Ухвала суду № 80830795, 01.04.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

01 квітня 2019 р. Справа № 120/1024/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

За приписами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Таким чином, зазначеною нормою встановлено прямий обов'язок позивача додавати докази у підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 05.10.2017 №Ф-432-02 зі сплати заборгованості з єдиного внеску у розмірі 9872,56 грн. Водночас зазначену вимогу позивач до позову не додає. Крім того, в позовній заяві зазначає про те, що взимку 2016 року отримав вимогу про сплату боргу від 11.02.2016 № Ф-432-02 щодо сплати заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 9872,56 грн.

Отже, позивачеві необхідно уточнити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також надати засвідчені, у визначеному законом порядку, докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує вимогу податкового органу про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Для звернення до суду з відповідним позовом встановлено спеціальний строк.

Так, згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, абзацом 9 частини 4 статті 25 вказаного Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, для оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску законом встановлено десятиденний строк звернення до суду.

Водночас строк оскарження рішення податкового органу тривалістю 1095 днів, передбачений Податковим кодексом України для платників податків, в цьому випадку не може бути застосований, оскільки норми зазначеного Кодексу не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а.

Встановлено, що позовну заяву про оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску позивач подав після закінчення строку, передбаченого законом.

У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що додана до позовної заяв позивача обґрунтування наявності поважних причин даного строку позивач зазначив, що вимога №Ф-432-02 від 11.02.2016 отримана ним взимку 2016. Вказує, що звернувшись до контролюючого органу та надавши копію посвідчення інваліда, вважав, що питання з боргом було узгоджене. Позивач зазначає, що про оскаржувану вимогу позивач фактично дізнався після ознайомлення зі змістом постанови старшого державного виконавця Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Вінницькій області від 15.01.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП № 58059295. Наведені позивачем обставини не мають ознак об'єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних обов’язків. Внутрішня впевненість та переконаність позивача про вирішення спору щодо наявного боргу не є для суду поважними причинами для поновлення строку звернення з адміністративним позовом. Позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду після отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 58059295.

Відтак, позивачеві необхідно надати обґрунтовані пояснення щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також докази на підтвердження поважності таких причин.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України з наданням пояснення щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також доказів на підтвердження поважності таких причин.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243, 256 КАС України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України з наданням пояснення щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також доказів на підтвердження поважності таких причин.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович