Рішення № 80830745, 18.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 березня 2019 р. Справа № 802/2282/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з Верховного суду на новий розгляд надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування транспортного податку в сумі 25000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 23.09.2016 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 135256-13, яким визначено податкове зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік в розмірі 25000 грн. Об'єктом оподаткування в даному випадку виступає автомобіль LEXUS RX 350, 2013 року випуску, державний номерний знак АВ 1111 AA, з об'ємом двигуна 3456 см3.

Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення №135256-13 від 23.09.2016, яким йому визначено грошове зобов'язання зі сплати транспортного податку в сумі 25000 грн., є незаконним, оскільки винесено без урахування норм Податкового кодексу України.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 справу прийнято до провадження, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

04.01.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у спосіб, визначений законом та просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.

В інформації про об'єкти оподаткування транспортним податком наданої ДФС України та відображеної в ІС «Податковий блок» зазначено автомобіль «LEXUS RX350» (2013 року випуску, об'єм двигуна 3500 см. куб), зареєстрований на фізичну особу ОСОБА_3, дата здійснення реєстраційної дії (тип реєстраційної дії 430) - 28.11.2013.

Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №135256-13 від 23.09.2016, яким визначено ОСОБА_3 податкове зобов'язання з транспортного податку в сумі 25000 грн.

24.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01.01.2016 (далі -Закон № 909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об'єкта оподаткування траспортним податком.

Згідно пп. 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Кодексу «Транспортний податок», згідно з якими об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 4 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, тому з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1 033500 грн.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу).

Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403.

В інформації про об'єкти оподаткування транспортним податком наданої ДФС України та відображеної в ІС «Податковий блок» зазначено автомобіль «LEXUS RX350» (2013 року випуску, об'єм двигуна 3500 см. куб), зареєстрований на фізичну особу ОСОБА_3, дата здійснення реєстраційної дії (тип реєстраційної дії 430) - 28.11.2013.

На виконання статті 267 розділу XII Податкового кодексу України, Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області 23.09.2016 фізичній особі ОСОБА_3 було сформовано податкове повідомлення-рішення №135256-13 від 23.09.2016 на сплату транспортного податку на 2016 рік в сумі 25000,00 грн., за транспортний засіб «LEXUS RX350» з року випуску якого минуло не більше п'яти років, у відповідності до інформації, яка відображена в АС «Податковий блок» ДФС України.

09.01.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що за приписами підпункту 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК України (в редакції станом на 23.09.2016 - на дату винесення оскаржуваного) встановлено: «Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті».

Тобто, законодавець визначив дві необхідних умови, в разі одночасного виконання яких легковий автомобіль, взагалі, є об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб, а саме: з року випуску автомобіля минуло не більше п'яти років; середньоринкова вартість автомобіля становить більше 750 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених на початок звітного року, яка з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на початок 2016 року, дорівнює 1 033 500 грн. = 750 * 1378 грн.

Абзацом другим підпункту 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК України визначено, що середньоринкова вартість автомобіля, розмір якої являється однією з двох необхідних умов для того, щоб транспортний засіб став об'єктом оподаткування, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку є ОСОБА_4 економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) України, яке має офіційний сайт http://www.me.gov.ua на якому, в свою чергу, розміщено сервіс http://www.me.gov.Ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA по розрахунку середньоринкової вартості транспортних засобів взагалі, та легкових автомобілів, зокрема.

При цьому, на інтернет-сторінці МЕРТ, де розміщений сервіс щодо розрахунку середньоринкової вартості, прямо вказано цільове призначення цього сервісу: «Розрахунок середньоринкової вартості: транспортних засобів (легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) для цілей оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна проводиться відповідно до пункту 173.1 статті 173 Податкового кодексу України з урахуванням вимог Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 403 від 10 квітня 2013 року зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком проводиться відповідно до пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України за Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016року».

Використання цього сервісу шляхом внесення необхідних відомостей про власний автомобіль, дозволило позивачу встановити, що середньоринкова вартість належного йому автомобіля становить 981 669,15 грн., отже автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.

Відповідач у відзиві посилається на абзац третій підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, яким встановлено, що щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Посилання на цю норму Податкового кодексу є безпідставним оскільки, по-перше, вона з'явилася в кодексі наприкінці 2016 року, почала діяти з 01.01.2017 і до правовідносин щодо оподаткування транспортним податком протягом 2016 року не має, по-друге, на сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі відсутній перелік легкових автомобілів за 2016 рік.

Таким чином, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.09.2016 №135256-13 про нарахування транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн.

30.01.2019 від Головного управління ДФС у Вінницькій області надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача по справі, а саме Вінницьке управління ГУ ДФС у Вінницькій області на Головне управління ДФС у Вінницькій області.

Протокольною ухвалою суду від 30.01.2019 , занесеною до протоколу судового засідання від 30.01.2019, замінено неналежного відповідача по справі на Головне управління ДФС у Вінницькій області.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2019 витребувано у ОСОБА_4 економічного розвитку і торгівлі України належним чином засвідчені копії документів про направлення у 2016 році до органів ДФС України (у тому рахунку Вінницької області), інформації стосовно автомобіля Lexus, моделі RX 350 (універсал - В), об'єм двигуна 3456, рік випуску 2013, що належав ОСОБА_3; повний розрахунок середньоринкової вартості зазначеного автомобіля станом на січень 2016 року, у разі якщо такий проводився, або письмову інформацію про причини неможливості надання такого розрахунку. Витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області належним чином засвідчені копії документів про направлення у 2016 році ОСОБА_4 економічного розвитку і торгівлі України до органів ДФС України (у тому рахунку Вінницької області) інформації стосовно автомобіля Lexus, моделі RX 350 (універсал - В), об'єм двигуна 3456, рік випуску 2013, що належав ОСОБА_3; інформацію щодо встановленння такого критерію визначення середньоринкової вартості як пробіг автомобіля (яким чином такий встановлений), та визначення податкового періоду при винесенні контролюючим органом спірного рішення.

12.03.2019 від Головного управління ДФС у Вінницькій області надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що з 01 січня 2016 року об'єктом оподаткування транспортним податком відповідно до пункту 267.2.1 статті 267 ПК України стали легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Згідно п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Згідно з пунктом 13 ОСОБА_5 відповідно до цієї ОСОБА_5 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Згідно інформації, яка надійшла до Вінницької ОДПІ від ДФС України, даний транспортний засіб був об'єктом оподаткування згідно норм Податкового кодексу України.

Разом з тим, в судовому засіданні головуючим суддею ставилося на розгляд питання щодо залучення до участі у справі ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, однак, сторони заперечили щодо залучення ОСОБА_5, зазначивши що рішення суду не вплине на права чи обов’язки такої особи.

Таким чином, судом не було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 економічного розвитку і торгівлі України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Крім того, зазначив що в постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 вже були з’ясовані обставини справи щодо податкової вимоги. Таким чином, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №135256-13 від 23.09.2016.

У судовому засіданні представник відповідача заперечила щодо задоволення заявленого позову, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.11.2013 за ОСОБА_3 зареєстрований транспортний засіб марки LEXUS RX 350, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 з об'ємом двигуна 3456 см3., що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ452234.

Придбаний позивачем в офіційному дилерському центрі Lexus ТОВ "ОСОБА_6, ЛТД" автомобіль марки LEXUS RX 350 вироблений 29 серпня 2013 року.

23.09.2016 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 135256-13, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік в розмірі 25000,00 грн.

Із змісту даного податкового повідомлення-рішення слідує, що згідно підпункту 54.3.3 пункту 54. 4 статті 54 Податкового Кодексу України та підпункту 267.6.2 пункту 267. 6 статті 267 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн. та зобов'язано на протязі 60 днів з моменту отримання цього повідомлення сплатити транспортний податок згідно статті 267 Податкового Кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Вінницькій області, однак рішенням про результати розгляду первинної скарги від 22.11.2016 №719/К/02-32-10-01 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

У зв'язку із не сплатою ОСОБА_3 визначеного податковим повідомленням-рішенням зобов'язання у встановлений підпунктом 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України строк, 14.12.2016 Вінницькою ОДПІ складено податкову вимогу №19104-17 на суму 25358,80 грн., з яких 25000,00 грн. - податкове зобов'язання з транспортного податку та 358,81 грн. - податкове зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб.

Судом з'ясовано, що зазначене у податковій вимозі №19104-17 від 14.12.2016 зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб уже було сплачене позивачем в добровільному порядку.

Разом із тим, позивач вважаючи податкове повідомлення-рішення № 135256-13 від 23.09.2016 протиправним, звернувся до суду з даним адміністративним позовом із вимогами про його скасування.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).

Водночас, 24.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об'єкта оподаткування транспортним податком.

Так, згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 року № 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 4 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

З урахуванням викладеного, колегія суд дійшов висновку, що оскільки Законом України № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1 378 грн. (стаття 8 Закону України “Про державний бюджет України на 2016 рік”). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1 033 500 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).

Згідно пункту 5 ОСОБА_5, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

ОСОБА_5 відповідно до цієї ОСОБА_5 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 ОСОБА_5 в редакції чинній на час спірних правовідносин).

ОСОБА_5 забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 ОСОБА_5 в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень ОСОБА_5 та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від ОСОБА_5 інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до частин четвертої статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З метою виконання вказівок постанови Верховного суду від 13.11.2018, якою скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017, у даній справі, судом витребувано у ОСОБА_4 економічного розвитку і торгівлі України належним чином засвідчені копії документів про направлення у 2016 році до органів ДФС України (у тому рахунку Вінницької області), інформації стосовно автомобіля Lexus, моделі RX 350 (універсал - В), об'єм двигуна 3456, рік випуску 2013, що належить ОСОБА_3; повний розрахунок середньоринкової вартості зазначеного автомобіля станом на січень 2016 року, у разі якщо такий проводився, або письмову інформацію про причини неможливості надання такого розрахунку. Витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області належним чином засвідчені копії документів про направлення у 2016 році ОСОБА_4 економічного розвитку і торгівлі України до органів ДФС України (у тому рахунку Вінницької області) інформації стосовно автомобіля Lexus, моделі RX 350 (універсал - В), об'єм двигуна 3456, рік випуску 2013, що належав ОСОБА_3; інформацію щодо встановленння такого критерію визначення середньоринкової вартості як пробіг автомобіля (яким чином такий встановлений), та визначення податкового періоду при винесенні контролюючим органом спірного рішення.

Головним управлінням ДФС у Вінницькій області надано пояснення, згідно яких зазначено, що згідно інформації, яка надійшла на адресу відповідача, автомобіля Lexus, моделі RX 350 (універсал - В), об'єм двигуна 3456, рік випуску 2013, що належить ОСОБА_3 станом на січень 2016 року був об'єктом оподаткування згідно норм Податкового кодексу України. Однак, відповідачем не надано інформацію щодо встановлення такого критерію визначення середньоринкової вартості як пробіг автомобіля (яким чином такий встановлений), та визначення податкового періоду при винесенні контролюючим органом спірного рішення.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від ОСОБА_5 інформація про автомобіль позивача, яка має бути розрахована у відповідності до наведеної ОСОБА_5. Таку інформацію матеріали справи не містять, а тому впевнитись у наявності підстав у податкового органу для прийняття податкового повідомлення-рішення неможливо.

Разом з тим, суд зазначає, що ОСОБА_4 економічного розвитку і торгівлі витребовувані докази відповідно до ухвали суду від 11.02.2019 станом на день розгляду справи (18.03.2019) не надало.

За таких обставин прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №802/2438/16-а.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 КАС України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2016 №135256-13 про нарахування транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25 000,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_3 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 551,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_3 (21020, м. Вінниця, вул. Михайловського, 49А, ідентифікаційний номер НОМЕР_2)

Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

Суддя Комар Павло Анатолійович