Вирок № 80831687, 01.04.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7708/15-к

Категорія 28

1-кп/295/46/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Зіневич І.В.

секретарів судового засідання - Безкоровайної О.Т., Слончак А.С., Капустинського А.М., Белінської Л.С., Зубрицької Т.С., Федоренко Ю.І., Ярошовець Я.В., Ковальчук О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №12015060000000007 від 22.01.2015р. стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 20.02.2014р. Житомирським районним судом за ч.3 ст.185,75,76КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком 1 рік.

по обвинуваченню за ч.1 ст.263КК України

з участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – Тещенка М.М., Устянцевої В.С.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений слідством день, час та місці, за невстановлених обставин ОСОБА_1 незаконно придбав корпус гранати РГН та ударно-дистанційний підривач УДЗ, які зберігав без передбаченого законом дозволу у невстановленому місці до 02.02.2015р.

В подальшому ОСОБА_1 02.02.2015р. близько 15 години 30 хвилин знаходячись поблизу будинку №4, який розташований по Майдану Згоди у м. Житомирі без передбаченого законом дозволу здійснював незаконне носіння безпосередньо при собі бойових припасів - корпусу гранати РГН та ударно-дистанційний підривач УДЗ, які були вилучені у нього працівниками міліції під час особистого обшуку.

Вилучені у ОСОБА_1 предмети являють собою корпус гранати РГН та ударно-дистанційний підривач УДЗ придатні до вибуху. Корпус гранати, споряджений підривачем УДЗ являється ручною наступальною гранатою РГН, яка відноситься до бойових припасів.

Своїми умисними діями, які виразилися в придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, пояснив, що 02.02.2015р. зателефонував своєму знайомому Льоні, попросив підвести, щоб взяти каністру. Коли їхали по місту близько 15 години, зупинилися біля будинку по Майдану Згоди,4. В цей час до нього підбігли 3 особи, кричали, що вони є працівниками міліції, затримали його, поклали на асфальт, заподіяли тілесні ушкодження, одягнули кайданки, підняли, поставили біля автомобіля. Потім стали витягати з кишені куртки його майно: 2 мобільні телефони, документи, ключі, ножик. Всі речі поклали на капот. Ніякої гранати в нього не було. Вважає, що її підкинув в кишеню куртки працівник поліції в якого було руде волосся. Потім запросили понятих в присутності яких вилучили гранату яка була в розібраному вигляді. Коли вилучали гранату нічого не пояснював. Ні в квартирі, ні в його автомобілі ніяких заборонених предметів працівниками міліції знайдено не було.

Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження показаннями свідків та дослідженими в судовому засіданні письмовими документами.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 02.02.2015р. в складі слідчо-оперативної групи виїздив до скверу, який знаходиться недалеко від перехрестя вулиць Східної-Київської в м.Житомирі. По прибутті на місце, бачив обвинуваченого в кайданках, який знаходився біля автомобіля ОСОБА_4, поряд - співробітників УБОЗ, які повідомили, що згідно оперативної інформації у ОСОБА_1 може зберігатися граната. Через чергового викликав вибухотехнічну службу, попросив працівників УБОЗу запросити понятих. Запитував обвинуваченого чи дасть добровільно згоду на його огляд, але той відмовився. По прибуттю вибухотехнічної служби почали обшук обвинуваченого без ухвали слідчого судді, так як була загроза життю оточуючих громадян. Під час обшуку у правій кишені куртки ОСОБА_1 було виявлено предмет вхожий на гранату в розібраному стані, яку було вилучено. Особисто він разом із експертом вибухотехніком відбирав змиви з виявленого предмету. Окрім того в обвинуваченого було виявлено ще і грошові кошти та мобільні телефони. Після обшуку склав протокол обшуку, який обвинувачений відмовився підписати. Права обвинуваченому ним були роз’яснені. Обвинувачений був схвильований, виражався нецензурними словами.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що на початку лютого 2015р. коли йшов по вулиці в м.Житомирі, був запрошений працівниками міліції бути понятим. Прийшовши на місце події, бачив обвинуваченого в кайданках, який стояв біля автомобіля таксі ОСОБА_4 коричневого кольору, поряд з ним працівників міліції. Чекали вибухотехніків. По приїзду яких, бачив, як у обвинуваченого працівники міліції із правої кишені куртки вилучили гранату із зарядним пристроєм. Окрім цього в обвинуваченого вилучили гроші, ніж, ключі, мобільні телефони. Огляд проводився на вулиці. На запитання обвинувачений відповідав, що граната йому не належить. Всі слідчі дії були відображені в протоколі, який підписав, зауважень в нього не було.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що в 2015р. в складі слідчо-оперативної групи приїздив на місце події по Майдану Згоди. Бачив обвинуваченого в кайданках, який знаходився поряд з автомобілем, щось кричав, привертаючи до себе увагу. Працівники міліції, які знаходились на місці події повідомили, що у обвинуваченого можуть бути вибухові пристрої, тому чекали вибухотехніків. По приїзду останні вилучили з правої кишені куртки обвинуваченого гранату РГД-5 в розібраному вигляді загорнуту в тканину: корпус і запал окремо. Ще було вилучено інше майно обвинуваченого. Під час проведення слідчих дій, які проводилися в присутності понятих, він за вказівкою слідчого здійснював фотозйомку.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що в 2015р. займав посаду заступника начальника УБОЗ. У відділ поступила оперативна інформація, що обвинувачений, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ст.263КК України, може зберігати при собі боєприпаси. Матеріали про виявлення таких фактів були внесені до ЄРДР. Слідчий звертався до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку в житлі та іншому володінні обвинуваченого. Такий дозвіл був отриманий. Оперативні працівники після проведеного ним інструктажу поїхали до місця проживання обвинуваченого, але потім повідомили йому як керівнику, що обвинувачений вийшов з будинку і на таксі виїхав в місто, тому будуть його наздоганяти. Згодом йому зателефонували та повідомили, що обвинуваченого затримали біля ТЦ «Ярмарок». Хтось із працівників повідомив, що їхали за автомобілем таксі в якому їхав обвинувачений. Коли авто зупинилося, підходили та запрошували обвинуваченого поїхати з ними, щоб провести в квартирі обшук. Але ОСОБА_1 став їм погрожувати фізичною розправою, засунув руку в кишеню. А так як була вірогідність того, що останній може застосувати зброю, на нього одягнули кайданки. Прибувши на місце події, недалеко від ТЦ «Ярмарок», побачив обвинуваченого який лежав на землі в кайданках, вів себе зухвало, кричав, що йому підкинули гранату, погрожував. Викликав слідчо-оперативну групу, запрошував понятих. Також приїхали вибухотехніки. Бачив як з кишені куртки обвинуваченого експертом було вилучено предмет схожий на гранату.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що як оперуповноважений УКР УМВС за вказівкою керівництва виїздив в лютому 2015р. на місце події по вулиці М.Згоди. Бачив, як до обвинуваченого підходили колеги співробітники, на що він став відходити, хотів засунути руку в кишеню, після цього співробітники повалили його на землю. Хтось із колег сказав викликати слідчо-оперативну групу та запросити понятих. По приїзду слідчо-оперативної групи, під час огляду обвинуваченого було виявлено та вилучено гранату в розібраному вигляді.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що взимку після обіду отримавши вказівку керівництва про виявлення вибухонебезпечних предметів, як експерт приїздив на місце події в районі вулиць Київської-Східної в м.Житомирі. Там вже знаходилися слідчо-оперативна група. В обвинуваченого з кишені куртки вилучав гранату (корпус був завернутий у світлу ганчірку, а запалювач знаходився окремо) та інші речі. Як експерт проводив експертизу гранати, яка була бойовою.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 02.02.2015р. близько 15 години бачив, як невідомі чоловіки зупиняли автомобіль та витягнули з автомобіля ОСОБА_4 іншого чоловіка, який кричав та поклали його на землю. Потім пішов до знайомої в квартиру, яка знаходиться в будинку, який стоїть недалеко від місця події. Через вікно бачив, що обличчя чоловіка було розбите, чоловік вже стояв біля автомобіля в кайданках. Бачив, що приїздила вибухотехнічна лабораторія. На капоті автомобіля лежали 2 мобільних телефони, ключі.

Свідок ОСОБА_10 дала показання про те, що в другій половині дня 02.02.2015р. бачила через вікно квартири в якій на той час проживала, як міліція когось затримує. Коли вийшла на вулицю, підійшла до місця події ( це було за зупинкою «Східна» по Майдану Згоди,4), знаходилася за 20м через дорогу, побачила обвинуваченого, який є її знайомим та став кликати, щоб була понятою. Він лежав на багажнику автомобіля, поряд лежали ключі, 2 мобільні телефони. ОСОБА_1 кричав, що йому хочуть підкинути гранату. ОСОБА_11 було багато людей, потім приїхала вибухова лабораторія.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_1, який попросив підвести, на що погодився. Їздили на вул.Мануїльського,4, де проживає ОСОБА_1, щоб взяти каністри та заправитися. Поїхали на вул.Східну як сказав ОСОБА_1, зупинився і ОСОБА_1 вийшов з машини. Коли ще став зупинятися, попереду себе побачив білий мікроавтобус, який зупинився. Зупинившись, вийшов з автомобіля через хвилину після ОСОБА_1. Підійшли люди, представилися працівниками міліції, були без форменого одягу, сказали не повертатися назад сісти в автомобіль. Потім коли вийшов з авто, бачив ОСОБА_1 в кайданках, пригнутого до багажника, на багажнику лежали мобільні телефони, на обличчі обвинуваченого з лівого боку були подряпини. Потім приїхала вибухотехнічна лабораторія. Чув як ОСОБА_1 говорив, що йому підкинули гранату. Коли йому сказали відійти, вже стояв на відстані від місця події, бачив у працівників міліції гранату, але як її вилучали не бачив.

Свідок ОСОБА_13 дав показання про те, що був запрошений працівниками поліції в якості понятого на місце події недалеко від школи №8, ближче до вулиці Київської. Там бачив автомобіль таксі, обвинуваченого в кайданках, який стояв біля багажника, біля нього працівників міліції, ще один хлопець понятий. Потім ще приїхали працівники поліції. Бачив як з кишені куртки обвинуваченого спеціаліст вибухотехнік вилучав білу тряпку, предмет схожий на гранату та запал. Також були вилучені ключі, 2 телефони, ніж, все фотографували, про все складали документи в яких ставив свій підпис.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що на початку лютого 2015р. працював в УБОЗі в м.Житомирі. Після отримання оперативної інформації, що у обвинуваченого може зберігатися вогнепальна зброя, після отримання дозволу на проведення обшуку, разом з колегою ОСОБА_15 виїздив на обшук до помешкання обвинуваченого. Коли під’їхали, побачив, що обвинувачений сів в автомобіль Део, від’їжджає від будинку, тому поїхали за ним. Коли автомобіль зупинився, обвинувачений вийшов з нього. Підійшовши до ОСОБА_1, представився, що є працівником міліції, показував посвідчення намагався сказати, що є ухвала про обшук, але не договорив, обвинувачений став відходити назад, заховав руку в кишеню куртки. Схопив його, але він став вириватися. Після цього разом із ОСОБА_15 збили його з ніг, повалили на землю, оскільки він виривався, утримували його. Хтось з інших працівників одягнув на нього кайданки. Діяли так по обстановці, оскільки мали інформацію, що ОСОБА_1 має зброю. По приїзду колег зі слідчо-оперативної групи, був проведений обшук обвинуваченого, бачив, що у нього виявили ключі, які ще були виявлені предмети не пам’ятає.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_15, додавши, що коли обвинувачений взяв руку в кишеню, то говорив, що завалить їх. ОСОБА_1 погрожував в бік працівників міліції, говорив, що коли йому одягнули кайданки, то підкинули гранату.

Свідок ОСОБА_16Е.о. пояснив, що після обіду 02.02.2015р. перебував вдома на кухні, палив цигарку, відчинивши вікно, через яке побачив, що через дорогу стояв автомобіль, біля якого стояв чоловік, якого пригнули до машини, руки були за спиною, а біля нього були 3-4 чоловіка, які його тримали.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що працює оперуповноваженим в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю ГУНП. Отримував оперативну інформацію, що ОСОБА_1 може зберігати зброю, про що в рапорті повідомляв керівництво, після цього було порушено кримінальне провадження за ч.1 ст.263КК України. За наказом свого керівника приїздив на місце події, яке знаходилося за 20-30м від зупинки громадського транспорту недалеко від перехрестя вулиць Київська-Східна. Бачив обвинуваченого, який стояв біля автомобіля, був збуджений, викрикував нецензурні слова. Під час обшуку обвинуваченого не був присутній.

Свідок ОСОБА_18 дала показання про те, що як слідчий проводила досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, відмовляла в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 у проведенні слідчого експерименту, оскільки був проведений весь комплекс слідчих та розшукових дій, підстав для його проведення не було.

Як вбачається із рапорту оперуповноваженого УБОЗ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_17 від 29.01.2015р. в результаті проведення оперативних заходів отримано оперативну інформацію про те, що ОСОБА_1 незаконно зберігає та постійно носить при собі нарізну вогнепальну зброю.

Даними протоколу обшуку від 02.02.2015р. відповідно якого 02.02.2015р. поблизу будинку №4, який розташований по Майдану Згоди у м. Житомирі в присутності понятих у ОСОБА_1 під час особистого обшуку в правій зовнішній кишені куртки було виявлено предмет зовні схожий на корпус гранати РГН зеленого кольору з маркуванням «РГН А-ІХ-І, 254-18-84» та предмет білого кольору схожий на підривач «УДЗ» з металевою чекою з кільцем, які утримують металевий важіль з маркуванням «УДЗ 334-4-86».

Суд визнає протокол обшуку від 02.02.2015р. допустимим доказом, оскільки після особистого обшуку ОСОБА_1, який був проведений без ухвали слідчого судді в порядку ч.3 ст.233КПК України в рамках даного кримінального провадження в якому ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 30.01.2015р. надавався дозвіл на проведення обшуку у житлі та іншому володінні за місцем проживання ОСОБА_1 з метою виявлення та вилучення вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв.

Після проведення особистого обшуку ОСОБА_1 слідчий за погодженням з прокурором в порядку ст.234КПК України зразу ж звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу про проведення особистого обшуку ОСОБА_1, яке було задоволено, про що вбачається із ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 03.02.2015р.

Відповідно до висновку експерта №4/4 від 03.02.2015р. предмети вилучені під час обшуку у ОСОБА_1 є: корпусом ручної наступальної гранати РГН, який споряджений зарядом вибухової речовини бризантної дії (флегматизований гексоген), масою 90гр та підривачем УДЗ, який являється засобом підриву – ударно-дистанційним підривачем типу УДЗ, які виготовлені промисловим способом, придатні до вибуху та являються ручною наступальною гранатою РГН, яка відноситься до боєприпасів.

Із висновку судово-психіатричної комісійної амбулаторної експертизи №93-2015 від 17.03.2015р. слідує, що ОСОБА_1 в минулому будь-якими психічними захворюваннями не страждав та не страждає ними в даний час. В період часу до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_1 діяння, він не перебував в тимчасово хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стані характеру не потребує в застосуванні до щодо нього примусових заходів медичного характеру.

Суд критично оцінює висунуту обвинуваченим під час судового слідства версію подій, що злочину не вчиняв, а гранату йому підкинули працівники міліції та розцінює це як намагання пом'якшити свою участь у вчиненому або ж уникнути відповідальності. Твердження обвинуваченого спростовуються дослідженими судом письмовими доказами, показаннями вищевказаних свідків, зокрема ОСОБА_13 і ОСОБА_5, які були понятими під час виявлення у обвинуваченого корпусу гранати та підривача. Суд визнає їх достовірними і об’єктивними, оскільки вони об'єктивно узгоджуються між собою та з іншими доказами дослідженими в судовому засіданні. Підстав обмовляти обвинуваченого свідками судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання – ст.65КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який згідно з ст.12КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом’якшують покарання судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочинів.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_1 не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, будучи засудженим за вчинення умисного злочину та звільнений від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинив умисний злочин, що свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив та вперто не бажає стати на шлях виправлення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе в умовах ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він визнається винуватим, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів з частковим приєднанням відповідно до ст.71КК України невідбутого покарання за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 20.02.2014року.

Відповідно до ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

З огляду на вказане суд застосовує до обвинуваченого ОСОБА_1 вимоги ч.5 ст.72КК України зі змінами внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015року №838-УІІІ та зараховує йому строк попереднього ув’язнення у строк покарання з 02.02.2015р. по 11.09.2015р. з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Процесуальні витрати в сумі 5076,65грн за проведення експертиз суд відповідно до ст.124КПК України стягує з обвинуваченого.

Питання стосовно речових доказів судом вирішуються в порядку ст.100КПК України.

Арешт на майно ОСОБА_1 – мобільні телефони «Нокіа» моделі 301 ІМЕЙ №1 – 357885052637868, ІМЕЙ №2 – 357885052637876 та «Нокіа» моделі D802, ІМЕЙ №353971045982233 із вмонтованою сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Київстар» №893800399202090856 ОF та сім-картою оператора мобільного зв’язку «Лайф» 2300099733213, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05.02.2015р. слід скасувати.

Підстав для зміни обраного запобіжного заходу не вбачається. Після припинення дії обраного запобіжного заходу, застава підлягає поверненню заставодавцю відповідно до вимог ч.11 ст.182КПК України.

Керуючись ст.ст.371,373,374КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.263КК України та призначити йому покарання за цим законом 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання приєднати частково невідбуте ним покарання за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 20.02.2014р. та призначити остаточне покарання - 4 (чотири) роки 3 (три) дні позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання.

Відповідно до ст.5, ч.5 ст.72КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув’язнення з 02.02.2015р. по 11.09.2015р. з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити попередній – застава.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов’язані із залученням експертів в сумі 5076,65грн.

Речові докази: двадцять вісім осколкових елементів та кільце з чекою, які утворилися після ініціювання підриву корпусу гранати РГН спорядженого підривачем УДЗ, які знаходяться в камері зберігання речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області - знищити.

Арешт на майно ОСОБА_1 накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05.02.2015р. ОСОБА_19– мобільні телефони «Нокіа» моделі 301 ІМЕЙ №1 – 357885052637868, ІМЕЙ №2 – 357885052637876 та «Нокіа» моделі D802, ІМЕЙ №353971045982233 із вмонтованою сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Київстар» №893800399202090856 ОF та сім-картою оператора мобільного зв’язку «Лайф» 2300099733213 - скасувати.

Заставу в розмірі 36540(тридцять шість тисяч п’ятсот сорок) гривень після припинення дії запобіжного заходу повернути заставодавцю.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Зіневич І.В.