Постанова № 80829336, 29.03.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

Справа 336/1659/19 Пр. 2-а/336/55/2019

м. Запоріжжя 29 березня 2019 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Зарютіна П.В.,

за участі секретаря судового засідання: Чернишової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сектору реагування патрульної поліції № 1 Апостолівського відділу поліції Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (відповідач -1), старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Апостолівського відділу поліції Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 (відповідач-2) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач за допомогою засобів поштового зв’язку 14.03.2019 звернувся до суду із вищевказаним позовом, вказавши, що 04.03.2019 відповідачем-2 відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №939655, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

Позивач зазначає, що вказаного правопорушення він не скоював. Згідно з позовом, працівник поліції не в повній мірі встановив необхідні для вирішення справи обставини, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Зауважує, що 04.03.2019 здійснював перевезення вантажу, транспортна ширина якого не перевищувала нормативно дозволених 2,6 м. Постанова не містить зазначення приладу вимірювання, яким здійснювались заміри ширини вантажу, крім того, не вказані фактичні габарити транспортного засобу з вантажем.

Із посиланням на абзац 17 п. 1.10 ОСОБА_3 дорожнього руху, п.3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 №1007/1207, оскільки відсутні підстави вважати, що спірний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, яким керував позивач, був здійснений, вимірювання проводилось за відсутності сертифікованих приладів вимірювання, за межами стаціонарного чи пересувного пункту габаритно-вагового контролю, тобто відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, позивач просить суд скасувати постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Ухвалою суду від 19.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за вищевказаним позовом, визначено дату, час і місце проведення судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (учасників справи): 29 березня 2019 року о 11-00 годині, визначено строк – до початку судового засідання - для подання відзиву на позов.

Відповідачі не скористалися своїм правом, врегульованим ч.4 ст. 159, ч.1 ст. 261 КАС України, відзиву на позов не подали, поважних причин його неподання не повідомили. Заяв по суті справи до матеріалів справи не надходило. Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було за відсутності відповідних заяв та клопотань.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

За змістом ч.4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як врегульовано ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено ч.ч.1, 3 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця норма розповсюджується й на справи про адміністративні правопорушення.

Нормою ст. 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, судом встановлено, що 04.03.2019 відповідачем-2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №939655, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

Згідно з оскаржуваною постановою на а/д Т-04-03 04.03.2019 о 18-30 годині ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом МАН TGX 26.480, номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом марки TAD CLASSIC 30-3, номерний знак НОМЕР_2, перевозив габаритний вантаж, який складав 3 метри 18 сантиметрів без відповідного погодження маршруту руху з відповідним підрозділом національної поліції України, чим порушив п. 22.5 ОСОБА_3 дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.

З пояснень позивача в позовній заяві видно, що зазначеного адміністративного правопорушення він не скоював.

Стаття 132-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Враховуючи санкцію статті, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розміру, тобто у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1.10 ОСОБА_3 дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що габаритно-ваговий контроль – це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Пунктом 22.5 ОСОБА_3 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Так, зі змісту постанови не зрозуміло, заміри якого саме параметру габаритного вантажу здійснено, оскільки зазначено, що ОСОБА_1 перевозив габаритний вантаж, який складав 3 метри 18 сантиметрів.

З оскаржуваної постанови не можна зробити висновок про те, що інспектор поліції в повній мірі встановив необхідні для вирішення справи обставини, адже в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що вказують на вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Зокрема, постанова не містить зазначення приладу вимірювання, яким здійснювались заміри вантажу, відомості про його повірку та сертифікацію, крім того, не вказані фактичні габарити транспортного засобу з вантажем.

Постановою також не підтверджено, що саме у посадової особи, якою винесено постанову, наявні повноваження щодо здійснення габаритно-вагового контролю, оскільки зупинка транспортного засобу здійснена за межами стаціонарного чи пересувного пункту габаритно-вагового контролю в порушення п.п. 3, 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 215/24992.

Вказаними положеннями встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС. Посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням ОСОБА_3 дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку.

Відповідачем не доведено складення та видачі жодного документа (довідки, акту), вказаних вище. Дійсно, вимогами ч. 1 ст. 222 КУпАП передбачено право розгляду органами Національної поліції України справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 132-1 КУпАП. Втім, дотримання порядку здійснення габаритно-вагового контролю жодними доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, у справі не підтверджено.

Так, за змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати, як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Ч.ч. 1- 4 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що відповідачем-2 – старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції № 1 Апостолівського відділу поліції Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.

Виходячи зі встановлених вище судом обставин справи, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.

Порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху належним чином не підтверджено, стороною відповідача жодних доказів щодо обставин, які мали місце 04.03.2019, за участю позивача, надано суду не було.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що відповідачем не була доведена суду правомірність прийнятого ним рішення, відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП, – закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, - за відсутності складу адміністративного правопорушення.

За змістом ч.4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 72-79, 132, 139, 143, 159, 205, 229, 241-246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до сектору реагування патрульної поліції № 1 Апостолівського відділу поліції Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Апостолівського відділу поліції Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №939655 від 04.03.2019, винесену відносно ОСОБА_1 старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції № 1 Апостолівського відділу поліції Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень на користь держави.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Департамента патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м.Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРА ЕРНСТА, будинок 3; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646) на користь державного бюджету судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 гривень.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса для листування: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_3).

Сектор реагування патрульної поліції № 1 Апостолівського відділу поліції Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, адреса: вул. Воздвиженська, буд. 4-а, м. Київ, код за ЄДРПОУ 40108866.

Старший інспектор сектору реагування патрульної поліції № 1 Апостолівського відділу поліції Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, адреса: вул. Воздвиженська, буд. 4-а, м. Київ, інші дані невідомі.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на судове рішення, із врахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України, може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.

Повний текст рішення суду складено 29.03.2019.

Суддя П.В. Зарютін

29.03.19