Донецька від 25.12.2001 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.142 КК України (1960 року), дії кваліфікувались як розбій, вчинений групою осіб, до покарання у виді позбавлення волі, строком 5 років, та в той час, як з 2001 судимість не була знята та погашена в установленому законом порядку, повторно вчинила новий умисний корисливий злочин.

Встановлено, що ОСОБА_4, 28 березня 2019 року, приблизно о 06 годині 30 хвилин, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою викрадення коштів у ОСОБА_5, під приводом догляду за ним, приїхала до місця його проживання.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4, під час перебування в будинку ОСОБА_5, який розташований за адресою: провул. Залізничний,1/1, смт.Смига, Дубенського району, Рівненської області, приблизно о 07 год.30 хв., спостерігаючи за діями потерпілого, побачила місце зберігання останнім грошових коштів у будинку та зайшла до кімнати, в якій зберігались кошти ОСОБА_5, де скориставшись відсутністю нагляду за її поведінкою потерпілим, який перебував в іншій житловій кімнаті та іншими сторонніми особами, таємно умисно повторно викрала з-під матрацу ліжка, належні ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 9000 грн., після чого залишила його будинок, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4, обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-показаннями потерпілого ОСОБА_5 - інваліда 1 групи, пенсіонера, який розповів, про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення ОСОБА_4, а саме, викрадення останньою по місцю його проживання, належних йому грошових коштів в сумі 9000 грн. 28.03.2019, якій він попередньо проплатив проїзд в сумі 800 грн. до його місця проживання,

-показаннями свідка ОСОБА_6, яка розповіла, що 19.03.2019 до її сусіда ОСОБА_5 приїжджало дві жінки, одна з яких ОСОБА_4, яких ОСОБА_5 не впустив до свого будинку, а викликав працівників поліції, які їх забрали з його господарства, а також, що, зі слів ОСОБА_5, вона дізналась, що 28.03.2019 до нього знову приїжджала ОСОБА_4 і викрала належні йому грошові кошти в сумі 9000 грн.,

-показаннями свідка ОСОБА_7, який розповів, що 27.03.2019, він на прохання свого сусіда ОСОБА_5 зняв йому з його пенсійної картки грошові кошти в сумі 8000 грн.,а також те, що він перерахував на прохання ОСОБА_5 на вказаний останнім рахунок грошові кошти в сумі 800 грн. для проплати проїзду ОСОБА_4 до нього, проведеним оглядом місця вчинення кримінального правопорушення за адресою: провул. Залізничний,1/1, смт.Смига, Дубенського району, Рівненської області, в ході якого коштів в сумі 9000 грн. у місці їх знаходження, вказаному ОСОБА_5 виявлено не було,

-особистим обшуком під час затримання підозрюваної ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України, в ході якого в підозрюваної було виявлено грошові кошти в сумі 1261 грн., а також 5 карток різних банків, серед яких було виявлено картку номер якої співпадає з номером картки вказаним потерпілим ОСОБА_5 під час його допиту, на яку його сусід ОСОБА_7 на його прохання перераховував кошти в сумі 800 грн. на проїзд ОСОБА_4 до місця його проживання,

-змістом протоколу впізнанням по фотознімках від 28.03.2019, під час якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_4, як жінку, яка приїхала до нього 28.03.2019 вранці і викрала його кошти,

-змістом протоколу впізнанням по фотознімках від 28.03.2019, під час якого свідок ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_4, як жінку, яка приїжджала до її сусіда ОСОБА_5 19.03.2019 та 28.03.2019 вранці викрала його кошти, зі слів ОСОБА_5,

-змістом протоколу проведеного слідчого експерименту, під час якого потерпілий ОСОБА_5 детально розповів про обставини вчинення крадіжки ОСОБА_8, належних йому грошових коштів в сумі 9000 грн. і зазначив, що ніхто крім неї в його будинок 28.03.2019 не заходив із сторонніх осіб та вказав місце, де зберігав кошти в своєму будинку.

Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 є забезпечення виконання останньою покладенихна неї процесуальних обов’язків та запобігання вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду. Даний ризик (передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, а саме, ч.2 ст.185 КК України, міра покарання за вчинення якого є позбавлення волі на строк до п’яти років. А також те, що відповідно до її паспортних даних, підозрювана на даний час не зареєстрована за жодною адресою, точні дані щодо місця її фактичного місця проживання на даний час відсутні, оскільки сама ОСОБА_4 не зазначила їх під час її затримання в порядку ст.208 КПК України через незнання даної інформації. Крім того, підозрювана на даний час ніде не працює, не одружена, дітей та близьких родичів немає, що вбачається протоколу затримання, де зафіксовано, що родичів, які можна було б повідомити про її затримання немає, що дає підстави вважати про відсутність у неї міцних соціальних зв’язків, тому остання може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що негативно відобразиться на проведенні досудового розслідування та своєчасності прийняття кінцевого процесуального рішення, а також судовому розгляді і дотриманні розумних строків досудового слідства. Крім того, ОСОБА_4 неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, починаючи з 1999 року. Так, остання була засуджена 6 разів вироками судів м. Донецьк, Чернігів та Донецької області, з них 5 разів до реальної міри покарання у виді позбавлення волі.

2. Можливість вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжувати злочинну діяльність (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_4, будучи раніше судимою, а саме:

- 26.05.1999 Новогродовським районним судом Донецької області за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.140 КК України (1960 року) до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 22.12.2001 Калінінським районним судом м. Донецька за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.142 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі;

- 19.04.2007 Київським районним судом м. Донецька за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі, строком 5 років;

- 30.09.2013 Новозаводським районним судом м. Чернігова за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі, стоком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

- 13.03.2015 Деснянським районним судом м.Чернігів за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 1 місяць;

- 08.02.2016 Новозаводським районним судом м. Чернігів за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, до покарання у виді 2 років 6 місяці позбавлення волі.

Після звільнення з місць позбавлення волі 01.02.2018 по відбуттю міри покарання, на шлях виправлення не стала, а усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, знову вчинила корисливий злочин. Крім того, будучи безробітною та, не отримуючи будь-яких соціальних виплат, у останньої під час затримання було виявлено та вилучено п’ять карток різних банків, що може свідчити про причетність її до вчинення інших корисливих злочинів та здійснення перерахунків незаконно отриманих коштів на рахунки даних карток, як нею безпосередньо так і іншими особами, що свідчить про те, що остання, перебуваючи на волі, може продовжувати свою злочинну діяльність та вчиняти нові злочини.

ОСОБА_4 навіть після 5 разового відбування покарання у виді позбавленні волі, на шлях виправлення не стає та продовжує злочинну діяльність.

Обрання ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу наприклад у виді домашнього арешту, не забезпечить належної поведінки підозрюваної, яка перебуваючи на волі може своєю поведінкою, що підкреслюється неодноразовим вчиненням кримінальних правопорушень, проживанням на території інших областей України, відсутністю місця реєстрації та постійного проживання, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та або суду або продовжувати свою злочину діяльність, що знову ж таки призведе до завдання шкоди іншим громадянам та суспільним інтересам, а тому вважаю, що остання потребує ізоляції від суспільства шляхом застосування до неї такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Досудовим слідством було встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та продовжувати злочинну діяльність і це дає підстави вважати, що більш м’які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.

Враховуючи, що згідно п.5 ч.3 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється бо обвинувачується у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки, а ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років, тому слідчий вважає, що відносно ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід – тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання із викладених у ньому обставин, просили його задовольнити, окрім того, доповнили, що 29.03.2019 в ході огляду речей, який проведено з 15 год. 27 хв. по 15 год. 35 хв. ОСОБА_4 добровільно надала для огляду та вилучення грошові кошти в сумі 4100 грн., купюрами номіналом 100 грн., які, як вона пояснила, були викрадені неї 28.03.2019 у ОСОБА_5

В судовому засіданні ОСОБА_8 пояснила, що їдучи до ОСОБА_5, не мала на меті здійснити крадіжку у нього, однак не думала, що той захоче від неї інтимних послуг. Просила не обирати запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, вона влаштується на роботу та відшкодує ОСОБА_5 усі викрадені кошти.

Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав позицію своєї підзахисної, просив обрати запобіжний захід не пов’язаний із триманням під вартою.

Вислухавши підозрювану та її захисника, доводи прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання і кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Крім цього, положення ст.5 Конвенції передбачають, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що достатніх гарантій з цього приводу суду не надано та не здобуто таких гарантій в ході розгляду справи.

За змістом ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до змісту ч.3 ст.176 КПК України такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

28.03.2019 о 14 год. в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 фактично затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

29.03.2019 ОСОБА_4 в порядку ст. 278 КПК України вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Аналіз наведених у клопотанні обставин та матеріалів долучених до клопотання, дає підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4. у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено, а в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених: п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення).

Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України судом оцінені в сукупності та враховуються наступні обставини. ОСОБА_4 не одружена, дітей та близьких родичів немає, що вбачається протоколу затримання, де зафіксовано, що родичів, які можна було б повідомити про її затримання немає, що дає підстави вважати про відсутність у неї міцних соціальних зв’язків, не має постійного місця проживання, будучи неодноразово судимою (починаючи з 1999 року), розуміючи наслідки вчинених нею протиправних діянь (можливе з позбавленням волі), все таки пішла на вчинення корисливого кримінального правопорушення, вона офіційно ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонукання її для отримання грошових коштів та іншого майна, необхідного в побуті, до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень. Це підтверджує те, що ОСОБА_4, не зважаючи на надані їй можливості і заходи стати на шлях виправлення та 5 разового відбування покарання, належних висновків не зробила та вчинила нове корисливе кримінальне правопорушення і це дає підстави вважати, що з метою попередження подальшого вчинення нею злочинів та завдання шкоди іншим громадянам, остання потребує ізоляції від суспільства.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. ОСОБА_10 є раніше судимою особою, а санкція ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку суду, лише запобіжний захід - взяття під варту забезпечить у подальшому виконання підозрюваною процесуальних рішень та унеможливить спроби останньої вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Окрім того, в судовому засідання доведено, що інший запобіжний захід не може бути застосований до підозрюваної.

Будь-якої інформації, що свідчить про наявність в ОСОБА_4 хвороб, які б перешкоджали його перебуванню в умовах ізоляції від суспільства у слідчого судді - немає.

За таких обставин, вважаю, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а тому, є необхідність в обранні щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов’язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Зважаючи на встановлені границі розміру застави, для такої категорії кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 визначаю розмір застави в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваної альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути нею внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на неї ряд обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області ОСОБА_2 яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3, за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019180040000300 від 28 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, не працюючої, раніше неодноразово судимої, останній раз вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.02.2016 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі, строком на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, без зареєстрованого місця проживання - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання - 14 год. 00 хв. 28.03.2019.

Встановити строк дії ухвали - до 14:00 год. 27 травня 2019 року.

Встановити заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСА України в Рівненській області, Депозитний рахунок 37315038010559 Банк отримувача ДКС України, м. Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 26259988 Призначення платежу: застава за ... (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

За умови внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон, та у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27.05.2019.

Роз'яснити підозрюваній, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого суддю Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області та начальнику ДУ «Рівненського слідчого ізолятора».

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №12019180040000300

Ухвала про застосування запобіжного заходу - взяття під варту оголошена підозрюваній ОСОБА_4

Копію ухвали вручити підозрюваній негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 01.04.2019 о 12 год. 00 хв.

Слідчий суддя: