Рішення № 80834446, 28.03.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/462/19

28 березня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Кухар О.Л.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання незаконним і скасування протоколу та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2М.) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач) про визнання незаконним і скасування протоколу та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 липня 2018 року ОСОБА_2, подала заяву до Кременецького об'єднаного управління ПФУ про призначення пенсії за віком. Згідно до Витягу з Протоколу №21 від 04.10.2018 р. засідання комісії по розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням пенсій Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області позивачці було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки згідно поданих документів, стаж роботи становить 3 місяці 3 дні, а тому право на пенсію у неї відсутнє. Позивач вважає зазначене рішення незаконним, протиправним та таким, що підлягає до скасування так як на момент подачі заяви їй виповнилося 59 років і згідно відомостей її трудової книжки трудовий стаж складає 28 років 36 місяців і 13 днів, із яких 7 років вона пропрацювала колгоспі, відтак ОСОБА_2 вважає, що має право на пенсію до досягнення віку 60 років.

Ухвалою судді від 18.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №500/462/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.03.2019 представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказав, що трудова книжка, подана для призначення пенсії, видана на прізвище Лашта - ОСОБА_2, не підтверджується документами про зміну прізвища, а також на першій сторінці відсутня печатка, що не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110. Інших документів для призначення пенсії протягом трьох місяців від дати звернення позивачка не представила, а також рішення Шумського районного суду Тернопільської області про встановлення факту про належність трудової книжки саме позивачці до Управління взагалі подано не було. Вказав, що згідно наданих документів страховий стаж позивачки становить 3 місяці 3 дні відтак право на пенсію у неї було відсутнє. Зазначив, 04.10.2018 по сплину трьохмісячного терміну позивачка надала наступні документи:

- архівна довідка №718 від 02.08.2018 року, видана Об'єднаним трудовим архівом Корецького району Рівненської області на прізвище ОСОБА_3 Миф, що не відповідає паспорту та свідоцтву про одруження;

- архівна довідка №378 від 12.08.2015 року, видана Трудовим архівом Корецького району Рівненської області на прізвище ОСОБА_4, що не відповідає паспорту та свідоцтву про одруження;

- довідка №1660 від 04.10.2018 року, видана Архівним відділом Шумської РДА на прізвище ОСОБА_2;

- довідка №1210 від 09.07.2018 року, видана Архівним відділом Шумської РДА на прізвище ОСОБА_2;

- витяги із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_5 №191800202081400782, №191800204091600001, №191801608112600001 від 03.08.2018 року, видані Шумським районним центром зайнятості, що не відповідає паспортним даним;

- копія свідоцтва про шлюб І-ИД №156996;

- копії свідоцтв про народження І-ЕГ №279650 та І-ИД №292420;

- копія трудової книжки ЯЯ №124529, виданої на прізвище ОСОБА_2, однак дата народження вказана "07 жовтня 2018 року", відсутній підпис власника трудової книжки, підпис особи, відповідальної за видачу трудових книжок та печатка підприємства.

Зазначв, що в трудовій книжці є відмітка про відпрацьовані людино-дні за період роботи в колгоспі ім.Котовського з 1974 по 1981рр., однак згідно архівної довідки №378 від 12.08.2015 року, яка видана Трудовим архівом Корецького району на підставі ф-№28, оп. №1-ОС од.зб №273 та архівної довідки №718 від 02.08.2018 року, яка видана Об'єднаним трудовим архівом Корецького району на підставі ф-№28, оп. №1-ОС, од.зб №2,13 вказано кількість відпрацьованих людино-днів тільки в 1974 році та 1981 році, а також зазначено, що книги розрахунків по оплаті праці за 1975, 1976 роки до архіву на зберігання не передані, а у книгах розрахунків по оплаті праці за 1977-1980 роки вище вказане ім'я не вказане.

Ухвалою суду від 18.03.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено до 28.03.2019 о 11:00 год. у зв’язку із неприбуттям представника відповідача.

В судовому засіданні 28.03.2019 представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві, просила їх задовольнити. Вказала, що у зв'язку з тим, що у належних правовстановлюючих документах позивачки були допущені помилки та розбіжності, 30.08.2018 року вона звернулась до Шумського районного суду з вимогою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (трудової книжки). Відповідачем у даній справі було Кременецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке не заперечувало проти задоволення поданої заяви і клопотало про її розгляд за їх відсутності. 19.09.2018 Шумським районним судом у справі №609/1101/18 було винесено відповідне рішення, яким заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (трудової книжки) задоволено повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд даної справи без участі їх представника. Проти позовних вимог заперечує з мотивів наведених у відзиві на адміністративний позов.

У відповідності до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи має право заяви клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.

04.07.2018 ОСОБА_2 звернулася до Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням комісії по розгляду спірних питань, пов’язаних з призначенням пенсій Кременецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 04.10.2018, оформленим протоколом №21, ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком відмовлено.

Дане рішення обґрунтоване тим, що трудова книжка, подана для призначення пенсії, видана на прізвище Лашта-Станковська, не підтверджується документами про зміну прізвища, а також на першій сторінці відсутня печатка, що не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110. Інших документів для призначення пенсії протягом трьох місяців від дати звернення позивачка не представила, а також рішення Шумського районного суду Тернопільської області про встановлення факту про належність трудової книжки саме позивачці до Управління взагалі подано не було. Вказав, що згідно наданих документів страховий стаж позивачки становить 3 місяці 3 дні відтак право на пенсію у неї було відсутнє.

Не погоджуючись із таким рішенням суб’єкта владних повноважень, позивачка звернулася до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Згідно ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

В силу ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Щодо твердження представника відповідача про те, що трудова книжка позивачки видана на прізвище Лашта–Станковська і не підтверджується документами про зміну прізвища, суд зазначає, що рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 19.09.2018 у справі №609/1101/18 заяву ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (трудової книжки) задоволено. Встановлено той факт, що трудова книжка УКР №0468055, заповнена 17.02.1982 та видана на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, належить ОСОБА_6. Дане рішення набрало законної сили.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивачки вказаного у її трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на першій сторінці печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка).

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач виносячи оскаржуване рішення не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Додатково суд зазначає, що згідно з п.1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 (далі Основні положення), трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Пункт 2 Основних положень регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

Згідно абз.2 п. 2 Основних положень трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.

Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печатки (п.6 Основних положень).

Обов'язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13 Основних положень).

За таких підстав, суд приходить до висновку, що виникнення розбіжностей між трудовою книжною та архівними довідками за кількість відпрацьованих людино-днів позивачкою в колгоспі ім.Котовського за період з 1974 по 1981 не може бути підставою для відмови в зарахуванні даного періоду до стажу роботи позивачки.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість винесеного відповідачем рішення від 04.10.2018 №21 та відповідно про необхідність його скасування.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення комісії по розгляду спірних питань, пов’язаних призначенням пенсії Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. Чорновола, 2, м. Кременець, Тернопільська область, 47003, код ЄДРПОУ 40377027) оформлене протоколом №21 від 04 жовтня 2018 року в частині відмови ОСОБА_2 (вул. Лесі Українки, 22, с. Кудлаївка, Шумський район, Тернопільська область, 47163, РНОКПП НОМЕР_1) у призначенні пенсії за віком.

Зобов'язати Кременецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком з 04 липня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 01.04.2019.з

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.