Ухвала суду № 80827988, 01.04.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/1353/2019

Справа № 243/3161/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

01 квітня 2019 року м. Слов’янськ Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Гусинський М.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна за представництвом: Прокуратура Донецької області, Слов’янська місцева прокуратура про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Держави Україна за представництвом: Прокуратура Донецької області, Слов’янська місцева прокуратура про стягнення моральної шкоди, зазначивши в позовних вимогах що просить суд:

?стягнути з Держава Україна за представництвом Прокуратури Донецької області, ЄДРПОУ 08592158, за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вулиця Олекси Тихого, будинок №143, місто Слов’янськ Донецької області, 84108, моральну шкоду, спричинену протиправною бездіяльністю, яка порушила права позивача, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), як невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 від 11.03.2019 року вхідний номер 139, в сумі 134028,00 гривен.

Вивчивши позовну заяву приходжу до наступного:

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу передбачений перелік справ, які відносяться до юрисдикції загальних судів:

1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

2. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження, яке призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

З цивільного позову ОСОБА_1 слідує, що ОСОБА_1 подав цей позов як учасник кримінального провадження, в позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає відповідачем по справі Державу Україну в особі Прокуратури Донецької області та Слов’янської місцевої прокуратури, зазначає виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини тим, що держава Україна за представництвом Прокуратури Донецької області в особі керівника Слов’янської місцевої прокуратури заподіяла йому моральну шкоду невнесенням до Єдиного реєстру досудових розслідування відомості за результатом розгляду його заяви-повідомлення від 11.03.2019р. вхідний номер 139.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23 травня 2001 року кримінальне судочинство визнано як врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу – підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх Конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Згідно ст. 1 ч. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Главою 26 КПК України врегульовано порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора, ухвал слідчого судді тощо.

Так, відповідно до ст. 303 КПК України визначено порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого чи прокурора. У тому числі визначено, що заявник, потерпілий або інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, має право оскаржувати бездіяльність посадових осіб, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення; у нездійсненні інших процесуальних дій, які зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення про закриття кримінального провадження; рішення про відмову у визнанні потерпілим; рішення про відмову у задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій тощо. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу (частина друга статті 303 КПК України).

Тобто кримінальним процесуальним законодавством визначено інший порядок розгляду скарг учасників кримінального провадження та осіб, права яких порушуються як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого провадження у суді.

Таким чином, зазначені позивачем в позовній заяві обставини врегульовані кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством, та оскільки частиною першою статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, то цей позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вимоги про визнання протиправною бездіяльність прокурора та про відшкодування завданою цією бездіяльністю моральної шкоди не є предметом судового розгляду, саме до цього зводиться правовий висновок, викладений Великою палатою Верховного Суду 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц.

Поняття «справа, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» стосується як справ, які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих справ, які взагалі не можуть розглядатися у суді.

На підставі п1) ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п1) ч. 1 ст. 186 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження за його позовом до Держави Україна за представництвом: Прокуратура Донецької області, Слов’янська місцева прокуратура про стягнення моральної шкоди , у зв’язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз’яснити позивачу, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб’єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у порядку кримінального судочинства. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями чи бездіяльністю прокурора під час досудового розслідування є похідними від наслідків розгляду скарги в порядку кримінального судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Слов’янського міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_2