Рішення № 80829446, 01.04.2019, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/597/18

Провадження № 2/440/279/2019

01 квітня 2019 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Кос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Буську без фіксації технічним засобом «Камертон» цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соколянської сільської ради, третя особа – відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із цим позовом. Просить визнати за нею право власності на спадкове майно - земельні ділянки. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 7 липня 2002 року померла її мати ОСОБА_2, а 11 березня 1996 року померла її бабця ОСОБА_3. Позивач є спадкоємцем після їх смерті за заповітом та за законом, але не може оформити своїх спадкових прав через відсутність у неї оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно (земельні ділянки).

Позивач в судове засідання не з’явилася, направила суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності та задоволити позовні вимоги.

Відповідач явку свого повноважного представника суду не забезпечив, направив суду заяву, в якій просить слухати справу у відсутності представника, проти позову не заперечив.

Третя особа – відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області явку свого представника до суду не забезпечила, надала заяву про слухання справи у відсутності представника, у вирішенні справи покликається на рішення суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії І-СГ № 261755, виданого Соколянською сільською радою Буського району Львівської області 09.07.2002 року, ОСОБА_2 померла 7 липня 2002 року.

Як вбачається із державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ № 032114, виданого 24.03.2000 року на підставі розпорядження Буської райдержадміністрації № 132 від 16.03.2000 року, копія якого наявна в матеріалах даної справи, ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка загальною площею 1,7832 га, зокрема, земельна ділянка № 1 площею 1,2814 га, земельна ділянка № 2 площею 0,5018 га, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області.

Із наявної в матеріалах справи копії заповіту, посвідченого 4 липня 2001 року секретарем Соколянської сільської ради Буського району Львівської області, ОСОБА_4 все своє майно заповіла ОСОБА_4.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-СГ № 006806, виданого Соколянською сільською радою Буського району Львівської області 12.03.1996 року, ОСОБА_3 померла 11 березня 1996 року.

Із листа відділу Держгеокадастру у Буському районі Львівської області № 31-13-0.20-756/102-18 від 15.03.2018 року вбачається, що на ім»я ОСОБА_3 був зареєстрований сертифікат на право на середню земельну частку (пай) серії ЛВ № 3904 від 25.04.1997 року із земель НААГ імені ОСОБА_5 та племстанції Соколянської сільської ради на підставі розпорядження голови Буської РДА від 23.04.1997 року № 143 загальною площею 1,96 умовних кадастрових гектарів. Та, беручи до уваги розпорядження голови Буської районної ради від 16.03. 2000 року № 132 «Про затвердження технічної документації «Про внесення змін до проекту роздержавлення та приватизації земель» на гр. ОСОБА_3 розраховано середню частку 1,45 умовних кадастрових гектари, з них ріллі – 1,04 га, кормових угідь 0,41 га, вартість яких становить 34 770,91 гривень.

Із свідоцтва про народження позивача серії VІІ-УР № 0015226, виданого 24.09.1964 року вбачається, що ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_3) є матір»ю ОСОБА_4 (після одруження змінила прізвище на ОСОБА_1). В свою чергу її матір»ю була ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ГД № 895253, виданого 17.09.1957 року Соколянською сільською радою Буського району Львівської області.

Таким чином, судом доведено, що позивачка є онукою ОСОБА_3, а тому являється спадкоємцем після її смерті за законом.

Із листа завідувача Буської державної нотаріальної контори № 1224/01-16 від 03.10.2018 року вбачається, що спадкові справи після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заводились.

Відповідно до п.15 розділу Х “Перехідні положення” ЗК України земельні частки (паї) можуть бути передані у спадщину.

Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування” спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

У відповідності до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини.

З огляду на те, що позивач є спадкоємцем за законом, яка вступила в управління спадковим майно, прийняла спадщину в силу вимог ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, те що за життя спадкодавець належним чином не зареєстрував своє право власності, відповідач позовні вимоги визнає, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено.

Відтак, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Ураховуючи викладене, на підставі ст.ст. 524, 525, 526, 527, 529, 548, 549, 550 ЦК УРСР 1963 року, керуючись ст. ст.

у х в а л и в :

позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7832 га, зокрема, земельну ділянку № 1 площею 1,2814 га, земельну ділянку № 2 площею 0,5018 га, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, померлої 7 липня 2002 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 1,45 умовних кадастрових гектари, з них ріллі – 1,04 га, кормових угідь - 0,41 га, вартість яких становить 34 770,91 гривень, розташованих на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області та племстанції Соколянської сільської ради в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 11 березня 1996 року.

Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, с. Соколя Буського району Львівської області

Відповідач: Соколянська сільська рада, с. Соколя Буського району Львівської області

Третя особа: відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Буськ, вул. Львівська, 2, Львівської області.

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2019 року

Суддя Буського районного суду І.Б. Кос