Ухвала суду № 80842593, 01.04.2019, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/138/18

провадження № 1-кп/732/2/19

У Х В А Л А

01 квітня 2019 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого – судді - Березовського О.Д.,

за участі секретаря - Швачко О.В.,

з участю прокурора - Авраменка А.А.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника потерпілих – адвоката - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

захисника – адвоката - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня клопотання захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 про проведення слідчого експерименту, заявлене у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Городнянського районного суду Чернігівської області знаходиться кримінальне провадження № 12017270000000727 по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_3, щодо проведення в рамках судового розгляду даного кримінального провадження слідчого експерименту. Обгрунтовуючи мету проведення слідчого експерименту захисник ОСОБА_4 вказує на необхідність з’ясування достовірності показань двох свідків, а саме ОСОБА_5 та слідчого Грецького В.П. в частині можливості свідком візуально спостерігати через отвори у паркані рух автомобіля по дорозі. Вважає, що ОСОБА_5 об’єктивно не могла через свій зріст, висоту паркану та стоячи під кутом до паркану візуально спостерігати рух автомобіля. Вказує на те, що понятих, які б знаходились поряд з ОСОБА_5 і могли підтвердити можливість візуального спостереження автомобіля з місця, де вона знаходилась, під час проведення слідчого експерименту не було. Натомість вважає як ОСОБА_5, так і слідчого Грецького В.П. зацікавленими особами. Звертає увагу, що під час досудового розслідування сторону захисту не залучили до участі у проведенні слідчого експерименту, після закінчення досудового розслідування та при ознайомленні з матеріали кримінального провадження відповідного клопотання стороною захисту заявлено не було через брак часу, оскільки вручення повідомлення про підозру та ознайомлення з матеріалами справи проводилось в один день.

Прокурор в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення клопотання захисника обвинуваченого. Зазначив, що свідок ОСОБА_5 допитувалась у судовому засіданні і чітко відповіла, що вона візуально спостерігала через паркан і бачила рух автомобіля, що в послідуючому давало їй можливість стверджувати про швидкість руху автомобіля обвинуваченого. При цьому звертає увагу, що захисник сам вказував на той факт, що свідок спостерігала рух автомобіля. Крім того, проведений в рамках досудового розслідування слідчий експеримент з метою визначення швидкості руху автомобіля проводився слідчим за участі свідка ОСОБА_5, яка знаходилась у дворі і через паркан спостерігала з того ж місця рух автомобіля. Після експериментальних заїздів слідчий та свідок підходили до експериментального автомобіля з понятими і свідок вказувала на швидкість руху автомобіля. Вказане свідчить про те, що свідок дійсно мала можливість спостерігати через паркан рух автомобіля. Вважає що будь-яких підстав для проведення слідчого експерименту немає і сторона захисту під час досудового розслідування не ставила під сумнів результати проведеного слідчого експерименту.

Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_2 заперечувала з приводу задоволення клопотання захисника обвинуваченого. Звертає увагу на те, що метою проведення слідчого експерименту захисник обвинуваченого визначає необхідність перевірки показань свідка ОСОБА_5. Натомість остання неодноразово допитувалась під присягою у судовому засідання і дала показання аналогічні тим, які вона давала при допиті в якості свідка під час досудового розслідування. Свідок чітко підтвердила, що вона візуально через паркан спостерігала рух автомобіля. Крім того, навіть якщо припустити, що суд прийме рішення про необхідність проведення слідчого експерименту залишається незрозумілим в який спосіб це можливо буде здійснити за відсутності дозволу власників будинку на те, щоб зайти на подвір’я домоволодіння.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника – адвоката ОСОБА_2 та заперечував з приводу задоволення клопотання захисника обвинуваченого щодо проведення слідчого експерименту.

Діючий Кримінальний процесуальний кодекс України чітко визначає порядок, межі та процедуру судового розгляду.

Згідно приписів ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Стаття 240 КПК України передбачає, що з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання захисник обвинуваченого вказує на необхідність перевірки під час слідчого експерименту достовірності показань як свідка ОСОБА_5, так і показань слідчого Грецького В.П.. При цьому захисник стверджує про те, що свідок ОСОБА_5 об’єктивно не могла через свій зріст, висоту паркана та стоячи під кутом до штахетного паркану з отворами візуально спостерігати рух автомобіля і відповідно належним чином сприймати його швидкість. Також захисник звертає увагу на той факт, що сторона захисту не була залучена до проведення під час досудового розслідування даної слідчої дії, а поняті, які знаходились в автомобілі під час експериментальних заїздів не перебувала поряд зі свідком у дворі та не можуть підтвердити, що з місця, де знаходився свідок, можливо через паркан візуально спостерігати рух автомобіля.

Разом з тим, розглядаючи відповідне клопотання захисника обвинуваченого, суд звертає увагу, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження сторона захисту жодних заперечень щодо результатів проведеного слідчого експерименту не висувала та клопотань щодо необхідності проведення повторного слідчого експерименту та перевірки показань свідка ОСОБА_5 не заявляла. Свідок ОСОБА_5 неодноразово допитувалась в судовому засіданні, в тому числі і з ініціативи сторони захисту, і давала відповідні показання щодо обставин при яких вона візуально спостерігала рух автомобіля в момент ДТП. Будь-яких даних, які б вказували на те, що показання дані нею в судовому засіданні суперечать тим показанням, які вона надавала на досудовому розслідуванні, суду наведено не було. Не було вказано і на наявність істотних протиріч у показаннях свідка ОСОБА_5, які б ставили під сумнів правдивість її показань. При цьому з дослідженого в судовому засіданні протоколу слідчого експерименту встановлено, що під час проведення даної слідчої дії було перевірено експериментальних шляхом та підтверджено можливість свідка через отвори у штахетному паркані візуально спостерігати рух автомобіля. Присутні під час проведення даної слідчої дії поняті підтвердили той факт, що після кожного експериментального заїзду свідок спочатку перебуваючи у дворі спостерігала рух автомобіля та потім в їх присутності вказувала на те чи відповідає рух експериментального автомобіля руху автомобіля в момент ДТП. Також суд звертає увагу на те, що на ілюстрації № 5 до протоколу проведення слідчого експерименту зафіксовано вигляд на проїзну частину дороги з місця де перебувала свідок ОСОБА_5. Зазначена ілюстрація доводить той факт, що місце розташування свідка по відношенню до паркану було прямо перпендикулярне, а не під кутом як зазначає захисник. На підставі чого останній зробив висновок про інше місце розташування свідка по відношенню до паркану не уточнюється. Тобто під час проведення слідчого експерименту було перевірено та підтверджено показання свідка в частині того в який спосіб та з якого місця вона візуально спостерігала рух автомобіля. При цьому підтверджено, що конструкція паркану дозволяє при знаходженні перпендикулярно по відношенню до нього через отвори візуально спостерігати на відповідній ділянці дороги рух автомобіля. Вказане зводить нанівець доцільність проведення повторного слідчого експерименту, оскільки саме свідок визначала та вказувала на місце, де вона знаходилась у дворі та з якого спостерігала рух автомобіля. Доказів та об’єктивних даних, які б свідчили про те, що свідок знаходилась в іншому місці аніж те на яке вона вказала і з цього місця, як стверджує захисник, вона не могла візуально спостерігати через паркан рух автомобіля суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 240, 350 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 про проведення слідчого експерименту.

Суддя О.Д.Березовський