Постанова № 8083656, 10.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2010                                                                                           № 27/487

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Вансовська Л. В. – представник за довіреністю № 387-1 від 23.11.2009 р.

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Гідромеханізація"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.11.2009

у справі № 27/487 (суддя

за позовом                               Дочірнього підприємства "Київська механізована колона" Відкритого акціонерного товариства "Київсільелектро"

до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Гідромеханізація"

про                                                   стягнення 63034,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 50000 грн. за виконані за договором підряду № 15 від 29.05.2008 року, але неоплачені роботи та пені в сумі 13034,55 грн. Крім того, позивач просить стягнути за відповідача витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 3100 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року, повний текст якого підписаний 13.11.2009 року, позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 50000 грн. основного боргу, 7250,71 грн. пені, 2815,42 грн. витрат на послуги адвоката, 572,48 грн. витрат по сплаті державного мита та 214,34 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений факт невиконання відповідачем свого обов’язку по оплаті виконаних позивачем за умовами договору підряду № 15 від 29.05.2008 року робіт, проте невірно визначені періоди нарахування пені.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року у справі № 27/487 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що спірне рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки, суд першої інстанції розглянув справу без участі відповідача, не дослідивши необхідні для встановлення підвідомчості та підсудності справи документи.

Ухвалою від 16.12.2009 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Пашкіна С. А., судді Калатай Н. Ф., Синиця О. Ф., відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Гідромеханізація” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови суду № 01–23/1/2 від 19.01.2010 року справу № 27/487 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Ропій Л. М.

Розпорядженням Голови суду № 01–23/1/4 від 09.02.2010 року справу № 26/360 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Синиця О. Ф.

Враховуючи про належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив спірне рішення суду залишити без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

29.05.2008 року позивач як Підрядник та відповідач як Замовник уклали договір підряду № 15 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання робіт по зовнішньому електропостачанню земснаряду для намиву грунту під будівництво дачних кооперативів в смт Козин Обухівського району Київської області (демонтажні роботи ПЛ-35кВ, ПЛ-6кВ).

Відповідно до п. 2.2 Договору загальна вартість робіт та послуг на момент укладення Договору встановлюється в сумі 507054 грн.

На виконання умов Договору позивач в червні – липні 2008 року виконав для відповідача роботи на загальну суму 373720,80 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) № 1 за червень 2008 року на суму 76527,60 грн., № 2 за червень 2008 року на суму 113216,40 грн., за липень 2008 року на суму 183976,80 грн., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за червень 2008 року та копією довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за липень 2008 року. Вказані документи підписані сторонами без зауважень.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач частково, в сумі 323720,80 грн., з позивачем розрахувався, що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку позивача від 30.05.2008 року (сума 250000 грн.) та від 03.09.2008 року (сума 73720,80 грн.

Отже, несплаченими залишились роботи на суму 50000 грн., які станом на дату розгляду справи в суді відповідачем не сплачені.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата за виконані роботи (послуги) здійснюється щомісяця грошовими коштами по формі КБ-2в та КБ-3 „Довідка про вартість виконаних робіт і витрат” за їх фактичною вартістю.

Відповідно до п. 3.2 Договору відповідач забезпечує оплату виконаних робіт своїм платіжним дорученням не пізніше двох днів після підписання довідки зав формою № 3.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на досліджені обставини справи, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 50000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за виконані роботи в сумі 50000 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.3 Договору за затримку оплати рахунків позивача більше 7 робочих днів, відповідач сплачує на користь позивача неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день, починаючи з восьмого дня.

Для нарахування пені необхідно встановити початок періоду нарахування, дати, з якої права позивача вважаються порушеними.

Проте, будь - яких доказів того, що сторони розраховувались шляхом оплати відповідачем виставлених позивачем рахунків і відповідач прострочив встановлені п. 3.3 Договору 7 робочих днів, матеріали справи не містять.

При цьому, як вбачається з виписок з банківського рахунку позивача (а. с. 14-15), кошти відповідачем перераховувались з призначенням платежу: „за підрядні роботи по електропост з/сн зг. дог. б/н від 29.05.08, в т. ч. ПДВ.”

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 13034,55 грн. за умовами Договору задоволенню не підлягають як недоведені. Рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні . Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року по даній справі підлягає зміні, а саме: позов задовольняється частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі 50000 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

За правилами ст. 44, 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки той факт, що вказані витрати відносяться до судових в розуміння ст. 44, 49 ГПК України, підтверджується наявними в матеріалах справи документальними доказами:

- копією угоди № 79 від 13.10.2009 року., укладеної між позивачем, як замовником, та Вансовською Л.В., як виконавцем;

- копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Вансовської Л.В.;

- копією квитанції № 49 від 13.102009 року яка свідчить про оплату позивачем послуг адвоката в сумі 3 100,00 грн.

Щодо посилань відповідач на розгляд справи без його участі, слід зазначити наступне.

Як слідує з матеріалів справи про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення № 0851593 а. с. 2), проте в судове засідання представників не направив, вимоги ухвали суду не виконав, про причини нез’явлення не повідомив.

В зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання розгляд справи відкладався.

Отже, суд першої інстанції вжив всіх необхідних заходів для надання відповідачу можливості скористатися своїм правом на участь в судових засіданнях, проте відповідач таким правом не скористався, жодних доказів поважності причин нез’явлення в судове засідання суду не надав, а відтак, дії суду по розгляду справи без участі представника відповідач є цілком правомірними.

Щодо витрат відповідача на подачу апеляційної скарги слід зазначити наступне.

Згідно ст. 3 декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, державне мито сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із апеляційних скарг – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Рішенням від 03.11.2009 року у справі № 27/487 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 57250,71 грн.

Відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржене в повному обсязі, проте змінено лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 7250,71 грн.

Отже, витрати відповідача на подачу апеляційної скарги щодо 7250,71 грн. пені, які дорівнюють 36,25 грн., слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Гідромеханізація” на рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року у справі № 27/478 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року у справі № 27/487 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року у справі № 27/487 в наступній редакції:

          „ 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Гідромеханізація” (04211, м. Київ, Московський проспект, 32, ідентифікаційний код 01416398, р/р 260010302500, МФО 300249, або з будь – якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Дочірнього підприємства „Київська механізована колона” Відкритого акціонерного товариства „Київсільелектро” (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 53; ідентифікаційний код 19425908, р/р 2600201466 в Київській філії ХАК „Зембанк”, МФО 319081) основний борг в сумі 50000 (п’ятдесят тисяч) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 500 (п’ятсот) грн., 210 (двісті десять) грн. 20 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу та 2458 (дві тисячі чотириста п’ятдесят вісім) грн. 97 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. В решті позову відмовити

4. Видати наказ.”

4 Стягнути з Дочірнього підприємства „Київська механізована колона” Відкритого акціонерного товариства „Київсільелектро” (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 53; ідентифікаційний код 19425908, р/р 2600201466 в Київській філії ХАК „Зембанк”, МФО 319081, або з будь – якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства „Гідромеханізація” (04211, м. Київ, Московський проспект, 32, ідентифікаційний код 01416398) 36 (тридцять шість) грн. 25 коп. витрат на подачу апеляційної скарги.

5. Повернути Відкритому акціонерному товариству „Гідромеханізація” (04211, м. Київ, Московський проспект, 32, ідентифікаційний код 01416398, р/р 260010302500, МФО 300249) з Державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 63 (шістдесят три) грн.. 76 коп., переховане платіжним дорученням 665 від 23 листопада 2009 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

7. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 27/487.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

12.02.10 (відправлено)