Ухвала суду № 80827039, 30.03.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

30.03.2019

227/1041/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2019 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М.

за участю:

секретаря судового засідання Коверченкової М.О.,

прокурора Ленкевич І.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника Оніпко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області клопотання старшого слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Климової І.Л., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Ленкевич І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білозерське Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

вироком Добропільського міського суду від 28.02.2000 року за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у вигляді виправних робіт на строк 1 рік з утриманням 20% від заробітку;

вироком Добропільського міського суду від 05.09.2000 року за ч.1 ст. 229-6 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік 10 місяців;

вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.03.2004 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців;

вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.02.2006 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців;

вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21.02.2006 року за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді арешту на 4 місяці;

вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23.06.2009 року за ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки;

вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.09.2013 року за ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;

вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04.12.2013 року за ч. 2 ст. 307 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців з конфіскацією майна, звільненого 19.06.2017 року від відбуття покарання умовно-достроково на 2 роки 01 місяць 15 днів,

у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12019050230000287 від 04.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2019 року, старший слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області майор поліції Климова І.Л., за погодженням з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Ленкевич І.В. звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12019050230000287 від 04.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у томі числі за вчинення ряду злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, підозрюється у збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Протягом останніх дев'ятнадцяти років протиправна діяльність підозрюваного, носить систематичний характер і застосування покарання, непов'язаного з реальним позбавленням волі, не здатне забезпечити виправлення підозрюваного. Кримінальне правопорушення, вчинено підозрюваним у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.08.2013 року, яким підозрюваного засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 19.06.2017 року від відбуття покарання умовно-достроково на 2 роки 01 місяць 15 днів. Підозрюваний не має офіційних джерел доходів, а злочин, в якому він підозрюється, вчинявся ним з корисливих мотивів, тобто є способом забезпечення підозрюваним свого побуту та життєвих потреб.

У зв'язку з чим є підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання з підстав викладених в ньому та пояснила, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, також зазначила, що на даний час існують ризики, які передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний та захисник просили суд не обирати відносно нього міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчим суддею встановлено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.03.2019 року в період часу з 09.05 год. до 10.25 год. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, перебуваючи на сходовому майданчику другого під'їзду будинку № 21 по вул. Шахтарської Слави у м. Білозерське Добропільської міської ради Донецької області, діючи умисно, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», повторно, з корисливих мотивів, за грошові кошти у сумі 140 грн збув оперативному покупцеві ОСОБА_5 рідину масою 1,979 г в одноразовому медичному шприці ємн. 2 мл, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою в сухому залишку - 0,295 г.

29 березня 2019 року о 15.56 год. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, затримано в порядку ст. 208 КПК України у зв'язку з тим, що безпосередньо після вчинення злочину свідок ОСОБА_5 та сукупність ознак на тілі ОСОБА_1 та на місці події - місці мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_1, вказували на те, що ОСОБА_1, щойно вчинив злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів.

На підставі викладеного, 29 березня 2019 року о 20.30 год. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, повідомлено про підозру у збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, є тяжким злочином, за який відповідно до санкції вказаної статті передбачається покарання тільки у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, суд враховує положення статті 178 КПК України.

Виключно (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю узгоджується з положеннями Європейської конвенції з прав людини.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

протоколом огляду предмету від 22.03.2019 року, в ході якого оглянуто грошові кошти, які передавалися для проведення оперативної закупівлі ОСОБА_5;

протоколом огляду особистих речей від 22.03.2019 року, в ході якого встановлено, що речі ОСОБА_5 заборонених речей не містять;

протоколом огляду місця події від 22.03.2019 року, в ході якого ОСОБА_5 видав для огляду п'ятикубовий медичний шприц з рідиною коричневого кольору;

висновком експертизи наркотичних засобів № 3/12-278 від 25.03.2019 року, відповідно до якої надана на експертизу речовина, вилучена у ОСОБА_5, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - опієм ацетильований;

протоколом допиту свідка ОСОБА_5, який повідомив, що він як оперативний покупець 22.03.2019 року отримав від співробітників поліції одноразовий медичний шприц та грошові кошти у сумі 140 грн., пішов до квартири за місцем мешкання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та у під'їзді придбав у останнього наркотичний засіб, який в подальшому добровільно видав співробітникам поліції;

протоколами допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 22.03.2019 року, які повідомили, що в їх присутності співробітниками поліції були оглянуті грошові кошти, виготовлені з них копії. Після цього вони проїхали до будинку № 13 по вул. Шахтарської Слави, де зустрілися з оперативним покупцем, якого оглянули, після чого слідчий передав йому оглянуті гроші та порожній одноразовий медичний шприц. Після цього оперативний покупець направився до будинку № 21 по вул. Шахтарської Слави, зайшов в перший під'їзд по ходу їх руху, через деякий час вийшов звідти та попрямував до слідчого, якому видав шприц з рідиною коричневого кольору, пояснивши, що це опій ацетильований.

При цьому суд бере до уваги положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», в якій наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О»Хара проти Сполученого королівства» від 16.10.2001 року зазначено, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту «розумна підозра».

Детальніше цей термін роз'яснений у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого королівства» від 30.08.1990 року: мають бути наявні факти або інформація, які б переконали б об'єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити злочин.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Отже, підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину з огляду на принцип «розумної підозри» є доведеною та обґрунтованою.

Також, вважаю встановленим існування наступних ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 статті 177 КПК України. Так, підозрюваний ймовірно може:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки знає про тяжкість покарання та може бажати уникнути відповідальності;

незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні у зв'язку з тим, що мешкає у одному населеному пункті;

вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки маючи судимість за вчинення ряду кримінальних корисливих правопорушень на шлях виправлення не став та вчинив кримінальне правопорушення з корисливим мотивом, що свідчить про те, що особа не бажає стати на шлях виправлення.

При цьому суд враховує такі обставини справи, а саме те, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання безпосередньо тільки у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років, з конфіскацією майна у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду від 12.08.2013 року, яким підозрюваного засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільнено від відбуття покарання умовно - достроково на 2 роки 01 місяць 15 днів на підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 09.06.2017 року. Отже, ОСОБА_1 вчинив нове кримінальне правопорушення у період умовно-дострокового звільнення від відбування невідбутої частини покарання

Підозрюваний не має соціальних стійких зв'язків: не одружений, не працює, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2000 року з діагнозом синдром залежності від психостимуляторів та опіатів та може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних речовин.

Крім того, на розгляді Добропільського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження № 12019050230000165 від 08.02.2019 року за фактом виявлення у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наркотичного засобу - опію ацетильованого (справа № 227/833/19), в якому підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. При цьому, 22.03.2019 року підозрюваний, знову вчиняє ряд дій, які дають змогу підозрювати його у незаконному збуті наркотичного засобу.

Так, 29.03.2019 року було проведено другий етап оперативної закупівлі, в ході якого оглянуто, оброблено спецзасобом грошові кошти в сумі 140 грн. та вручено оперативному покупцеві ОСОБА_5, якого попередньо оглянуто, разом з одноразовим медичним шприцом. Після проведення оперативної закупівлі ОСОБА_5 добровільно видав співробітникам поліції шприц з речовиною коричневого кольору, схожу на наркотичну.

Того ж дня в період з 12.40 год. до 15.55 год. в квартирі за місцем мешкання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, в ході якого вилучено шприц ємн. 20 мл, заповнений до відмітки 3 мл рідиною коричневого кольору, схожу на наркотичну, та два шприці ємн. 2 мл з прозорою рідиною, заповнені до відміток 0,7 та 0,4 мл, які за словами ОСОБА_1, є ангідридом, та який використовувався ним для виготовлення наркотичного засобу. В кухні квартири за вищевказаною адресою виявлено поліетиленовий пакет з сухою речовиною, схожою на насіння маку, та емальовану каструлю з вологою речовиною рослинного походження, схожою на варене насіння маку, який ОСОБА_1, за його словами використовував для виготовлення наркотичного засобу для особистого вживання. Крім того, в ході обшуку в квартирі за місцем мешкання ОСОБА_1, виявлено купюру, номіналом 100 грн., яка за номіналом, серією та номером співпадає з однією з купюр, що 29.03.2019 року вручалися оперативному покупцеві для проведення оперативної закупівлі.

Тому, з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, беручи до уваги доведеність наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та оцінюючи сукупність наведених вище обставин, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з того, що її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, слідчий суддя враховує встановлені обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості інкримінованого злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та вважає достатнім і необхідним визначити підозрюваному заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 76840,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Обчислення строку тримання під вартою ОСОБА_1 необхідно відраховувати з 29 березня 2019 року, тобто з моменту затримання, згідно з протоколом затримання від 29 березня 2019 року, складеного відповідно до ст. 208 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183,193,194, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

клопотання старшого слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Климової І.Л., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Ленкевич І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12019050230000287 від 04.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050230000287 від 04.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з утриманням останнього в Бахмутській УВП УДПСУ в Донецькій області (№ 6).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з 15 год. 56 хв. 29 березня 2019 року по 15 год. 56 хв. 27 травня 2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 76840,00 грн., яку необхідно внести на р/р 37311047011792 Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172 ОКПО 26288796 Одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала закінчує свою дію 27 травня 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному

Повний текст проголошено 30.03.2019 року о 15 год.30 хв.

Слідчий суддя В.М. Любчик