Рішення № 80830177, 14.03.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10090/18

Провадження № 2-о/161/38/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.

при секретарі - Бакай Г.М.

з участю заявника - ОСОБА_1

представника заявника - ОСОБА_2

заінтересованих осіб - ОСОБА_3

представника заінтересованої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_5, який помер 27 травня 2018 року, а саме, що ОСОБА_1, 17 червня 1992 року є дочкою ОСОБА_5, який помер 27 травня 2018 року.

Заяву обґрунтовує тим, що її матір та ОСОБА_5, який помер 27 травня 2018 року не реєстрували шлюб. Проте, вони проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Заявниця стверджує, що за результатом такого спільного проживання 17 червня 1992 року народилася вона, і її біологічним батьком є саме ОСОБА_5, який не був записаний у свідоцтво, оскільки матір не була одружена з ним. 27 травня 2018 року ОСОБА_5 помер.

На сьогодні заявниця позбавлена можливості оформити свої спадкові права на спадщину, що залишилася після смерті батька, у зв’язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні зв’язки з померлим.

Посилаючись на вищенаведене, заявник просить суд встановити факт батьківства ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 27 травня 2018 року, стосовно ОСОБА_1, яка народилася 17 червня 1992 року в м. Луцьку Волинської області.

Заявник та її представник у судовому засіданні вимоги заяви підтримали та просили суд їх задовольнити, суду пояснили, що проживала з ОСОБА_5 в будинку по вул. Чехова, 13/2 в м. Луцьку під час її навчання в молодших класах школи та по вул. Воїнів Інтернаціоналістів та по просп.. Грушевського в м. Луцьку в середніх класах школи. Зазначила, що в цей час ОСОБА_5 вчив з нею уроки, ходив на батьківські збори.

Заінтересована особа ОСОБА_3 підтримала заяву повністю та просила її задовольнити, суду пояснела, що познайомилася із ОСОБА_5 в 1984 році, проживали однією сім’єю, коли народилася ОСОБА_1. При народженні батьки посварилися і стали проживати окремо. Шлюбу не реєстрували, хоча надалі періодично проживали разом, бо її влаштовував на той час статус одинокої матері. Дитини ОСОБА_5 ніколи не цурався, в інституті відкрив картковий рахунок та перераховував кошти, робив багато подарунків – музичний центр, комп’ютер.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_6 – ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт (ч.1 ст.319 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 27 травня 2018 року помер ОСОБА_5, що підтверджується витягом з актового запису про смерть.

17 червня 1992 року народилася ОСОБА_1. В свідоцтві про її народження вказано прізвище - «Максимчук», оскільки батьки заявника на час її народження не перебували у шлюбі, тому зі слів матері здійснений запис про батька у свідоцтві про народження.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, який помер 27 травня 2018 року та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу, а також спільно виховували дочку ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3 та утримували її.

Зокрема, із показів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 судом встановлено, що покійний ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали однією сім’єю за різними адресами. ОСОБА_5 опікувався дочкою ОСОБА_1, тепло ставився до неї, цікавився навчанням дитини, спільно відвідував з нею вистави в ляльковому театрі, тішився її успіхами в школі. Факт існування відносин між покійним ОСОБА_5 та ОСОБА_3, так само, як і факт нетривалого спільного проживання підтвердила суду і свідок ОСОБА_11 Решта допитаних судом свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 не спростували показань інших свідків в частині спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 однією сім’єю, повідомивши відомі їм обставини зі слів покійного.

Крім того, згідно висновку експерта № 10/677 від 13.09.2018 року Львівського НДЕКЦ, складеного на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду від 11.07.2018 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у справі 161/10090/18 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів, встановлено, що ОСОБА_5 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_1 з ймовірністю 99, 99999%.

При цьому, ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання представника заінтересованої особи ОСОБА_6 – ОСОБА_4 щодо призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи, оскільки в порушення вимог ст. 113 ЦПК України заявником не було доведено, що наявний висновок є необґрунтованим, таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Із досліджених судом копій товарних чеків та квитанцій встановлено, що заявник здійснював оплату витрат поховання ОСОБА_5, який помер 27 травня 2018 року.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина 1 статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року.

Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у статті 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС України, при вирішенні питання про те, якою нормою необхідно керуватися при розгляді справ цієї категорії, слід виходити з дати народження дитини.

При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Оскільки ОСОБА_1 народилася 17 червня 1992, то спірні правовідносини регулюються нормами КпШС України.

Відповідно до частини другої статті 53 КпШС України у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 53 КпШС України визначено чотири юридично значимі обставини встановлення батьківства, кожна з яких є необхідною і достатньою для задоволення позову: а) спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження; б) спільне виховання батьками дитини; в) спільне утримання батьками дитини; г) визнання батьківства відповідачем.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, згідно зі статтею 53 КпШС України підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. У необхідних випадках суд для з'ясування питань, пов'язаних із походженням дитини, може з урахуванням обставин справи призначити відповідну судову експертизу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір'ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц (касаційне провадження № 61-30047св18).

За таких обставин, суд вважає, що зазначений факт родинних відносин знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню у повному обсязі. Даний факт родинних відносин встановлюється з метою реалізації заявником спадкових прав після смерті батька.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 263, 265, 268, 315, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 27 травня 2018 року стосовно ОСОБА_1, яка народилася 17 червня 1992 року в м. Луцьку Волинської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 22.03.2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська