Постанова № 8082862, 04.02.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Кремлівська, 65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15, inbox@adm.zp.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.02.2010 Справа № 2а-6179/09/0870

За позовом: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, м. Запоріжжя, 69001.

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКГ», вул. 40 років Радянської України, 39А, 69037.

про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - Каськова І.Є. (довіреність № 29845/10-014 від 23.12.2009)

від відповідача не прибув

Державна податкова інспекція у Орджоніквдзевському районі м. Запоріжжя звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКГ» про стягнення заборгованості у розмірі 30056, 27грн., у тому числі 30026, 56 грн. заборгованості по податку на додану вартість та 29, 71 грн. по комунальному податку.

13.11.2009 Запорізьким окружним адміністративним судом, на підставі ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-6179/09/0870 та призначено судове засідання на 02.12.2009.Розгляд справи відкладався до 18.02.2010.

За письмовим клопотанням позивача у звязку із необхідністю додаткового часу для проведення звірки взаємних розрахунків та надання акту звірки суду, провадження у справі зупинено до терміну встановленого судом 04.02.2010, про що 11.01.2010 винесено відповідну ухвалу. Ухвалою від 12.01.2010 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 04.02.2010.

Позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 31411,47 грн.

Клопотання позивача не суперечить вимогам чинного законодавства України, приймається судом до розгляду та задовольняється.

Суд розглядає уточнені позовні вимоги.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У засіданні 04.02.2010, судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі та, посилаючись на п. п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», просить стягнути з відповідача суму узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій та пені у розмірі 31411, 47 грн.

Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи у судове засідання 04.02.2010 не прибув. У запереченнях від 15.12.2009 відповідач вказує, що вимоги ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо погашення ТОВ «ЖКГ» податкового боргу є безпідставними і необґрунтованими, оскільки відповідно до поданих податкових декларацій за період з березня 2007 по липень 2009 на які посилається позивач, податкові зобовязання ТОВ «ЖКГ» виконувались, про що свідчать платіжні доручення.

Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

ТОВ «ЖКГ» є юридичною особою, платником податків та перебуває на обліку у ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 31411, 47 грн., у тому числі по податку на додану вартість 29875, 54 грн. штрафних санкцій у розмірі 1328, 96 та пені у розмірі 206, 97 грн.

Заборгованість виникла внаслідок наступного:

В порушення вимог ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, суми податкових зобовязань у розмірі 16199 грн. самостійно визначених боржником у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2007 по квітень 2007 до бюджету сплачені не були.

Таким чином, станом 01.01.2008 податковий борг відповідача по податку на додану вартість склав 29875, 54 грн.

Фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 26.08.2009 проведена перевірка відповідача з питання своєчасності сплати до бюджету податків і зборів (акт перевірки від № 901/15-1/30505709). За результатами перевірки, на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.09.2009 № 0012901503/0/18824, №0012891503/0/18825 та №00128815/03/0/18826 якими до відповідача застосовані штрафні санкції на суму 1328, 96 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення вручені представнику ТОВ «ЖКГ» 16.09.2009 відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення.

Штрафні санкції відповідачем не сплачені.

За несвоєчасну сплату податкових зобовязань по податку на додану вартість за період з 27.03.2009 по 15.09.2009 ТОВ «ЖКГ» нарахована пеня на загальну суму 206, 97 грн.

Отже, станом на 30.09.2009 податковий борг ТОВ «ЖКГ» по податку на додану вартість складає 31411, 47 грн.

У звязку з несплатою відповідачем суми податкового боргу в розмірі 31411, 47 грн. позивач вимушений звернутися із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п.3, 8 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюють органи, перелік яких визначено у ст. 2 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідно до цього Закону контролюючим органом є:

Податкові органи щодо справляння податків і зборів (обовязкових платежів), які направляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Крім цього, п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податковий орган здійснює погашення податкового боргу, по-перше, шляхом стягнення коштів, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів платника.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання.

Згідно п.п.1.11 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобовязання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.5.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пункту 5 статті 48 Закону України “Про власність”, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

За результатом розгляду спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКГ» податкової заборгованості у розмірі 31411,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКГ» про стягнення 31411, 47, задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКГ» (код ЄДРПОУ 30505709, р/р 260084033001 ПуАТ «СЕБ Банк», МФО 300175) податковий борг по податку на додану вартість у сумі 31 411 (тридцять одну тисячу чотириста одинадцять гривень) 47 коп. на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району (р/р 31118029700007, код платежу 14010100, код отримувача 34677145, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015. Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 02.03.2010

Суддя О.М. Нечипуренко

02.03.2010 постанова не набрала законної сили

Суддя О.М. Нечипуренко