Рішення № 80834341, 25.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/35

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2019 року № 640/18881/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя Клочкова Н.В., судді Пащенко К.С., Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., розглянувши адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Міністерство соціальної політики України

Пенсійний фонд України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

за участю позивача, представника відповідача, представника третьої особи Пенсійного фонду України, представник третьої особи Мінсоцполітики України не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Кабінету Міністрів України (надалі - відповідач, КМУ), адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство соціальної політики України (надалі - третя особа 1, Мінсоцполітики, адреса: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10), Пенсійний фонд України (надалі - третя особа 2, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України протиправною та зобов'язати визначити умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Кабінетом Міністрів України протиправно не вчиняються дії щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що позивачем не надано належних доводів бездіяльності відповідача щодо не підготування і не подання на розгляд проекту нормативно-правового акту, щодо розробки Порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Разом з тим, представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду. Позивач заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача та залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до суду, надавши суду пояснення щодо того, що остаточно про порушення відповідачем своїх прав та інтересів він дізнався після того, як він ознайомився з матеріалами адміністративної справи №3280/354/16-а та отримання на початку вересня 2018 року копії рішення Верховного Суду у справі №3280/354/16-а, а тому, на його думку, він своєчасно звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою та підстав для її залишення без розгляду немає.

Ухвалою суду від 22.02.2019 клопотання відповідача про залишення позову без розгляду залишено без задоволення.

Представник третьої особи - Пенсійного фонду України - підтримала клопотання представника відповідача та просила його задовольнити.

Треті особи 1 та 2 заперечували проти позову з підстав викладених в письмових поясненнях та відзиві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Як зазначає позивач, 27 січня 2004 року йому призначено пенсію за вислугу років на підставі частини 1 статті 50 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в редакції Закону від 05.11.1991, чинній на час призначення пенсії, проте позивач залишався на посаді в органах прокуратури до лютого 2005 року.

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 26.04.2016 року у справі №280/354/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 26.04.2016 скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Верховним судом прийнято рішення від 27.06.2018 у справі №280/354/16-а, адміністративне провадження №К/9901/6412/18, в якому щодо перерахунку пенсії позивача зазначено, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Кабінет Міністрів України будь-яких умов для перерахунку не визначено, правових підстав для здійснення такого перерахунку не існувало.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, вважаючи бездіяльність Кабінету Міністрів України у не прийнятті та розробленні відповідного порядку протиправною.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне. Відповідно до статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" визначено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до пункту 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" зазначено, що Кабінету Міністрів України: у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

Частиною 1 статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Згідно частин 2, 3 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Частина 3 статті 4 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності.

Пунктом 1 параграфу 32 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №950, визначено, що проекти актів Кабінету Міністрів України готуються на основі та на виконання Конституції і законів України.

Відповідно до частини 2 статті 50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України міністерствами, центральними органами виконавчої влади (крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету Міністрів України), державними колегіальними органами, місцевими державними адміністраціями (частина 3 даної статті).

Згідно частини 1 статті 51 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону.

Відповідно до положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №423, міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України до основних завдань якого віднесено, зокрема, здійснення контролю за діяльністю Пенсійного фонду України з ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює державне регулювання та нагляд за дотриманням закону щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі та щодо взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених повноважень Міністерством соціальної політики України відповідно до вимог статті 86 Закону України "Про прокуратуру" розроблено проект постанови "Про затвердження Порядку перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури".

Відповідно до параграфу 44 Регламенту розробник подає Міністерству юстиції України для проведення правової експертизи разом з пояснювальною запискою, матеріали погодження.

Міністерством юстиції України 09.12.2016 року складено висновок про відповідність проекту постанови Конституції України, а також актам законодавства, що мають вищу юридичну силу та узгоджуються з актами такої ж юридичної сили.

Пунктом 5 параграфу 33 Регламенту встановлено, що проект акту Уряду підлягає обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами.

Відповідно до Регламенту, якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох органів виконавчої влади, розробником проекту акту Кабінет Міністрів є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші органу виконавчої влади, що відповідно до компетенції беруть участь у розроблені проекту акті або його погодженні, є заінтересованими органами.

Згідно довідки про погодження проекту постанови, проект погоджено із Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Пенсійним фондом України, Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні, Спільним репрезентативних всеукраїнських об'єднань професійних спілок на національному рівні, Генеральною прокуратурою України.

Як вбачається з матеріалів справи, листами Міністерства фінансів України від 06.10.2017 №31-09030-12-5/28175, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.1.02016 №3641-03/32095-03, Пенсійного фонду України від 30.09.2016 №30214/07-20 не погоджено даний проект постанови та надано зауваження, зокрема, щодо того, що за розрахунками Міністерства соціальної політики, реалізації проекту постанови потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету, які в бюджеті Пенсійного фонду не передбачені.

В порушення вимог параграфу 34 Регламенту Кабінету Міністрів України та Методики проведення фінансово-економічних розрахунків, затверджених наказом Міністерства фінансів України 21.03.2008 №428, до даного проекту не подано відповідних обґрунтувань та розрахунків із визначенням джерел покриття додаткових витрат.

Суд звертає увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних законів, у тому числі до Закону України "Про прокуратуру".

Регламентом Кабінету Міністрів України передбачено, що проект акту останнього підлягає обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 21 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.

Аналізуючи позицію відповідача викладену у відзиві, суд зазначає наступне.

Неможливість відповідача прийняти відповідний Порядок у встановлені Законом строки, у зв'язку з не погодженням даного проекту, нормативно-правового акту, з підпорядкованими Кабінету Міністрів України міністерствами - Міністерством фінансів України та Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, суд відхиляє, оскільки вказані обставини навпаки свідчать про неспроможність вищого Центрального органу виконавчої влади - Кабінету Міністрів України належним чином влаштувати та зорганізувати підпорядкованих йому органів.

Також суд звертає увагу, що жодних дій Кабінетом Міністрів України на усунення недоліків, визначених зазначеними органами у листах, які додано до матеріалів справи з 2017 року не вчинялось, суду про них не повідомлялось.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, зазначає, що відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України, вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі зазначених органів.

Відповідно до положення частини першої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, одним із суттєвих елементів якого є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви, зокрема, через принцип "належного урядування".

Принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і найбільш послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Неодноразово ЄСПЛ зазначав в своїх рішеннях, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Відсутність встановленого порядку унеможливлює реалізацію п. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" та порушує право на проведення перерахунку пенсій через відсутність механізму його проведення.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Суд зазначає, що посилання Кабінету Міністрів України на те, що Міністерством соціальної політики України, відповідно до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" розробило проект постанови "Про затвердження Порядку перерахунку і призначення пенсій працівникам прокуратури", проте Міністерством фінансів, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Пенсійним фондом України не погоджено проект постанови унеможливлює подання його на розгляд Кабінету Міністрів України не заслуговує на увагу суду, оскільки не виправдовує бездіяльність відповідача, та свідчить про недотримання останнім розумності строків та, як зазначалось судом вище, свідчить про неналежну координаційну роботу серед підвідомчих міністерств.

З аналізу відмови у погодженні проекту Порядку перерахунку і призначення пенсій працівникам прокуратури, наданої Міністерством фінансів України, вбачається, що заінтересоване міністерство, як на підставу для відмови у погодженні, вказує відсутність коштів у державному бюджеті.

Зауваження, про те, що за розрахунками Мінсоцполітики реалізація проекту постанови потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету, які в бюджеті пенсійного фонду не передбачені, не може бути підставою, яка надає право Відповідачу протягом тривалого часу (близько трьох років) не встановлювати порядок перерахунку і призначення пенсій працівникам прокуратури та не звільняє останнього від відповідальності.

Так, ЄСПЛ неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що Уряд, як такий, який має право законодавчої ініціативи, має створювати умови щодо належного приведення законодавчої бази в відповідність до стандартів забезпечення соціальних гарантій громадян.

Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини викладена зокрема в таких рішеннях: "Суханов та Ільченко проти України", "Будченко проти України", "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України".

Тобто, здійснені дії відповідача з метою прийняття порядку здійснення перерахунку пенсії, визначеної в Законі України "Про прокуратуру" є недостатніми, а отже, суд прийшов висновку, що в цій частині бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Суд також відхиляє посилання третьої особи - Пенсійного фонду України, щодо відсутності бюджетних асигнувань на виплату пенсії, оскільки, вказане не може звужувати права особи, та зменшувати законно очікувані сподівання. Аналогічна позиція висловлена в рішеннях ЄСПЛ, зокрема у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України" зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Порядок підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України визначені ст. 50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та Регламентом Кабінету Міністрів України (далі - Регламентом), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 950.

Абзац 1 § 38 Регламенту визначає, що розробник визначає строк погодження проекту акту Кабінету Міністрів заінтересованими органами виходячи із складності та обсягу проекту з урахуванням строків виконання завдань, установлених актами законодавства, протокольними рішеннями Кабінету Міністрів, дорученнями Прем'єр-міністра, узагальнених у планах-графіках, що готуються відповідно до § 4 цього Регламенту.

Відповідно до § 4 Регламенту, проект акту надсилається розробником заінтересованим органам, які зобов'язані його погодити у визначений у супровідному листі строк:

в одноденний строк - проекти актів Кабінету Міністрів з питань запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків (крім проектів актів про утворення урядових комісій з розслідування причин виникнення надзвичайних ситуацій), з інших питань, пов'язаних із виникненням загрози життю та/або здоров'ю населення, з невідкладних питань, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції, та з питань обороноздатності держави;

протягом п'яти робочих днів - проекти актів, строк внесення розробником на розгляд Кабінету Міністрів яких настає не пізніше ніж через 20 робочих днів;

протягом десяти робочих днів - проекти актів, строк внесення розробником на розгляд Кабінету Міністрів яких настає не пізніше ніж через 30 робочих днів;

у місячний строк - проекти актів, строк внесення розробником на розгляд Кабінету Міністрів яких настає більше ніж через 30 робочих днів, або проекти актів, що розробляються в ініціативному порядку.

У разі коли розробник не зазначає у супровідному листі строк погодження проекту акту Кабінету Міністрів, передбачений абзацами третім - шостим цього параграфа, такий проект акту погоджується заінтересованим органом у місячний строк.

Як вже зазначалося вище, відповідачем не надано доказів які б свідчили, що протягом чотирьох років з 2015 по 2019 ним вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на прийняття, зміну та узгодження порядку перерахунку і призначення пенсій працівникам прокуратури передбаченого п. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" для уникнення порушення прав громадян які перебувають на пенсії і мають право на проведення такого перерахунку. При цьому, відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б що з після березня 2017 третіми особами та відповідачем вчинялись будь-які дії, спрямовані на прийняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", що безумовно свідчить про бездіяльність Кабінету Міністрів України, відсутність правових підстав які б свідчили про її правомірність та відповідно наявність всіх підстав для задоволення позову.

Пункт 2 § 4 Регламенту визначає, що члени Кабінету Міністрів забезпечують Кабінету Міністрів єдність та несуть відповідно до закону солідарну відповідальність за результати діяльності Кабінету Міністрів як колегіального органу виконавчої влади і особисто несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері державного управління.

Кабінет Міністрів України, в даному випадку як орган що наділений контролюючими функціями щодо Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Пенсійного фонду України, зобов'язаний був вжити всіх заходів щодо сприяння погодженню проекту вказаного вище Порядку.

Таким чином, безпідставним та такими, що не підтверджуються доказами є посилання відповідача на те, що ним вчинялись необхідні дії щодо виконання вимог п. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", а причиною невиконання імперативної вимоги Закону є незалежна від відповідача тривала процедуру погодження проекту нормативного акту.

Щодо доказів, наданими відповідачем - судової практики, а саме постанов Шостого апеляційного суду, то суд критично ставиться до даних доказів та не бере їх до уваги з огляду на приписи ст. 73 КАС України. Спір вирішений вказаним рішенням має інший предмет та підстави спору, відмінний від даного позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пунктом 9 Рішення Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року (справа №1-12/2003) передбачено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат в даній справі.

Керуючись вимогами ст. ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

Зобов'язати Кабінет Міністрів України визначити порядок та умови перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Головуючий Н.В. Клочкова

Судді К.С. Пащенко

Т.О. Скочок

Повний текст рішення суду виготовлений та підписаний 29 березня 2019 року.