Ухвала суду № 80829127, 21.03.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2675/19 1-кс/335/2152/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 р. слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соляник А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., прокурора Мордовченко К.А., слідчого Сторчило О.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисника – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019080060000478 від 02.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні дітей не має, офіційно не працевлаштований, який має середню освіту, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий:

- 19.06.2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 роки;

-20.01.2017 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2

ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 30.11.2018 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. Згідно ч. 1, 4 ст.71, ч. 3 ст.78 КК України за сукупності вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя, від 20.01.2017 та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі сроком на 2 роки 7 місяців,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження відомості по якому внесенім до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080060000478 від 02.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено наступні обставини скоєння кримінального правопорушення. ОСОБА_1 ,будучи особою неодноразово раніше судимою за вчинення корисливих злочинів проти власності, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та непогашена, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив злочин проти власності за наступних обставин. Так в період часу з 23-55 01.03.2019р. по 12-00 год. 02.03.2019р. невідома особа, перебуваючи в приміщенні АДРЕСА_1, в якості гостя, шляхом вільного доступу, скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки «Леново»90» вартісю 1899грн.99коп. та грошові кошти в розмірі 1800грн., який належить ОСОБА_5, тим самим завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 3699грн.99коп. Після чого ОСОБА_6С покинув приміщення АДРЕСА_2 в м .Запоріжжя та зник з місця скоєння кримінального правопорушення разом з викраденим майном та розпорядившись ним на власний розсуд.

Чим скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України, яке кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна, вчинено повторно

19.03.2019 р о в період з 12 годин 30 хв до 12 годин 50 хвилин. ОСОБА_7 був затриманий.

Відносно ОСОБА_1 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя винесено вирок від 30.11.2018р. який набрав законної сили 02.01.2019р.

20.03.2019р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченому ч.2 ст.185 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_8 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про його місце мешкання та місце мешкання потерпілого ; може вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив клопотання задовольнити, оскільки відносно підозрюваного існує обвинувальний вирок суду який набрав законної сили, яким він засіджений до позбавлення волі.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Слідчим суддею встановлено.

19.03.2019 р о в період з 12 годин 30хв до 12годин 50 хвилин. ОСОБА_7 був затриманий.

Відносно ОСОБА_1 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя винесено вирок від 30.11.2018р, яким йог обуло засуджено до позбавлення волі на строк 2 роки 7 місяців, який набрав законної сили 02.01.2019р.

20.03.2019р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч.2 ст.185 КК України

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1С.В. злочину, передбаченого ч. Ч2ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення (злочину) підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 20.03.2019р.

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9від 02.03.2019р

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 03.03.2019р

- протоколом затримання ОСОБА_1Свід 19.03.2019р.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11від 11.03.2019р.

-протоколом огляду відеозапису від 12.03.2019р,протоколом огляду від 12.03.2019р,

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 20.03.2019р.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_1, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді реального позбавлення волі, так як він вже є засудженим до позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Вказані обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.

Перебуваючи на волі ОСОБА_1 зможе незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків, експертів, та інших підозрюваних.

Отже, судом втановлено існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити нове кримінальне правопорушення.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Оскільки більш м’який запобіжний захід, на думку суду, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_1 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам,тому суд приходить до висновку до підодрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Разом з цим, частиною 3 зазначеної статті визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених, цим Кодексом, перелік обов’язків, визначених ст.194 КПК України та наслідки їх невиконання.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості застосовується застава у розмірі від одного до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин, вчиненого ОСОБА_1 злочину, вважаю за можливе та доцільне визначити розмір застави, який буде дорівнювати 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі «ОСОБА_12 проти Росії» № 152117/07 Європейський суд вказав, що «… сума застави повинна оцінуватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів… іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме Мангру проти Іспанії, Ноймайстер проти Австрії.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, тяжкість інкримінованого діяння, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов’язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками або потерпілими у даному кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора в суд за першою вимогою.

Крім того суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістидесяти днів, тому клопотання прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192–194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

ВИРІШИВ:

Клопотання слідчого Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням у ДУ Запорізькому слідчому ізоляторі, які рахувати з моменту його фактичного затримання тобто з 19.03.2019 р. по 17.05.2019р. включно.

Встановити строк дії даної ухвали до 17.05.2019 року включно.

Встановити, заставу 20 (двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії запобіжного заходу на депозитний рахунок № 37319085001205, ДКСУ м.Київ, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ МФО 820172, отримувач платежу – ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава за ОСОБА_1 у справі № 335/2675/19, Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1, такі обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками або потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора в суд за першою вимогою.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_13 з-під варти.

Роз’яснити ОСОБА_13 обов’язки, що покладаються у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки їх невиконання

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.

Ухвалу прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21 березня 2019 р.

Повний текст ухвали виготовлений та оголошений 25 березня 2019 р. о 15 годині 20 хвилин.

Слідчий суддя А.В. Соляник