Ухвала суду № 80834189, 29.03.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у роз'ясненні судового рішення

29.03.19 м. Чернівці Справа № 824/1052/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григораша В.О.;

за участю:

секретаря судового засідання Жураковсткої Ю.М.;

позивача ОСОБА_1;

представника позивача ОСОБА_2;

представника відповідачів Главіцького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про роз'яснення судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області та Чернівецького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2017 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_1 (позивач) до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області (відповідач-1) та Чернівецького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області (відповідач-2) з такими позовними вимогами:

1) вважати протиправними дії Чернівецького міського відділу Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області щодо не оформлення паспорту неповнолітній ОСОБА_1 у формі паспортної книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України затвердженим Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ;

2) зобов'язати Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області організувати роботу з оформлення та видачі, а Чернівецький міський відділ Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області оформити та видати бланк паспорту неповнолітній ОСОБА_1 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних;

3) зобов'язати Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області та Чернівецький міський відділ Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області вести паспортний облік відносно неповнолітньої ОСОБА_1 за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без використання любого цифрового ідентифікатора особи (у т.ч за серією та номером паспорту), без внесення інформації про них до Єдиного Демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі персональних даних.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року вказаний адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправними дії Чернівецького міського відділу Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області та Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області щодо відмови неповнолітній ОСОБА_1 в оформленні та видачі паспорту у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

Зобов'язано Чернівецький міський відділ Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 29.11.2018 року відповідач оскаржив його в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 року апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року без змін.

11.03.2019 року представником Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області до канцелярії Чернівецького окружного адміністративного суду подано заяву про роз'яснення судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року.

Вказана заява обґрунтована тим, що Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, що встановлював зразки печаток, штампів і бланків документів, які застосовувались для виконання Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, був затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року №320 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України".

Наказ №320 втратив чинність 17.04.2018 року на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ №161 від 01.03.2018 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.03.2018 року за №352/31804.

Відсутність чітко визначеного порядку дій уповноважених працівників та затверджених форм документів (зокрема, заява про видачу/обмін паспорта громадянина України) призведе до дестабілізації діяльності територіальних органів/підрозділів ДМС України.

Юридична неможливість застосування правової норми, закріпленої у Положенні про паспорт громадянина України, випливає із суперечності вимогам Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року № 5492-VІ, яким сьогодні регулюються правові відносини щодо видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.

Наразі територіальні підрозділи ДМС України для оформлення і видачі паспорта громадянина України діють виключно на підставі діючих норм законодавства, а саме Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України ".

З огляду на зазначене, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року, зобов'язує орган міграційної служби видати паспорт громадянина України у вигляді книжечки ОСОБА_1, за відсутності механізму видачі вказаного паспортного документа.

Резолютивна частина рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року є незрозумілою для відповідача по справі в частині оформлення та видачі неповнолітній ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки, з урахуванням втрати чинності наказу МВС України від 13.04.2012 року №320, що регламентував порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки.

25.03.2019 року адміністративна справа повернулась на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду після перегляду в апеляційному порядку Сьомим апеляційним адміністративним судом та передана судді Григорашу В.О. для розгляду заяви від 11.03.2019 року про роз'яснення судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

З огляду на вказані положення КАС України, зважаючи на розгляд адміністративної справи у порядку загального позовного провадження, суд призначив розгляд заяви про роз'яснення судового рішення в судовому засіданні на 29.03.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні заяву про роз'яснення судового рішення підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про роз'яснення судового рішення вказуючи на те, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року є чітким і зрозумілим та таким, що не потребує додаткового роз`яснення.

Розглядаючи заяву Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (заявник) про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №824/1052/17-а, суд приходить до наступних висновків.

Питання роз'яснення судового рішення врегульоване статтею 254 КАС України. Так, відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно вимог частини 2 статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року за №7 Пленум Вищого адміністративного суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Наведені заявником у заяві мотиви жодним чином не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення резолютивної частини судового рішення.

При цьому заявник не наводить будь-якого обґрунтування незрозумілості рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року, а фактично висловлює оціночні судження щодо судового рішення, яке набрало законної сили, та порядку його виконання. При цьому, заявник не наводить також фактичних доказів наявності певних обставин незрозумілості судового рішення.

З мотивувальної та резолютивної частини рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року слідує, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його зрозуміла та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

З приводу доводів щодо втрати чинності наказу "Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 13.04.2012 року №320 суд зазначає наступне.

Рішення суду у питанні зобов'язання видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки містить чітке посилання на Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року за №2503-XII.

Обсяг і зміст документів, що подані позивачем і його законним представником до відповідача, досліджений в описовій частині рішення суду. В чому саме полягає незрозумілість такої обставини Державна міграційна служба України в Чернівецькій області у поданій заяві не зазначає.

В свою чергу, розглядаючи справу №824/1052/17-а суд зобов'язав відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року за №2503-XII, а не за правилами Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України №320 від 13.042012 року, який на час протиправної відмови у видачі паспорта позивачу у формі паспортної книжечки, був чинний.

Частиною 3 статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відтак, роз'яснення рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року за вимогами відповідача, визначених ним у заяві від 11.03.2019, призведе до зміни суті судового рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви щодо роз'яснення судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що частиною третьою статті 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Суд наголошує, що рішення у типовій адміністративній справі відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17.

Зокрема, правовим висновкам зразкової справи №806/3265/17 відповідає, як мотивувальна частина рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року в адміністративній справі №824/1052/17, так і зазначений судом спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.

Встановлення судом при розгляді типової справи іншого способу виконання судового рішення та відновлення порушеного права, не передбаченого судовим рішенням Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи або відступлення судом від правових висновків, викладених у судовому рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає засадам адміністративного судочинства та суперечить чинним нормам процесуального законодавства.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.78 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Аналогічну правову позицію Європейський суд з прав людини також висловив у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України".

Чернівецький окружний адміністративний суд не є судом встановленим законом в розумінні 6 Конвенції щодо роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, зміни або встановлення способу виконання рішення як у зразковій справі, так і прийнятих на його основі судових рішеннях у типових справах.

Крім того, суд зазначає, що за результатом розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяв про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), прийнята ухвала від 27.02.2019 про відмову у задоволенні, в тому числі заяви Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

В ухвалі Велика Палата Верховного Суду вказала, що із змісту заяви Відділу УДМС про роз'яснення рішення вбачається, що відповідач по суті просить не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов'язальний характер, а лише зазначає про відсутність правових норм, на підставі яких необхідно його виконати. Фактично відповідач у заяві просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні статті 254 КАС України. При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області та Чернівецького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 254, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Управлінню Державної міграційної служби України в Чернівецькій області у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року у справі №824/1052/17-а.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш

Повний текст ухвали складено 01 квітня 2019 року.