Рішення № 80837598, 27.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/19193/18

Провадження № 2-а/520/61/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

секретар судового засідання - Белінська Ганна Сергіївна,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції в Одеській області Департаменту Патрульної поліції, Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

І. ПРОЦЕДУРА

15.08.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Управління Патрульної поліції Одеської області щодо невиконання рішення суду (постанова Приморського районного суду м. Одеси від 07.06.2016 року; постанова Одеського апеляційного суду від 04.10.2016 року, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2017 року), яка полягає у неналежному оформленні відповідних матеріалів; стягнути з Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України через Головне Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Київ шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 100000,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року змінено, зазначивши в резолютивній частині суд, до якого необхідно передати справу за правилами предметної підсудності - Київський районний суд м. Одеси.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018 року головуючим у справі обрано суддю Васильків О.В.

Ухвалою від 07.12.2018 року справу прийнято до провадження судді Васильків О.В.

23.01.2019 року Управлінням Патрульної поліції в Одеській області Департаменту Патрульної поліції до суду надано відзив.

08.02.2019 року позивачем до суду надано відповідь на відзив.

19.02.2019 року позивачем до суду надано заяву про уточнення позовних вимог (в порядку ч. 3 ст. 44 КАС України).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав та просить задовольнити.

Представники відповідачів до судового засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В своїх позовних вимогах позивач посилається на те, що 19.03.2016 року скоїлась ДТП, учасниками якої були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що 22.04.2016 року представником УПП в Одеській області було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 07.06.2016 року Приморський районним судом м. Одеси даний протокол був розглянутий та винесено постанову, якою даний протокол було повернуто відповідачу для належного оформлення. Після чого відповідачем були надіслані до суду листи та 15.08.2016 року Приморським районним судом м. Одеси ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні ДТП. Однак 04.10.2016 року Одеським апеляційним судом вказана постанова була скасована та матеріали справи повернуто для належного оформлення. Однак вказані в постанові апеляційного суду вимоги були проігноровані відповідачем та до суду були направлені листи, які 30.05.2017 року були розглянуті Приморським районним судом м. Одеси, в результаті чого постановою суду протокол про адміністративні правопорушення з усіма доданими матеріалами справи повернуто до відповідача для належного оформлення. Позивач зазначає, що в результаті описаної систематичної бездіяльності з боку відповідача йому спричинено моральну шкоду.

Представник Управління Патрульної поліції в Одеській області Департаменту Патрульної поліції у відзиві на позов посилається на те, що 19.03.2016 року близько 11.00. по вул. Маразлієвській, 10, в м . Одесі, сталась ДТП без потерпілих за участю автомобілів ОСОБА_1 та ОСОБА_2. При цьому щодо вказаної події виклику екіпажу на гарячу лінію «102» не надходило. Водії за взаємною згодою склали євро протокол та залишили місце ДТП. Але в подальшому 22.03.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся в УПП в Одеській області з заявою про оформлення матеріалів ДТП відносно ОСОБА_2 , в зв`язку з чим після проведеної перевірки, враховуючи відеозапис ДТП, була встановлена можливість наявності в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок чого було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП2№075039 від 22.04.2016 року та направлено до Приморського районного суду м. Одеси для розгляду та прийняття рішення по справі. Після цього матеріали справи декілька разів поверталися до УПП в Одеській області ДПП на до оформлення, у зв`язку з відсутністю схеми місця ДТП як додатку до протоколу. Однак в даному випадку складання схеми ДТП та долучення її до протоколу було неможливим, оскільки відповідні підрозділи Національної поліції до оформлення зазначеної ДТП безпосередньо після її скоєння водіями не залучались, водії відмовились від послуг поліції з власної ініціативи та залишили місце ДТП, тому відсутність зазначеної схеми в матеріалах справи є обґрунтованою. Також представник вказує, що позивачем належним чином не доведені факти заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Таким чином, представник відповідача зазначає, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

В ході судового розгляду справи встановлено, що 19.03.2016 року близько 11:00 по вул. Маразлієвський, 10. в м. Одесі сталась дорожньо-транспортна пригода без потерпілих, за участю автомобілів Lexus RX-300 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_2 та автомобіля Mitsubishi Galant д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

При цьому за взаємною згодою, відповідно до пункту 33.2. статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та примітки до ст. 124 КУтіАП. обома водіями було складено повідомлення про ДТП (євро протокол), після складення якого вони залишили місце дорожньо-транспортної пригоди.

В подальшому, 22.03.2016 року водій ОСОБА_1 звернувся до УПП в Одеській області ДПП із заявою про оформлення матеріалів ДТП відносно ОСОБА_2 , внаслідок чого 22.04.2016 року Інспектором ВРД УПП в м. Одесі капітаном поліції Латієм Д.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №075039, в якому вказано, що 19.03.2016 року о 11.00 в м. Одеса по вул. Маразліївська, керуючи т/з Лексус RX-300 д.н. НОМЕР_1 , при початку руху та зміні його напрямку не впевнилась в безпеці внаслідок чого трапилось зіткнення з автомобілем «Мітсубвші Галант» НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 т/з отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 10.1ПДР/а.с.9/.

Відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 07.06.2016 року протокол та матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП направлені до Управління патрульної поліції у м. Одесі для належного оформлення /а.с.10/. Причиною повернення зазначається, зокрема, відсутність схеми місця ДТП, як додатку до протоколу.

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2016 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП /а.с.13/.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 04.10.2016 року постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07.06.2016 року скасовано, протокол про адміністративне правопорушення з доданими до нього матеріалами повернуто до УПП м. Одеси для належного оформлення /а.с.14-15/.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2017 року повернуто протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №075039 від 22.04.2016 року разом із усіма доданими матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП до начальника УПП у м. Одесі для належного оформлення /а.с.18/.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що після повернення матеріалів справи для належного оформлення УПП у м. Одесі надсилало до суду листи з роз`ясненнями щодо неможливості складання схеми ДТП, оскільки матеріали на місці вчинення ДТП не оформлювались /а.с.16-17,19/.

IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Порядок дій у разі настання дорожньо-транспортної пригоди визначений пунктом 2.10 1ІДР України, згідно якого в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 Правил дорожнього руху;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії. перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 Правил дорожнього руху, відвезти потерпілого до найближчого лікувального заклад) своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих. які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853).

Відповідно до п. 1 Розділу VIII названої Інструкції у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:

схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;

пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);

показання технічних приладів (у разі їх наявності);

показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);

інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч. 1 та ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. З ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня впни особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Стаття 1167 Цивільного кодексу України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

В ході розгляду справи достеменно встановлено, що учасниками дорожньо-транспортної пригоди співробітники УПП на місце ДТП для оформлення матеріалів не викликались, волії дійшли згоди та роз`їхались, а лише через три дні позивач ОСОБА_1 самостійно звернувся до Управління патрульної поліції для складення протоколу.

З цього приводу суд зазначає, що лише в разі виконання водіями вимог п. 2.10 ПДР України, складання відповідної схеми ДТП є можливим належне оформлення адміністративних матеріалів. Залишення місця ДТП її учасниками - унеможливлює складання відповідної схеми поліцейськими.

Суд погоджується з доводами сторони відповідача щодо того, що протокол про адміністративне правопорушення є лише документом, в якому зафіксовані певні обставини, відтак сам по собі протокол не створює юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливає на права та обов`язки суб`єкта та не є обов`язковим для виконання, отже не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії.

В ході судового розгляду справи позивач зазначав, що він звертався до відповідачів, оскільки йому спричинена шкода, а саме пошкоджений транспортний засіб, але без висновку суду щодо винного в ДТП він не може отримати відшкодування від страхової компанії, тому наполягав на складанні протоколу та схеми. Однак, як з часу ДТП, так і тепер до страхової компанії позивач не звертався, судового спору, заявленого позивачем щодо відмови йому страховиком в відшкодуванні коштів через відсутність постанови про притятнення ОСОБА_2 до адмінвідповідальності не існує. При цьому стверджує, що його права порушуються саме відповідачами, оскільки він не може іншим чином довести свої вимоги по ДТП. Суд вважає вказані доводи позивача хибними.

Крім того, доводи позивача ОСОБА_1 щодо того, що співробітники патрульної поліції могли б скласти схему ДТП на підставі відеозапису з відеореєстратора позивача, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, схема місця ДТП має бути підписана учасниками ДТП та поліцейським, що не могло б бути виконаним, в зв`язку з тим, що безпосередньо на місці ДТП вказані матеріали не складались.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень є безпідставними.

Враховуючи те, що вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а також, що позивачем належним чином не доведені факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди в розмірі 100 000,00 грн., суд приходить до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 77, 255, 286, 295, 297 КАС України, ст. ст. 251, 283 КпАП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління Патрульної поліції в Одеській області Департаменту Патрульної поліції (адреса - 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5), Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Київський районний суд м. Одеси.

Повний текст рішення суду складено 01.04.2019 року.

Суддя Васильків О. В.