Рішення № 80833084, 28.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/25/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

позивача - ОСОБА_1

та представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач, Карлівське ОУПФ), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення від 25.09.18 №5 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 роботу у періоди з 31.07.80 по 20.09.95 та з 21.02.00 по 14.04.03 на посаді тракториста-машиніста колгоспу ім. Шевченка, у ДСП "Кошманівка" та КСП "Агрофірма "Кошманівка" до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дати досягнення пенсійного віку - 23.06.18.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період трудової діяльності позивач набув стаж, достатній для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, відповідач відмовив у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку, передбаченому статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 55-59/. Зазначив, що надана позивачем на підтвердження наявності пільгового трудового стажу копія трудової книжки не містить даних про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. З урахуванням наведеного, представник відповідача стверджував про те, що позивачем не підтверджено наявність пільгового трудового стажу, достатнього для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 4.02.19 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ухвалою задоволено клопотання позивача про виклик свідків, у зв'язку з чим справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 28.03.19 позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії КО №013590 /а.с. 13/. 23.06.18 позивачу виповнилось 55 років.

Залученою до матеріалів справи копією трудової книжки колгоспника серії УКР №0282259 підтверджено, що позивач 31.07.80 прийнятий в члени колгоспу імені Шевченка Машівського району Полтавської області /а.с. 22/.

Записом №2 у трудовій книжці позивача підтверджено, що він вибув з членів колгоспу ім. Шевченка з 20.09.95 у зв'язку з переходом на роботу в інше господарство /а.с. 22/.

У графі "Відомості про роботу" містяться, окрім іншого, такі записи:

1) 31.07.80 - призначений на посаду тракториста відділку №2;

2) Служба в Радянській Армії з 16.11.81 по 12.12.83;

3) 10.01.84 - призначений трактористом тракторної бригади №2 з 10.01.84;

4) 20.09.95 - звільнений з посади тракториста згідно поданої заяви /а.с. 22 - зворот/;

7) 21.02.00 - ДСП "Кошманівка" Машівського району, прийнятий на роботу трактористом-машиністом тракторної бригади №2;

8) 27.02.03 - ДСП "Кошманівка" реорганізоване в Колективне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Кошманівка";

9) 14.04.03 - звільнено з роботи за згодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України /а.с. 23/.

Архівною довідкою Машівського районного трудового архіву від 23.02.18 вих. №73/01-11 засвідчено, що в архіві відсутні відомості про надання відпусток без збереження заробітної плати, про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем за період з 31.07.80 по 14.04.95, з 21.02.00 по 14.04.03 на ОСОБА_1 /а.с. 69/.

Архівною довідкою Машівського районного трудового архіву від 14.03.18 вих. №95/01-11 надано виписку трудового стажу і заробітку колгоспників колгоспу ім. Шевченка на ОСОБА_1 /а.с. 72/.

Архівною довідкою Машівського районного трудового архіву від 19.03.18 вих. №97/01-11 підтверджено, що у книгах обліку нарахування заробітної плати колгоспників колгоспу ім. Шевченка наявні відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 1.01.80 по 31.12.95 та зазначено її розмір /а.с. 71/.

Архівною довідкою Машівського районного трудового архіву від 5.04.18 вих. №121/01-11 повідомлено, що у книгах обліку нарахування заробітної плати колгоспників колгоспу ім. Шевченка наявні відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 1.01.00 по 31.12.03 та зазначено її розмір /а.с. 70/.

26.06.18 позивач звернувся до Карлівського ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах /а.с. 20/. До заяви додав: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію паспорта, копію трудової книжки, копію військового квитка, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 1.07.00 від 23.02.18 №10, від 19.03.18 №97/01-11, довідок від 19.02.18 №7, від 10.05.18 №19, від 14.03.18 №95/01-11, від 5.04.18 №121/01-11 /а.с. 21, 63-77/.

Рішенням Карлівського ОУПФ від 25.09.18 №5 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку, передбаченому статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 16-19/. Дане рішення відповідач мотивував тим, що надана позивачем на підтвердження наявності пільгового трудового стажу копія трудової книжки не містить даних про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач оскаржив його до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України від 5.11.91 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Аналогічна норма міститься у пункті 3 частини другої статті 114 Закону України від 9.07.03 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 3.10.17 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Водночас пунктом 18 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Суд, провівши системний аналіз наведених вище положень законодавства, зауважує, що головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність стажу.

Спір у даній справі виник саме з приводу наявності чи відсутності у позивача стажу роботи на посаді тракториста з безпосередньою зайнятістю у виробництві сільськогосподарської продукції, достатнього для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

Однак, трудова книжка ОСОБА_1 не містить записів про безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції.

У такому випадку, в силу наведених вище положень пункту 20 Порядку №637, відповідні обставини мали бути підтверджені уточнюючими довідками підприємств-роботодавців або їх правонаступників.

Разом з цим, як підтверджено архівною довідкою Машівської райдержадміністрації Полтавської області від 17.04.18 вих. №01-40/11, рішенням загальних зборів членів колгоспу ім. Шевченка від 20.02.92 (протокол №2) колгосп ім. Шевченка реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Кошманівка", що зареєстроване розпорядженням голови Машівської РДА від 22.12.92 №263 /а.с. 26/. Рішенням загальних зборів членів КСП агрофірма "Кошманівка" від 17.10.95 (протокол №5) дане підприємство реорганізовано у підсобне сільське господарство агрофірма "Кошманівка" дочірнього підприємства АТ "Укргазпром" - "Полтавагазпром", що зареєстроване розпорядженням голови Машівської РДА від 11.12.95 №27. Розпорядженням голови Машівської РДА від 1.09.99 №277 зареєстроване державне сільськогосподарське підприємство "Кошманівка".

Залученою до матеріалів справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.06.18 №23712583 підтверджено, що КСП агрофірма "Кошманівка" припинено у зв'язку з визнанням банкрутом, про що до Єдиного державного реєстру 1.04.15 внесено відповідний запис /а.с. 31-32/.

Водночас, записами у трудовій книжці ОСОБА_1 підтверджено, що 31.07.80 позивач був прийнятий у члени колгоспу ім. Шевченка, а 20.09.95 - вибув з членів господарства у зв'язку з переходом на роботу в інше господарство /а.с. 22/.

У період з 31.07.80 по 20.09.95 позивач працював трактористом у колгоспі ім. Шевченка, що у 1992 році реорганізований у КСП агрофірма "Кошманівка". У свою чергу, 21.02.00 позивач прийнятий на роботу трактористом-машиністом до ДСП "Кошманівка" /а.с. 22 - зворот/. При цьому трудова книжка позивача містить запис від 27.02.03 про те, що ДСП "Кошманівка" реорганізоване у колективне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Кошманівка", що припинене у зв'язку з визнанням банкрутом.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що у спірних відносинах має місце ліквідація роботодавця без визначення правонаступника, адже припинення юридичної особи шляхом визнання її банкрутом не передбачає наявності правонаступника.

Посилання відповідача на відсутність відомостей про наявність правонаступника у підсобного сільського господарства агрофірма "Кошманівка" дочірнього підприємства АТ "Укргазпром" - "Полтавагазпром" суд визнає неприйнятними, адже позивач у спірні періоди працював саме у КСП агрофірма "Кошманівка" та звільнений з останнього як у 1995 році, так і у 2003 році, що підтверджено відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_1

Таким чином, підтвердження трудового стажу позивача уточнюючими довідками підприємства-роботодавця є неможливим у зв'язку з припиненням останнього без визначення правонаступника.

У цьому випадку підтвердження трудового стажу, в силу наведених вище приписів пункту 18 Порядку №637, можливо показаннями щонайменше двох свідків, які знають позивача по спільній роботі на одному підприємстві і мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У судовому засіданні 28.03.19 судом заслухано показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що у 1973 році він був прийнятий у члени колгоспу ім. Шевченка Машівського району Полтавської області та працював трактористом відділу №2, звільнений з роботи 14.04.03 за угодою сторін. Повідомлені свідком обставини підтверджені записами у трудовій книжці ОСОБА_5 /а.с. 42-43/.

Свідок підтвердив, що особисто знайомий з ОСОБА_1, оскільки вони разом працювали трактористами, виконували роботи, безпосередньо пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (оранка, культивування, посів зернових тощо), робочий день ненормований.

На уточнююче запитання представника позивача про надання відпусток без збереження заробітної плати, свідок повідомив, що ні він, ні ОСОБА_1 у відпустках без збереження заробітної плати не перебували.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 14.09.85 він прийнятий у члени колгоспу ім. Шевченка Машівського району Полтавської області з 2.08.85 та з цієї дати працював трактористом відділу №2, звільнений з роботи 14.04.03 за згодою сторін. Повідомлені свідком обставини підтверджені записами у трудовій книжці ОСОБА_4 /а.с. 44, у т.ч. - зворот/.

Свідок підтвердив, що особисто знає ОСОБА_1, оскільки вони разом працювали трактористами тракторної бригади №2 та були безпосередньо задіяні у виробництві сільськогосподарської продукції.

На запитання представника позивача про нормування робочого часу, а також перебування у відпустках без збереження заробітної плати свідок пояснив, що виконання робіт здійснювалось понаднормово, ОСОБА_1 був залучений до виконання робіт безперервно.

При цьому позивач звертав увагу на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призначено пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу роботи на посаді трактористів у колгоспі ім. Шевченка, ДСП "Кошманівка" та КСП "Агрофірма "Кошманівка".

Відповідач наведені обставини не спростував.

Суд також враховує, що у трудовій книжці ОСОБА_4 містяться записи: від 1.02.92 про те, що колгосп і м. Шевченка реорганізовано у агрофірму "Кошманівка"; від 17.10.95 - агрофірма "Кошманівка" прийнята до складу дочірнього підприємства "Полтавагазпром" АТ "Укргазпром" шляхом створення на його базі підсобного с/г радгоспу "Кошманівка"; від 30.09.99 - радгосп "Кошманівка" реорганізовано у ДСП "Кошманівка"; від 27.02.03 - ДСП "Кошманівка" реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Кошманівка" /а.с. 44, у т.ч. - зворот/.

Отже, підсобне сільське господарство агрофірма "Кошманівка" дочірнього підприємства "Полтавагазпром" АТ "Укргазпром" було реорганізоване у державне сільськогосподарське підприємство "Кошманівка", а останнє реорганізоване у колективне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Кошманівка", що припинене у зв'язку з визнанням банкрутом у 2015 році.

З урахуванням наведеного, зважаючи на повідомлені свідками обставини та враховуючи наявні у трудовій книжці ОСОБА_1 записи про трудову діяльність, суд дійшов висновку, що зібраними у справі доказами підтверджено, що позивач у період з 31.07.80 по 20.09.95 та з 21.02.00 по 14.04.03 працював трактористом, трактористом-машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, а відтак, має право на врахування зазначених періодів стажу для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стосовно зарахування до пільгового стажу періоду служби позивача у лавах Радянської Армії, суд виходить з того, що в силу положень абзацу другого частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому зазначені положення застосовуються і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а тому час перебування громадян України на військовій службі, в тому числі - і в лавах Радянської армії, повинен зараховуватись до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю та стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналогічного висновку щодо застосування наведених вище норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 25.09.18 у справі №426/1006/16-а.

Залученою до матеріалів справи копією трудової книжки ОСОБА_1 підтверджено, що на момент призову на строкову військову службу позивач працював трактористом у колгоспі ім. Шевченка, а тому має право на зарахування періоду військової служби до трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відмовляючи у зарахуванні вказаних періодів до пільгового стажу позивача відповідач застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення Карлівського ОУПФ від 25.09.18 №5 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позов у цій частині належить задовольнити.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, суд звертає увагу на те, що питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду - Карлівського ОУПФ, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.

Водночас суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Карлівське ОУПФ повторно розглянути заяву позивача від 26.06.18 з урахуванням висновків суду та вирішити питання про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

За вищевикладених обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1909,60 грн, що підтверджено квитанцією від 28.12.18 №0.0.1225589392.1 /а.с. 5/.

Судовий збір у розмірі 1909,60 грн зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджено випискою /а.с. 6/.

Відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої наведеної статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення спору є неправомірна відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати повністю.

При цьому суд враховує, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а позов підписано та надіслано до суду у 2018 році. Відтак, виходячи з вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір", позивач при зверненні до суду мав сплатити судовий збір у розмірі 1409,60 грн (704,80 грн х 2). Саме дану суму судового збору належить компенсувати позивачу за рахунок відповідача.

Водночас надміру сплачені кошти у розмірі 500,00 грн належить повернути позивачу з Державного бюджету України, адже, як визначено пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 257-263, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 25 вересня 2018 року №5.

Зобов'язати Карлівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40377053; вул. Полтавський шлях, 81, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) від 26 червня 2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 31 липня 1980 року по 20 вересня 1995 року та з 21 лютого 2000 року по 14 квітня 2003 року на посаді тракториста-машиніста колгоспу ім. Шевченка, у ДСП "Кошманівка" та КСП "Агрофірма "Кошманівка" до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 23 червня 2018 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40377053; вул. Полтавський шлях, 81, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).

Повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір (квитанція АТ КБ "Приватбанк" від 28 грудня 2018 року №@2PL316646) у розмірі 500,00 грн (п'ятсот гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 1 квітня 2019 року.

Суддя О.О. Кукоба