Ухвала суду № 80828957, 28.03.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.03.2019

Справа № 320/1451/19

Провадження № 1-кс/320/1168/19

УХВАЛА

Іменем України

28 березня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суд Запорізької області ОСОБА_1,

при секретарі – Колесніковій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі заяву ОСОБА_2 про відвід слідчого у кримінальному провадженні,-

ВСТАНОВИВ:

04.03.2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_2 про відвід слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 від його участі в розслідуванні кримінального провадження, внесеного 13.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62018080000000008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 знаходиться кримінальне провадження, внесене за заявою ОСОБА_2 13.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62018080000000008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України. 31.01.2019 року слідчий своєю постановою закрив вказане кримінальне провадження за відсутністю складу злочину. Єдиною слідчою дією, яку провів слідчий, був допит в якості свідка слідчого прокуратури Запорізької області ОСОБА_4, відносно якої була подана заява та доручення до матеріалів справи копій документів, які були надані нею. Вказані обставини підтверджуються постановою слідчого про закриття кримінального провадження від 31.01.2019 року. ОСОБА_2 як заявник не отримав жодного своєчасного виклику на допит. Під час судового розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий зазначив, що не вважає за доцільне допитувати ОСОБА_2 у зв’язку з тим, що йому все зрозуміло після допиту слідчого Дьомкіної О.С. Отже, слідчий Степанюк С.В. під час досудового розслідування проявив однобокість розслідування на користь особи, відносно якої подана заява про скоєння злочину, що свідчить про його упередженість. Крім того, під час досудового слідства ОСОБА_2 було подано клопотання про визнання його потерпілим по справі, оскільки незаконними діями слідчого прокуратури ОСОБА_4 заявнику спричинена моральна та матеріальна шкода. В задоволенні клопотання було відмовлено. Ці дії слідчого були оскаржені в Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області. В день надходження скарги до суду слідчий Степанюк С.В. 31.01.2019 року виніс постанову про закриття кримінального провадження, чим порушив право на оскарження його дій, гарантоване ст. 24 КПК України. Також під час досудового розслідування слідчий Степанюк С.В. дозволив собі прояви грубого не негативного ставлення до ОСОБА_2 В телефонній розмові 22.01.2019 року слідчий звинуватив ОСОБА_2 у злостній неявці до нього для допиту та в умисному неотриманні повісток, хоча не мав для цього ніяких підстав, оскільки повістку про виклик на допит він отримав на 22.01.2019 року в день її надходження до поштового відділення м. Бердянськ – 25.01.2019 року. Також в телефонній розмові слідчий Степанюк С.В. звинуватив ОСОБА_2 в тому, що він виїхав з м. Бердянська на відпочинок без його відома. 26.02.2019 року відбувся судовий розгляд скарги ОСОБА_2 про закриття вказаного кримінального провадження, на якому він був присутній, однак розгляд справи був відкладний до наступного дня. Результати до теперішнього часу заявнику невідомі, оскільки в судовому засіданні він присутнім не був. 01.03.2019 року за допомогою телефонного зв’язку слідчий Степанюк С.В. викликав заявника на допит, який був призначений на 04.03.2019 року. Всі пояснення щодо незнання результатів розгляду скарги на дії слідчого були повністю проігноровані. З огляду на вище викладене, ОСОБА_2 вважає, що дії слідчого Степанюка С.В. є упередженими, тому він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, однак на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, наполягає на задоволенні заяви про відвід слідчого.

Слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі у зв’язку з надходженням у відрядженні, просить відмовити в задоволенні заяви. Крім того, від слідчого на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що в провадженні Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, знаходиться кримінальне провадження за № 62018080000000008, внесене 13.12.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 382 КК України. Досудове розслідування у кримінальному проваджені розпочато Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Мелітополі, за заявою гр. ОСОБА_2 від 29.11.2018 про умисне невиконання слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.01.2014 під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013080000000061 від 23.05.2013. Кримінальне провадження № 42013080000000061 розпочато 23.05.2013 прокуратурою Запорізької області за ознаками ч. 1 ст. 365 КК України за фактом того, що у жовтні 2003 року працівники правоохоронного органу вчинили відносно ОСОБА_2 дії, які явно виходять за межі наданих службових повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013080000000061 проводить слідчий в ОВС прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 10.01.2014 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя винесено ухвалу, якою зобов’язано слідчого у кримінальному провадженні № 42013080000000061- слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 (далі по тексту – слідчий в ОВС ОСОБА_4С.) провести одночасний допит потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 03.01.2019 відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України заявник ОСОБА_2 був викликаний до слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, для допиту у якості свідка на 08.01.2019. Проте заявник ОСОБА_2 повідомив, що він вважає себе потерпілим у кримінальному провадженні, і в якості свідка він свідчення давати не бажає. Натомість 09.01.2019 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, від заявника у кримінальному провадженні ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому ОСОБА_2 просить, посилаючись на ч. 1 ст. 55 КПК України, визнати його потерпілим у кримінальному провадженні № 62018080000000008, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2018 за ч. 3 ст. 382 КК України. Вказане клопотання було розглянуто слідчим. Так як в результаті вивчення матеріалів кримінального провадження № 62018080000000008 та матеріалів поданого 09.01.2019 клопотання заявника ОСОБА_2 було встановлено, що в ньому відсутні будь-які об’єктивні дані, які б вказували на те, що заявнику ОСОБА_2 кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, і у своєму клопотанні ОСОБА_2 такі дані не надав та не обґрунтував, слідчим відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України обґрунтовано було відмовлено заявнику ОСОБА_2 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 62018080000000008 від 13.12.2018, про що була винесена відповідна постанова, копія якої 11.01.2019 була направлена заявнику разом з повісткою про виклик заявника ОСОБА_2 до слідчого для проведення слідчих дій у кримінальному провадженні на 22.01.2019. 25.01.2019 під час телефонної бесіди мене, як слідчого у кримінальному провадженні № 62018080000000008, з заявником ОСОБА_2 про з’ясування причин неявки останнього до слідчого для проведення слідчих дій, заявник повідомив, що він повістку про виклик до слідчого на 22.01.2019 отримав лише 25.01.2019 разом з постановою про відмову у задоволенні клопотання про визнання його потерпілим. На що ОСОБА_2 було запропоновано прибути до слідчого для проведення слідчих дій іншого дня. Проте заявник ОСОБА_2 повідомив по телефону слідчого, він бажає давати свідчення у кримінальному провадженні лише в якості потерпілого, а так як йому відмовлено у задоволенні клопотання про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 62018080000000008, у якості свідка він свідчення давати не бажає і до слідчого з’являтися не буде. Таким чином, заявник ОСОБА_2, достовірно знаючи про необхідність явки до слідчого для надання свідчень, до слідчого умисно не з’являвся, свідчення не надав, викладені ним у своїй заяві обставини щодо можливого вчинення кримінального правопорушення не підтвердив. За таких обставин слідчим було проведено необхідні слідчі дії і 31.01.2019 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 62018080000000008 на підставі ст. 284 ч.1 п.2 КПК України (у зв’язку зі встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення). Копію вказаної постанови було надіслано заявнику. При цьому треба окремо зауважити, що канцелярія Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області не звітує перед слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, про свою вхідну кореспонденцію. Тому я був унеможливлений знати, про те, що ОСОБА_2 подав скаргу на постанову про відмову у задоволенні клопотання про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, і що ця скарга надійшла до Мелітопольського міськрайсуду саме 31.01.2019. За вказаних обставин пов’язувати дату винесення постанови про закриття кримінального провадження з датою надходження заяви ОСОБА_2 до суду безпідставно. 26.02.2019 Мелітопольським міськрайсудом було проведено розгляд скарги заявника ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 62018080000000008. Однією з підстав оскарження було те, що слідчим у кримінальному провадженні не був допитаний заявник ОСОБА_2. У зв’язку з чим слідчий знову запропонував заявнику ОСОБА_2 надати свідчення у кримінальному провадженні, з’явившись до слідчого у зручний час, за умови скасування судом постанови про закриття кримінального провадження. Адже особа, як потерпілий і як свідок має давати однакові свідчення за відомими їх обставинами. І сам факт надання свідчень у якості свідка, а не у якості потерпілого, не повинен спотворювати викладення обставин особою. 27.02.2019 слідчим суддею Мелітопольського міськрайсуду було винесено було винесено ухвалу про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 62018080000000008 від 13.12.2018. Отримавши вказану постанову 01.03.2019, на підставі якої було поновлено досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, я, як слідчий у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України того ж дня з метою всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, здійснив по телефону виклик до слідчого на 04.03.2019 свідка ОСОБА_2 для надання свідчень у кримінальному провадженні. При цьому проводився аудіозапис телефонної розмови, про що завчасно був повідомлений ОСОБА_2 (диск з аудіозаписом розмови мається в матеріалах кримінального провадження). Виклик до слідчого обґрунтовувався необхідністю проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, постанова про закриття якого була скасована ухвалою слідчого судді, про що також був повідомлений у телефонній розмові заявник ОСОБА_2. ОСОБА_2, отримавши вказану інформацію, поклав слухавку і припинив розмову. Не зважаючи на те, що заявник достовірно знав про необхідність явки до слідчого для надання показань у кримінальному провадженні, на вказаний день він не з’явився, про причини свого неприбуття слідчого не повідомив. Після цього, не зважаючи на направлені повістки про виклик до слідчого, і, розуміючи про необхідність надання свідчень у кримінальному провадженні, заявник ОСОБА_2 повістки на пошті та у поштовій скриньці ігнорує, до слідчого не з’являється. В своїй скарзі заявник ОСОБА_2 не виклав будь-які очевидні наявні факти, які б обґрунтовано вказували на упередженість слідчого у кримінальному провадженні. Неодноразові заходи, які проводилися, мною, як слідчим у кримінальному провадженні, були спрямовані на отримання показань від заявника ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, з метою всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, та прийняття законного рішення у розумні строки. Проте заявник ОСОБА_2, достовірно знаючи про необхідність прибуття до слідчого для надання показань у кримінальному провадженні, цей факт ігнорує; від співбесіди зі слідчим уникає; зусилля слідчого, спрямовані на отримання від нього показань у кримінальному провадженні, безпідставно розглядає як упередженість слідчого у кримінальному провадженні. Навіть сам факт подання заяви про відвід слідчого у кримінальному провадженні можливо розглядати як ще один привід, який підтверджує небажання заявника з’являтися до слідчого для надання показань у кримінальному проваджені. Викладена у заяві ОСОБА_2 про відвід слідчого у кримінальному провадженні інформація містить собою викладення емоцій. В заяві заявник намагається пояснити, чому він не бажає з’являтися до слідчого, не маючи при цьому об’єктивних причин. Обґрунтовані факти на підтвердження заяви відсутні. Жодних фактів, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого в кримінальному провадженні, в заяві не викладено. А сам факт проведення слідчим слідчих дій, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в тому числі і заходів забезпечення кримінального провадження, вказаних в ст. 131 КПК України (виклик слідчим) унеможливлює розглядати дії слідчого як його упередженість у кримінальному провадженні.

Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про відвід слідчого.

Розглянувши вазану заяву та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до висновку, що заява про відвід слідчого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КПК України, прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сімї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

В ході розгляду заяви про відвід слідчого відділу слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судом не встановлено. Доводи заявника викладені у заяві про відвід слідчого, полягають у тому, що він не погоджуться із процесуальними діями слідчого у ході досудового розслідування кримінального провадженні, що не є підставою для відводу.

За таких обставин суд вважає, що заявлений відвід слідчому не містить даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені нормами КПК України.

Виходячи з викладеного, заява про відвід слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3, задоволенню не підлягає, у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 77, 80, 81 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про відвід слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: О.В. Редько