Рішення № 8083234, 28.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2010 р. Справа № 42/194-09

вх. № 5600/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ляшук О.П. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "БКС Дісті Центр", м. Київ

до ПФ "Орнатус", м. Харків

про стягнення 384246,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "БКС Дісті Центр", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПФ "Орнатус", про стягнення заборгованості за поставлений товар у умі 384246,78 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2009р. порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначений у судове засідання на 11.08.2009р.

Ухвалою суду від 11.08.2009р. відмовлено в задоволенні клопотання ПФ "Орнатус" про зупинення провадження у справі, розгляд справи відкладений на "10" вересня 2009 р. о 10:30 год.

18.08.2009р. через канцелярію суду від ПФ "Орнатус" надійшла касаційна скарга на ухвалу суду від 11.08.2009р. по даній справі.

Ухвалою суду від 20.08.2009р. провадження у справі зупинено до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги ПФ "Орнатус" на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.08.2009р. по даній справі.

Ухвалою Вищого господарського суду Харківської області від 28.09.2009р. відмовлено в прийнятті касаційної скарги ПФ "Орнатус" на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.08.2009р. по даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2009р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 05.11.2009р.

30.10.2009р. до канцелярії господарського суду Харківської області надійшов запит з Вищого господарського суду України щодо направлення на його адресу матеріалів даної справи для подальшого направлення до Верховного суду, у зв'язку з чим 02.11.2009р. матеріали справи були направлені до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Верховного суду України від 26.11.2009р. відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 28.09.2009р. у справі № 42/194-09.

15.12.2009р. матеріали справи № 42/194-09 повернуті до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2009р. розгляд справи призначений у судове засідання на 12.01.2010р. о 14:00 год.

У судовому засіданні 12.01.2010р. оголошена перерва до 28.01.2010р.

У судовому засіданні 28.01.2010р. позивач повністю підтримує позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 28.01.2010р. не з'явився; про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Від відповідача через канцелярію суду 28.01.2010р. надійшло клопотання, в якому відповідач просить не розглядати справу без участі представника ПФ "Орнатус", просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю явки компетентного представника.

Суд зазначає, що в клопотанні не зазначено про причини неприбуття представника в судове засідання та не надано доказів поважності причин неприбуття представника відповідача в судове засідання.

Дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки воно не підтверджено жодним документом.

Крім того, відмовляючи в задоволенні цього клопотання і вважаючи неповажними причини неявки представника відповідача в судове засідання, суд керується ч. 1 ст. 28 ГПК України. Згідно її положень, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Суду не надано пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання інших представників, яким відповідачем може бути видані довіреності із відповідними повноваженнями.

Суд також зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, відповідач, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував, тому, клопотання відповідача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами.

Суд вважає, що у відповідача протягом розгляду справи була можливість обґрунтувати свою позицію по справі та надати документальне підтвердження своєї позиції.

Суд бере до уваги, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, отже суд вважає, що господарським судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, у зв’язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.

У попередніх судових засіданнях відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем поставлений неякісний товар.

26.10.2009р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі № 42/194-09 до вирішення по суті справи № 35/57-09 за позовом Приватної фірми "Орнатус" до ТОВ фірми "Пранк".

Згідно ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

З документів, що додані до клопотання, а саме копії ухвали від 19.08.2009р. про відкладення розгляду справи № 35/57-09 вбачається, що предметом спору по справі № 35/57-09 є визнання розірваним договору поставки № 01/01 від 01.01.2007р., укладеного між ПФ "Орнатус" та ТОВ фірмою "Пранк".

Суд з наданих документів не вбачає, яким чином справа № 35/57-09 є пов'язаною з предметом розгляду даної справи, оскільки в даних справах розглядаються господарські відносини між різними суб'єктами підприємницької діяльності.

Крім того з ухвали господарського суду Харківської області по справі № 35/57-09 вбачається, що саме ПФ "Орнатус" як постачальник товару (відповідач по даній справі) просить визнати недійсним договір поставки, при цьому з ухвали не вбачається, що контрагент відповідача - ТОВ фірма "Пранк" пред'являє претензії щодо якості отриманого товару.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення господарським судом Харківської області справи № 35/57-09 за позовом Приватної фірми "Орнатус" до ТОВ фірми "Пранк".

11.01.2010 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача ТОВ фірму "Пранк", оскільки відповідач вважає, що винесене рішення по даній справі вплине на правовідносини, що існують між ПФ"Орнатус" та ТОВ фірма "Пранк".

Вислухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до ч.1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Суд відмовляє відповідачу в задоволенні даного клопотання, оскільки відповідачем не доведено а судом не встановлено, що рішення по даній справі може вплинути на права або обов'язки ТОВ фірми "Пранк" щодо однієї із сторін.

У судовому засіданні 12.01.2010р. відповідач заявив усне клопотання про витребування у позивача документів, що підтверджують якість поставленого товару.

Судом відмовлено в задоволенні даного клопотання, оскільки відповідачем дане клопотання не обґрунтоване.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 384246,78 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними (копії яких додані до матеріалів справи) :

- № 61 від 21.01.2009 року на загальну суму 20918,52 грн.;

- № 227 від 25.02.2009р. на загальну суму 26046,24 грн.;

- № 228 від 25.02.2009р. на загальну суму 75463,00 грн.;

- № 269 від 05.03.2009р. на загальну суму 25800,36 грн.;

- № 270 від 05.03.2009р. на загальну суму 39612,00 грн.;

- № 301 від 12.03.2009р. на загальну суму 31476,00 грн.;

- № 369 від 24.03.2009р. на загальну суму 100706,00 грн.;

- № 371 від 24.03.2009р. на загальну суму 22508,70 грн.;

- № 370 від 24.03.2009р. на загальну суму 1862,76 грн.;

- № 389 від 26.03.2009р. на загальну суму 17619,00 грн.;

- № 390 від 26.03.2009р. на загальну суму 22234,20 грн.

Товар за зазначеними видатковими накладним отриманий працівниками відповідача на підставі довіреностей, наданих підприємством, копії довіреностей додані до матеріалів справи.

Суд зазначає, що відповідач підтверджує отримання товару за зазначеними видатковими накладними, додавши до матеріалів справи реєстр відповідності накладних від позивача внутрішнім накладним ПФ "Орнатус" (т.1 а.с. 126).

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У даному випадку такими діями, спрямованими на набуття цивільних прав та обов'язків, є передача позивачем товару відповідачу дії останнього, які свідчать про прийняття товару.

Відповідно до ч.1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача виставлялись рахунки-фактури на оплату кожної партії товару, що фактично є вимогою щодо оплати товару.

Отже з врахуванням вимог ст.ст. 538, 692 ЦК України обов'язок щодо оплати товару виникав у відповідача в момент отримання товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідач доказів оплати товару не надав, проти факту отримання товару від позивача не заперечує.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що товар, який поставив позивач є неякісним, оскільки згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Порядок приймання продукції за якістю та комплектністю передбачений Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7, яка є діючою і на теперішній час (далі –Інструкція).

Даною Інструкцією передбачені строки та порядок приймання продукції за якістю та комплектністю.

Відповідачем не надано доказів дотримання вказаної Інструкції, а саме не надано доказів направлення позивачу листа-запрошення для складання акту про виявлені недоліки, не надано доказів складання актів про виявлені недоліки в отриманій продукції, не надано доказів повідомлення позивача про виявлені недоліки.

Крім того відповідачем не надано доказів того, що отриманий від позивача товар ним на даний час не реалізований через недоліки продукції.

Судом у судовому засіданні 12.01.2009р. зобов'язано відповідача надати докази направлення на адресу позивача листів (претензій) щодо якості товару, однак відповідач такі докази не надав, хоча мав змогу їх надати.

За таких обставин суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не підтверджуються документально.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 384246,78 грн. нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати щодо сплати держмита в розмірі 3842,47 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 28, 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватної фірми "Орнатус" (юридична адреса : 61125 м. Харків, вул. Малом'ясницька, буд. 9/11, поштова адреса: 61038, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120-а, код 24136224, п/р № 26001016814333 в Філії АТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БКС Дісті Центр" (юридична адреса : 01010 м.Київ, вул.І.Мазепи, 10, поштова адреса : 04080 м. Київ, вул. Фрунзе, 69, код 34514937, п/р № 2600713820 у ВАТ "Український Професійний Банк", м. Київ, МФО 300205) заборгованість у сумі 384246,78 грн., витрати щодо сплати державного мита в розмірі 3842,47 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 02.02.2010р.