Ухвала суду № 80832377, 26.03.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3739/19

Провадження №1-кс/369/1225/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2019 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., при секретарі Мазурик Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Говорун К.О., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200000798 від «16» лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся старший слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старший лейтенант поліції Говорун К.О. з клопотанням, погодженим прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Битько Н.М. про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12019110200000798 від «16» лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Свої вимоги слідчий мотивує тим, що СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області розслідується кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200000798 від 16.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.358 КК України.

15.02.2019 року до ЧЧ Києво-Святошинського ВП надійшла заява від директора ТОВ «Вітард» ОСОБА_3 про те, що 28.10.2015 року директор ТОВ «Ніса» ОСОБА_4 провела загальні збори, на яких засновником ТОВ «Вітард» ОСОБА_3 було прийнято рішення про відчуження АЗГС та АЗС, земельних ділянок, які перебувають у власності ТОВ «Ніса» та делеговано таке право здійснити директору ТОВ «Ніса» - ОСОБА_4, але директор ТОВ «Вітард» ОСОБА_3, який є засновником ТОВ «Ніса», не був присутнім під час проведення загальних зборів та не ставив свій підпис на протоколі №19 від 28.10.2015 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.10.2015 року в смт. Макарів Київської області були проведені загальні збори, де були присутні учасники: директор ТОВ «Ніса» в особі ОСОБА_4 та директор ТОВ «Вітард» в особі директора ОСОБА_3, на яких прийнято рішення про відчуження майна, а саме земельної ділянки та АЗГС, АЗС на користь ТОВ «ТІГРЕС» та укладено договори купівлі-продажу. Також під час проведення зазначених зборів директору ТОВ «Ніса» ОСОБА_4 надано повноваження на укладання договорів купівлі-продажу АЗС, АЗГС та земельної ділянки з ціною не більше 500 000 гривень. По закінченню загальних зборів було складено протокол №19 загальних зборів учасників ТОВ «Ніса» та додатку №1 до протоколу №19 загальних зборів учасників ТОВ «Ніса».

На підставі вищевикладеного було здійснено відчуження (продаж) автозаправочної станції (АЗС) загальною площею 10,2 м2, з її складовими: операторна (А), навіс (Б), огорожа (1-3), убиральня (В), що розміщені за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 434250632227, договір купівлі- продажу, серія та номер: НВА 178928, НВА 178925 від 27.09.2016 року та перейшла в приватну власність ТОВ «ТІГРЕС», код ЄДРПОУ: 39318026, що зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 132-Б.

Крім того було відчужено автозаправочну станцію (АЗС), загальною площею 24,6 м2, складовими якої є операторна (Д), навіс (Б), дизельна (В), склад (ГСМ), огорожа (1-5), ємність для палива (I-V), які розміщені на земельні ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 434250632227, договір купівлі-продажу, серія та номер:НВА 178927, НВА 178923 від 27.09.2016 року, та перейшла в приватну власність ТОВ «ТІГРЕС», код ЄДРПОУ: 39318026, що зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 132-Б.

Тобто, автозаправна станція, загальною площею 24,6 м2, з її складовими частинами: операторна (АЗС) (Д), навіс (Б), дизельна (В), склад (ГСМ), огорожа (1-5), ємкості для палива (I-V), які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2, автогазозаправочна станція по АДРЕСА_1 та земельна ділянка з цільовим призначенням для комерційного використання площею 0,24 га, яка розташована на території Юрівської сільської ради Макарівського району Київської області, з кадастровим номером НОМЕР_1, які були придбані за рахунок кредитних коштів ПАТ «Укрінбанк» не законно вибули із власності ТОВ «НІСА», що унеможливлює здійснити дії у судовому порядку на предмет включення до ліквідаційної маси вказаних об'єктів з метою погашення заборгованості перед кредиторами ТОВ ОЛЕНЕРГО».

Таким чином, внаслідок незаконного заволодіння АЗС, АГЗС та земельною ділянкою ТОВ «ОЛЕНЕРГО» завдано майнової шкоди у великих розмірах. На даний час є підстави вважати, що особи, винні у вчиненні кримінального правопорушення, вживають заходів щодо подальшого незаконного розпорядження автозаправочною станцією (АЗС) з усіма складовими, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, автозаправочною станцією (АЗС), що розміщена на земельні ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2, продажу зазначеного нерухомого майна іншим особам, що дає підстави для заборони користування та розпорядження вказаним нерухомим майном ТОВ «ВІТАРД».

Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаного речового доказу, реалізувати з метою забезпечення цивільного позову, однієї із сторін, третьої сторони для погашення заборгованості вимог за договором поставки та інших кредиторів, вчиняти щодо нього інші дії, та заборонити відчуження автозаправочної станції (АЗС) загальною площею 10,2 м2, з її складовими: операторна (А), навіс (Б), огорожа (1-3), убиральня (В), що розміщені за адресою: АДРЕСА_1, автозаправочної станції (АЗС), загальною площею 24,6 м2, складовими якої є операторна (Д), навіс (Б), дизельна (В), склад (ГСМ), огорожа (1-5), ємність для палива (1-У), що розміщені на земельні ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2, що є об'єктом протиправних дій.

Тому слідчий просив накласти арешт на наступне нерухоме майно, а саме: автозаправочну станцію (АЗС) загальною площею 10,2 м2, з її складовими: операторна (А), навіс (Б), огорожа (1-3), убиральня (В), що розміщені за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 434250632227; автозаправочну станцію (АЗС), загальною площею 24,6 м2, складовими якої є операторна (Д), навіс (Б), дизельна (В), склад (ГСМ), огорожа (1-5), ємність для палива (1-У), які розміщені на земельні ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 434250632227, що належить на праві приватної власності ТОВ «ТІГРЕС», ЄДРПОУ 39318026, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 132-Б.

В судове засідання слідчий не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що у клопотанні варто відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 цієї статті Кодексу передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

У ч. 1ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктом 1 ч. 2 цієї статті Кодексу встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, з-поміж іншого, збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Як зазначено у ч. 11ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, з-поміж іншого, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Проте в підтвердження клопотання слідчим не надано такого обсягу вагомих доказів, що стосовно зазначеного нерухомого майна вчинено незаконне заволодіння майном шляхом шахрайства, що вказане в клопотанні нерухоме майно, на яке планується накладення арешту, є предметом злочинного посягання, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначено ст. 98 КПК України.

Крім того, слідчий суддя враховує розумність і співрозмірність обмеження права володіння, користування і розпорядження майновим комплексом автозаправної станції, оскільки накладення арешту на нього призведе до фактичного блокування господарської діяльності її володільця, що є неприпустимими наслідками.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі "Смирнов проти Росії" висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для накладення арешту, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40, 107, 167-168, 170- 172 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Говорун К.О., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200000798 від «16» лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Т.В. Дубас