Ухвала суду № 80829565, 01.04.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1476/19

Провадження № 1-кс/461/2806/19

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

01.04.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., за участю секретаря Іваника Р.В., прокурора Бруцяка Н.Р., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Пелещака О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції України у Львівській області Мирончука Д.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Молошковичі Яворівського району Львівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого: АДРЕСА_2,

встановив:

Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140180000117 від 23 лютого 2019 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2,3,4 ст. 190 КК України.

Слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції України у Львівській області Мирончук Д.В., за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, покликаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи залякування, з метою схилити їх до зміни даних ними показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Крім цього, вказує, що останній переховувався від правоохоронних органів, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, а у разі визнання винуватим ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та свідчить про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів, наведених у ньому.

Підозрюваний та його захисник клопотання заперечили. Просили обрати інший, більш м?який запобіжний захід та зменшити розмір застави.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників процесу, оцінивши всі обставини кримінального провадження в сукупності, приходжу до наступного висновку.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2,3,4 ст. 190 КК України.

Положеннями ч.2 ст.177 КПК України, визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

Протоколами допитів потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_73, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70; протоколами допитів свідка ОСОБА_71 від 01 березня 2019 року; протоколом впізнання особи ОСОБА_1 за фотознімками від 01 березня 2019 року обґрунтовується пред'явлена ОСОБА_1 підозра.

При цьому, враховую, також те, що згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, знищення, спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, підтверджує наведені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних слідчих дій.

Приймаючи рішення за клопотанням, враховую також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, зважаючи на особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий стан, характер інкримінованих злочинів, що може спонукати підозрюваного переховуватись від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином, приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, зважаючи на розмір інкримінованої шкоди, дані здобуті в ході розгляду клопотання щодо ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування, вважаю ці обставини виключними, тобто достатніми для застосування положень ч. 5 ст. 182 КПК України щодо визначення розміру застави.

На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального становища підозрюваного, розміру інкримінованої шкоди, вважаю за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у сумі 2000 (двох тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 842 000 гривень, оскільки розмір застави запропонований слідчим наведений без відповідного обгрунтування та врахування матеріального становища підозрюваного.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

постановив:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_1, у сумі 2000 (двох тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 842 000 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_1, інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1)прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі наявності таких.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1 його обов'язки та наслідки їх невиконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора прокуратури Львівської області Бруцяка Н.Р.

Строк дії ухвали до 06 травня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.