Рішення № 80833663, 01.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/461/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гусева О.Г.,

за участю: секретаря судових засідань – ОСОБА_1;

позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 Управління Національної поліції в Одеській області про визнання неправомірними дій щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення, стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Г ОСОБА_4 Управління Національної поліції в Одеській області за результатом якої просить суд:

- бездіяльність ОСОБА_4 Управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м.Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції відносно ОСОБА_2(ідентифікаційний код – НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 65123, паспорт серії КК №09488);

- стягнути з ОСОБА_4 управління Національної поліції в Одеській області с на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код – НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 65123, паспорт серії КК №09488) середній заробіток за весь час затримки належної до виплати доплати в нічний час при звільнені ОСОБА_2, зі служби в поліції в розмірі 57 067 гривень 45 копійок.

Ухвалою суду від 31.01.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Протокольною Ухвалою суду від 12 березня 2019 року, яка занесена до журналу судового засідання, було прийнято рішення про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне провадження та призначено підготовче судове засідання на 12 березня 2019 року.

Ухвалою від 25 березня 2019 року протокольною Ухвалою суду закінчено підготовче судове засідання та призначено до розгляду справи по суті 25 березня 2019 року.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, з огляду на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях..

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Одеській області від 26.09.2017 року №1551 о/с майора поліції ОСОБА_2 (0040949), старшого інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Суворовського відділу поліції в місті ОСОБА_4 управління Національної поліції в Одеській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) 29.09.2017 року (а.с. 27).

У вказаному наказі також зазначено, що вислуга років ОСОБА_2 на день звільнення складає: для виплати надбавки за вислугу років - 23 роки 03 дні, для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби 23 роки 11 місяців 04 дні, на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) – 02 роки 07 місяців 23 дні, усього для призначення пенсії – 26 років 06 місяців 27 днів.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 управлінням Національної поліції в Одеській області було проведено 26 квітня 2018 року остаточний розрахунок з позивачем за службу в нічний час.

Вказаний факт не заперечується сторонами по справі.

Вважаючи протиправною виплату ГУНП в Одеській області на його користь виплату за службу в нічний час лише 26.04.2018, а не у день звільнення зі служби в органах Національної поліції (29.09.2017), останній звернувся до суду з даним позовом .

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує, що відповідно по ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію”, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пп. 3 п. 5 вищевказаної Постанови №988, визначено обов’язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону України “Про Національну поліцію”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських – затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260).Згідно п. 5 Розділу І вказаного Порядку №260, Грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Суд дійшов висновку, що відповідач у встановлені законом строки не виконав свого обов’язку щодо проведення відповідного розрахунку з працівником, що звільняється з роботи, що є підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Такий висновок суду відповідає також змісту постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», зокрема п. 20 цієї постанови, яким визначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні передбачена нормами ст. 117 КЗпП України. Так, вказаною статтею встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Суд звертає увагу, що порядок проведення розрахунку з працівником, що звільняється, визначено нормами КЗпП України, який має за своєю правовою природою вищу юридичну силу, у порівнянні з нормами інших підзаконних нормативно-правових актів, тому у спірних правовідносинах слід керуватися положеннями КЗпП України.

Зазначене кореспондується з нормами ч. 3 ст. 7 КАС України, якими передбачено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі – Порядок №100) та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 (далі – Порядок №260).

Порядок №260 не містить правил розрахунку середньоденного грошового забезпечення у разі затримки розрахунку з поліцейським, але містить положення щодо розрахунку середньоденного грошового забезпечення у разі виплати грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку, яка проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення зі служби.

Абз. 3 п. 2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За правилами п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, враховуючи довідку про доходи №2172 від 30.11.2018 р., середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_5 за період липень – серпень 2017 року становить – 273,05 грн..

Відтак, загальна сума середнього заробітку за період затримки розрахунку, тобто за період з 29.09.2017 р. по 26.04.2018 року, що підлягає стягненню становить 57 067, 45 грн. (273, 05 грн. х 209 днів).

При цьому суд висновує про безпідставність доводів відповідача про наявність підстав для залишення без розгляду позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки належної до виплати доплати в нічний час при звільнені в період з листопада 2015 року по червень 2016, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У зв’язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 179-183, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити у повному обсязі позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 Управління Національної поліції в Одеській області про визнання неправомірними дій щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення, стягнення заборгованості.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_4 Управління Національної поліції в Одеській області щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції відносно ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_4 управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м.Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код – НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 65123, паспорт серії КК №09488) середній заробіток за весь час затримки належної до виплати доплати в нічний час при звільнені ОСОБА_2, зі служби в поліції в розмірі 57 067 (пятдесят сім тисяч шістдесят сім) гривень 45 (сорок п'ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м.Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код – НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 65123, паспорт серії КК №09488) судові витрати (спалчений судовий збір) у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.Г. Гусев

Повний текст Рішення складено та підписано суддею 01 квітня 2019 року.

.