Рішення № 80834042, 22.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 лютого 2019 року 09 год. 15 хв.Справа № 280/5555/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру призначеної постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року по справі №323/3163/16-а (провадження №2-а/323/46/16) пенсії з 6137,00 грн. до 2031,00 грн.; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу пенсію відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року по справі №323/3163/16-а (провадження №2-а/323/46/16) у розмірі 60% від суми місячного (чинного) заробітку починаючи з 01 жовтня 2017 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року у адміністративній справі №323/3163/16-а (провадження №2-а/323/46/16) за його позовом до відповідача позовні вимоги було задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення комісії по розгляду спірних питань з призначення (перерахунку) та виплати пенсії Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12 вересня 2016 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру»; зобов’язано Пологівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60% від суми його місячної (чинної) заробітної плати з 05 вересня 2016 року. Зазначає, що відповідно до зазначеного рішення суду відповідачем призначено йому пенсію в розмірі 6137,00 грн., але з 01 жовтня 2017 року та по час звернення із цим позовом до суду, сума призначеної пенсії безпідставно зменшена та становить 2031,00 грн. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 22 лютого 2019 року за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

21 лютого 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №7337), в якому зазначає, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року у адміністративній справі №323/3163/16-а (провадження №2-а/323/46/16). Вказує, що на момент виконання вказаної постанови апеляційного суду та на теперішній час позивач перебуває у трудових відносинах та обіймає посаду прокурора Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури. Так, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24 грудня 2015 року тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на який поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ продовжено тимчасовий порядок обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, а Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ визначено, що з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті (частина 15 статті 86 цього Закону), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, цим Законом виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином вважає, що у діях відповідача відсутня протиправність, оскільки саме законодавцем встановлено порядок виплати пенсії обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Приписами частини 2 статті 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року у адміністративній справі №323/3163/16-а (провадження №2-а/323/46/16) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії та зобов’язання здійснити призначення пенсії за вислугу років позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення комісії по розгляду спірних питань з призначення (перерахунку) та виплати пенсії Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12 вересня 2016 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру»; зобов’язано Пологівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60% від суми його місячної (чинної) заробітної плати з 05 вересня 2016 року; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.

На виконання вказаної постави Пологівським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60% від суми його місячної (чинної) заробітної плати, що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколом № 994 від 20 липня 2018 року.

ОСОБА_1 на момент виконання згаданої постанови суду апеляційної інстанції перебував та перебуває на час звернення із цим позовом до суду на посаді прокурора Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури.

Так, у зв’язку із встановленими законодавцем порядком виплати пенсії обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», відповідачем виплачується позивачу пенсія в розмірі 2031,00 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру призначеної пенсії відповідно по постанови суду апеляційної інстанції протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду за захистом своїх прав на інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначені Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р.N 1697-VII.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначене у ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», п.1 якої встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення зазначеної у вказаному пункті вислуги років.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року внесено зміни у частину 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" та викладено абзац 1 та 2 в наступній редакції:

«15. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:

особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Аналогічне положення було передбачено законодавцем і в 2017 році.

Відповідно до частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами внесеними Законом України № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року визначено наступне: «тимчасово, по 31 грудня 2017 року: особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту2), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується».

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06 грудня 2016 року визначено, що тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захисту»), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії не виплачуються.

Отже, з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у разі роботи осіб на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про прокуратуру», призначені таким особам пенсії не виплачуються.

Станом на час виникнення спірних правовідносин, вказані норми законів не скасовані та не визнані у встановленому порядку такими, що не відповідають Конституції України.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 08 травня 2018 року (справа № 484/1870/17) та від 24 липня 2018 року (справа №456/297/16).

Згідно частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII із змінами, внесеними згідно Закону №1774-VIII від 06.12.2016 року, з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

В свою чергу, Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», (який набув чинності 11.11.2017 року) внесено зміни до Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, пунктом 13-1 передбачено, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (набр.чин. 01.10.2011 року) (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на умовах законів України «Про державну службу», Закону України «Про прокуратуру», у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Тобто відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.

Із аналізу вище процитованих норм видно, що пенсія, яка призначена згідно Закону України «Про прокуратуру», з 01.10.2017 року виплачується в розмірі обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.

Як встановлено судом, позивач на момент виконання постанови суду апеляційної інстанції перебував та перебуває на час звернення із цим позовом до суду на посаді прокурора Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури. Зазначене сторонами не заперечувалось.

Також, матеріалами справи підтверджується, що згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі № 323/3163/16-а відповідачем 20.07.2018 призначено позивачу пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Однак, у зв’язку із змінами у законодавстві пенсія, яка призначена згідно Закону України «Про прокуратуру», виплачується в розмірі обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а її виплата у попередньому розмірі поновиться після звільнення позивача з роботи.

З огляду на наведені норми законодавства з питань пенсійного забезпечення, зокрема, щодо працівників прокуратури, суд приходить до висновку про те, що Пологівським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, правомірно виплачується позивачу пенсія у розмірі, визначеному відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, при розв'язанні спірних правовідносин судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладена в рішенні "Великода проти України" від 03червня 2014 року, в якому ЄСПЛ зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні ЄСПЛ став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Аналогічний правовий підхід ЄСПЛ застосований й в рішеннях від 09жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" та від 12 жовтня 2004 року у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії", в якому ЄСПЛ зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність дій щодо виплати позивачу пенсії в розмірі, обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на зазначене та виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (70500, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70608, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Магістральна, буд. 245; код ЄДРПОУ 40386712) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28 лютого 2019 року.

Суддя Л.Я. Максименко