Рішення № 80834096, 01.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5848/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Захарчук О.В.

сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши в порядку загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій відповідача, зобов’язання відновити виплату пенсійних виплат,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в якому позивач просить:

визнати протиправним рішення Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі щодо припинення виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2018 року;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії в вересні 2018 року;

зобов’язати Суворовське об’єднане управління Пенсійного фонду України у м. Одесі відновити виплату призначених пенсійних виплат ОСОБА_1, з урахуванням заборгованості, що виникла з 1 лютого 2018 року до моменту ухвалення судового рішення, та виплатити виниклу заборгованість у повному обсязі, перерахувавши кошти на поточний рахунок позивача, відкритий в АТ «Ощадбанк»;

зобов’язати Суворовське об’єднане управління Пенсійного фонду України у м. Одесі нарахувати ОСОБА_1 не нараховану в вересні 2018 року пенсію та виплатити заборгованість, перерахувавши кошти на поточний рахунок позивача, відкритий в АТ «Ощадбанк».

Позов вмотивовано наступним.

Дії відповідача по припиненню та блокуванню призначеної та нарахованої пенсії позивач вважає незаконними, такими, що протирічать діючим Законам України та міжнародним нормативно правовим актам з наступних підстав.

Припиняючи та блокуючи нарахування та виплату пенсії позивачеві за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив її право на отримання пенсії.

При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція). Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії не грунтується на Законі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137- V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (дат - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право позивача на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.

Приписами частиною першою статті 49 Закону № 1058-ІУ визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Пенсійні виплати були припинені з 01.02.2018 р., відповідно до відповіді від 06.07.2018 р. на підставі протоколу №01/п від 04.01.2018 р. засідання Комісії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради по розгляду заяв, яким рекомендовано припинити їй пенсію.

Водночас, Закон №1058-ІV не передбачає таких підстав припинення, призупинення і тим більш блокування виплати пенсії та вищезазначена комісія не наділена Законом повноваженнями щодо припинення виплати пенсії.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 15.11.2018 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.12.2018 розгляд справи продовжено в порядку загального провадження

18.01.2019 р. за вхід. № 2046/19 надійшов відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійна справа ОСОБА_1 з 01.08.2014 р. в електронному вигляді прийнята на облік Управління.

Постановою № 365 затверджено «Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування».

Пп. 5 п. 12 Порядку № 365 передбачено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі:

наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати;

встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї;

отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат;

скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;

отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіна, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно пункту 4.12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Правлінням Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1599/11846 (зі змінами), при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п’яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 наявна копія довідки від 20.06.2017 №0000245337 про взяття на облік, як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення. В довідці вказано фактичне проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Термін дії вищезазначеної довідки шість місяців від дати її видачі.

Так, оскільки 18.01.2018 на адресу Управління надійшов протокол від 04.01.2018 №01/п засідання Комісії по розгляду заяв, зокрема, з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яким Позивачу відмовлено у виплаті пенсії. Виплата пенсії на підставі рішення Комісії призупинена з 01.02.2018.

19.06.2018 р. позивач особисто звернулась з заявою про поновлення виплати пенсії. Згідно листа Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської Ради від 13.07.2018 р. вих. №118/14-01-31 факт проживання підтверджено на підставі чого проведено поновлення пенсії з 01.06.2018 розпорядженням управління від 19.07.2018 та нараховано за серпень.

В вересні пенсія ОСОБА_1 не нарахована, оскільки надійшла інформація про перетинання кордону 10.07.2018 та на 12.09.2018 відсутня інформація про в’їзд (днів за кордоном “64”).

Згідно протоколу від 02.08.2018 №15/п засідання Комісії про розгляду заяв з призначення населенню субсидій, в окремих випадках, для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, надання пільг за фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, розпорядженням управління від 15.08.2018 поновлено виплату пенсії з червня 2018 та нараховано на жовтень 2018 року.

Згідно пункту 16 Порядку (в редакції до 12.05.2018), у разі прийняття позитивного рішення Комісією згідно з пунктом 15 цього Порядку соціальні виплати поновлюються через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат.

Щодо пенсійної виплати за червень та липень 2018 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365», що набрала чинності 12 травня 2018 року, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскільки на теперішній час окремого порядку не прийнято, відновити виплату призначених пенсійних виплат, з урахуванням заборгованості, що виникла з 1 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року в розмірі 10712,18 грн. можливо після прийняття окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, про що підтверджується пенсійним посвідченням серії АБ № 982378 від 27.04.2005 р.

Згідно довідки Управління з питань соціального захисту населення в Суворівському районі м. Одеси від 19 червня 2018 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживанням є: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Суворовському об’єднаному управлінні пенсійного фонду України в м. Одесі і отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на підставі електронної пенсійної справи.

З 01 лютого 2018 року Управління ПФУ припинило виплату пенсії на підставі постанови КМУ №365 від 08.06.2016 р., а пізніше і заблокувало на підставі постанови КМУ № 335 від 25.04.2018 р.

Згідно протоколу від 04.01.2018 № 01/п засідання Комісії по розгляду заяв з призначення населенню субсидій в окремих випадках, для відшкодування витрат на оплату житлово- комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, надання пільг за фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, позивачу з 01.02.2018 призупинено виплату пенсії.

19.06.2018 р. ОСОБА_1 особисто звернулась з заявою про поновлення виплати пенсії. Згідно листа Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської Ради від 13.07.2018 № 118/14-01-31 факт проживання підтверджено на підставі чого було проведено поновлення пенсії з 01.06.2018 розпорядженням управління від 19.07.2018 та нараховано на серпень 2018 року.

Згідно пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (зі змінами) орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення Комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи.

В вересні 2018 року пенсія ОСОБА_1 не нарахована оскільки надійшла інформація про перетинання кордону 10.07.2018 та на 12.09.2018 відсутня інформація про в’їзд (днів за кордоном “64”).

Згідно протоколу від 02.08.2018 № 15/п засідання Комісії по розгляду заяв з призначення населенню субсидій в окремих випадках для відшкодування витрат на оплату житлово- комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, надання пільг за фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, розпорядженням управління від 15.08.2018 поновлено виплату пенсії з червня 2018 та нараховано на жовтень 2018 року.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Оцінюючи спірні правовідносини, суд звертається до положень ст. 1, 3 Конституції України, за якими, в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (ч. 2 ст. 46 Конституції України) і забезпечується частиною другою ст. 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

У передмові до документа ООН E/CN.4/1998/53/Add.2 (1998) “Керівні принципи з питання переміщення осіб всередині країни”, який визначає сферу охоплення та мету принципів, встановлено: для цілей цих Принципів внутрішньо переміщеними особами вважаються особи або групи осіб, яких змусили покинути свої будинки або звичні місця проживання, зокрема в результаті або щоб уникнути негативних наслідків збройного конфлікту, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини, надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, і які не перетинали міжнародно визнаних державних кордонів.

З 22.11.2014 р. набрав чинності Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII), яким, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Слід зауважити, що статус внутрішньо переміщеної особи не визначений у жодному міжнародному договорі, за яким Україна мала б зобов'язання. Поняття внутрішньо переміщеної особи міститься в рекомендаційному акті Організації Об'єднаних Націй "Керівні принципи з питання переміщення осіб всередині країни" (документ ООН E/CN.4/1998/53/Add.2 (1998)) (див. визначення у п. 35 цього рішення).

Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи за національним правом міститься у статті 1 Закону № 1706-VII, який набрав чинності 22 листопада 2014 року.

Це визначення має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). За змістом визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка:

- перебуває на території України на законних підставах;

- має право на постійне проживання в Україні;

- була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Отже, спеціальний статус внутрішньо переміщеної особи не збігається та не може підміняти собою жоден із закріплених у Конституції України конституційно-правових статусів особи, та не є окремим конституційно-правовим статусом особи.

Проте, реєстрація особи як внутрішньо переміщеної надає можливість державним органам врахувати її особливі потреби. Серед таких особливих потреб - доступ до належного житла та правової допомоги, доступ до спеціальних державних програм, зокрема, адресних програм для внутрішньо переміщених осіб, тощо. Очевидно, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або “інші права”, як це зазначено у ст. 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації.

Зокрема, відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Отже, громадянин пенсійного віку та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону (ч.1 ст. 4 Закон № 1706-VII).

Частиною 3 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страху

Питання виплати пенсій врегульовано статтею 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за умовами якої пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Постановою КМУ від 05 листопада 2014 р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено,

Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.

Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установі публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, проводиться:

для отримання пенсії до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка водночас є пенсійним посвідченням, - кожні три місяці з дня відкриття рахунка або з дня попередньої ідентифікації.

Інформація про одержувачів соціальних виплат, які пройшли фізичну ідентифікацію, та дату її проведення щотижня подається в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису через захищені канали зв’язку публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” Міністерству соціальної політики для внесення відповідної інформації до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

У разі непроходження фізичної ідентифікації одержувачем соціальних виплат публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” зупиняє видаткові операції за поточним рахунком та інформує протягом одного тижня з дня їх зупинення в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису через захищені канали зв’язку про таке зупинення Міністерство соціальної політики та Міністерство фінансів.

Міністерство соціальної політики подає зазначену інформацію:

щодо одержувачів пенсій - до Пенсійного фонду України.

Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”.

08 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування (далі - Порядок №365).

Пунктом 4 Порядку№365 визначено, що призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки (п. 5 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам).

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про призначення (відновлення) соціальних виплат надсилає запит про отримання електронної справи отримувача соціальної виплати до державного підприємства "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України", який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого запиту надсилає відповідну електронну справу до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Територіальний орган Пенсійного фонду України не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про призначення (відновлення) пенсії надсилає запит про отримання електронної справи отримувача пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України, де отримувач пенсії перебував на обліку, або до визначеного Пенсійним фондом України його територіального органу, якщо пенсіонер не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Протягом п'яти робочих днів із дня отримання такого запиту територіальний орган Пенсійного фонду України надсилає відповідну електронну справу до територіального органу Пенсійного фонду України, до якого подано заяву про призначення (відновлення) пенсії.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Отже, як видно умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365.

Цей Порядок визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”.

Реєстрація місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи здійснюється в установленому законодавством порядку (п.3).

Соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування (п. 4).

Для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органа, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред’являється оригінал такої довідки (п. 5).

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про призначення (відновлення) соціальних виплат надсилає запит про отримання електронної справи отримувача соціальної виплати до державного підприємства “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України”, який протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого запиту надсилає відповідну електронну справу до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (п. 6).

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня отримання електронної справи отримувача соціальної виплати вносить на розгляд комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісії), подання про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати, до якого додається акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї (п. 10).

Питання щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам можуть також розглядатися комісіями, утвореними районними, районними у м. м. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 76; Офіційний вісник України, 2000 р., № 5, ст. 178), за умови включення до складу таких комісій представників органів, що здійснюють соціальні виплати.

Комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого подання (п. 11).

За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати (п. 12).

У разі прийняття рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати комісія не пізніше наступного робочого дня надсилає копію такого рішення органові, що здійснює соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення (п. 14).

Орган, що здійснює соціальні виплати та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та здійснює повернення сум недоотриманих соціальних виплат за минулий період відповідно до законодавства (п. 15).

Рішення комісії про відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати може бути оскаржене до суду (п. 16).

Разом з цим, суд звертає увагу, що 04.07.2018 року Київським апеляційним адміністративним судом прийнято рішення по справі №826/12123/16 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Мінсоцполітики, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, яким залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2017 року.

В свою чергу, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2017 року визнано нечинними:

пункти 7, 8, 9, 13 “Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” та “Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування”, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 та абз. 10 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” від 5 листопада 2014 р. № 637.

ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо вимоги про визнання протиправним рішення Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі щодо припинення виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2018 року суд відмовляї в її задоволенні, оскільки таке рішення Суворовським об’єднаним УПФУ у м. Одесі не приймалось.

Згідно протоколу (засідання комісії про розгляд заяв з призначення населенню субсидій, в окремих випадках, для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, надання пільг за фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам) №14/п від 20.07.2017 р. – ОСОБА_5 призначено виплау пенсії (запит ПФУ (первинне призначення).

Протоколом №01/п від 04.01.2018 р. ОСОБА_5 припинено виплату (припинити пп.2 п. 12).

18.01.2018 р. вказаний протокол надійшов на адресу Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі. Виплата пенсії на підставі рішення Комісії (Протокол № 01/п від 04.01.2018 р.) призупинена з 01.02.2018 р.

Отже, рішення яке передувало призупиненню виплати пенсії ОСОБА_5 прийнято Комісією (про розгляду заяв з призначення населенню субсидій, в окремих випадках, для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, надання пільг за фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам) Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.

При цьому, окремого рішення відповідачем не приймалось.

Щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії в вересні 2018 року.

Суд відмовляє у задоволенні вказаної вимоги, виходячи з наступного.

Протиправна бездіяльність суб’єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) такого органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесено до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У постанові від 13.06.2017 у справі № 21-1393а17 ВСУ роз’яснив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов’язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Щодо решти позовних вимог у заявленому вигляді, як способі відновлення порушеного права позивача, суд зауважує наступне.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункта 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, суд задовольняє інші позовні вимоги позивача, оскільки вказані є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Як встановлено судом, згідно протоколу від 04.01.2018 № 01/п засідання Комісії по розгляду заяв з призначення населенню субсидій в окремих випадках, для відшкодування витрат на оплату житлово- комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, надання пільг за фактичним місцем проживання та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, позивачу з 01.02.2018 призупинено виплату пенсії на підставі п.п.2 п.12 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. №365.

Вказаною нормою передбачено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі, зокрема, встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

Разом з цим, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2017 року по справі № 826/12123/16 визнано нечинними:

пункти 7, 8, 9, 13 «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та «Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 та абз. 10 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” від 5 листопада 2014 р. № 637.

04.07.2018 року Київським апеляційним адміністративним судом постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2017 року по справі № 826/12123/16 залишена без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2017 року по справі № 826/12123/16 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 року залишені без змін.

Отже, «Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. №365, визнано судом нечинним.

Відтак, норми цього Порядку не можуть слугувати підставою для призупинення виплати пенсії позивачу.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій відповідача, зобов’язання відновити виплату пенсійних виплат – задовольнити частково.

Зобов’язати Суворовське об’єднане управління Пенсійного фонду України у м.Одесі нарахувати та виплатити пенсійні виплати ОСОБА_1 за період:

лютий - липень 2018 року та вересень 2018 року.

В задоволенні вимог щодо

визнання протиправним рішення Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі щодо припинення виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2018 року;

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії в вересні 2018 року - відмовити.

Стягнути з Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову за:

квитанцією ПН 631636З від 09.11.2018 року у сумі 704, 80 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - адреса: 65025, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2

Суворовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області - адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95, ЄДРПОУ 40388751, телефон: (0482) 32 34 46, електронна пошта: suvr@od.pfu.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.