Вирок № 80827588, 29.03.2019, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа номер 237/714/19

Провадження номер 1-кп/237/541/19

ВИРОК

Іменем України

29.03.19 року м.Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кучко Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Махно Ю.В.,

за участю прокурора Лобанцева С.С.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62018050000000057 від 27.12.18 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Василівка Фрунзенського району Одеської області, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, заступника командира бойової машини - навідника - оператора 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону в/ч А0666, військове звання «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, проходячи військову службу за контрактом у військовій частині А0666, (яка тимчасово дислокується у населеному пункті Курахове Мар'їнському району Донецької області), обіймаючи посаду заступника командира бойової машини-навідника оператора 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону, цієї ж військової частини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою тимчасово незаконно ухилитися від проходження військової служби в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128, 216, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 10.10.2018 року самовільно без поважної причини здійснив самовільне залишення місця служби, а саме м. Мар'їнка Донецької області та направився до місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, де почав проводити час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби, не вживаючи жодних заходів для з'явлення до вказаної військової частини, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління не подавав, поки 26 листопада 2018 року, солдат ОСОБА_1 усвідомивши протиправність і помилковість своїх дій, добровільно та з власної ініціативи прибув до розташування свого підрозділу у населеному пункті Мар'їнка Донецької області, чим вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив фактичні обставини справи, свою вину у вчиненому визнав повністю, суду пояснив, що він 10.10.2018 року поїхав до себе додому, оскільки в нього сильно захворіла мати. Повернувся до розташування свого підрозділу у населеному пункті Мар'їнка Донецької області добровільно 26 листопада 2018 року. У вчиненому щиро розкаюється.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України у зв'язку із відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції учасників судового провадження. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції. Крім того, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В зв'язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлена і його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 407 КК України як самовільне залишення військової частини або місця служби без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, те, що воно відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, є умисним злочином, особу обвинуваченого, який вину свою визнав та щиро кається, на спеціальних обліках у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, раніше не судимий, його вік та ставлення до вчиненого, те, що він має статус учасника бойових дій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 є з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 66 КК України вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а саме хвороби матері.

Водночас, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд може призначити основне покарання нижче нижчої межі, встановленої в санкції статті або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не вказаною в санкції статті за цей злочин.

Враховуючи наведене, особу обвинуваченого, відсутність обтяжуючих та наявність пом'якшуючих покарання обставин, які в сукупності з викладеним істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку про можливість застосування ст. 69 КК України, а тому ОСОБА_1 можливо призначити покарання, яке не зазначено в санкції ч. 4 ст. 407 КК України у виді арешту з відбуванням, відповідно до ч. 2 ст. 60 КК України на гауптвахті, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся. Судових витрат по справі не має. Речові докази по справі - відсутні.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 4 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді арешту з відбування на гаупвахті строком на 1 (один) місяць.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили - не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Я.Ю.Кучко

Дата документу 29.03.2019 року