Ухвала суду № 80826689, 31.01.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2716/17

1-кп/219/98/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 р. м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі судді: Харченко О.П.,

при секретарі Зубенко Т.А.,

за участю прокурора Колмакова А.І.,

захисника Дьяченко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016050000000237 від 28.10.2016 р. відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Зугрес Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на даний час утримується в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, прокурор вказав, що наявні ризики не усунуті, оскільки обвинувачений може ухилитися від судового розгляду. Він також звернув увагу суду на ту обставину, що стаття 176 ч. 5 КПК України встановила, що у даному випадку не можуть бути застосовані інші види запобіжного заходу, окрім тримання під вартою. Тому, він вважає необґрунтованим клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну останньому запобіжного заходу на домашній арешт з електронним браслетом.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Дьяченко О.В. у судовому засіданні заперечували проти продовження міри запобіжного заходу, вважаючи, що в даному випадку порушене право обвинуваченого ОСОБА_2 на особисту свободу та недоторканість та просили змінити міру на більш м'яку, а саме на домашній арешт з застосуванням електронного браслету, вказавши, що, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли. ОСОБА_2 наполягав на тому, що він не має наміру переховуватися від суду. Він також вказав, що на непідконтрольній території мешкає його матір похилого віку, яка потребує допомоги. Просили суд врахувати ці обставини та змінити йому, ОСОБА_2 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. ОСОБА_2 також наполягав, що існує практика національних судів щодо незастосування обов'язкової згідно з статтею 176 ч. 5 КПК України міри запобіжного заходу при обвинуваченні за ч. 2 ст. 110 КК України, і просили врахувати та застосувати таку практику, посилаючись на те, що Краматорський міський суд Донецької області звільнив з під варти обвинуваченого ОСОБА_3 за ст. 110. ч. 2 КК України.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, враховуючи вимоги національного кримінального та кримінально-процесуального законодавства України, практику ЄСПЛ, суд вважає, що застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу. Суд враховує, що ОСОБА_2 пред'явлене обвинувачення у посяганні на територіальну цілісність держави України і на даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого по даному кримінальному провадженню, наявні ризики не зменшилися, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягає.

Окрім цього частиною 5 статті 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 110 ч. 2 Кримінального кодексу України.

За таких обставин, проаналізувавши доводи сторін, суд приходить до висновку, що наявна необхідність у збереженні обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів, а у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.

Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 15 лютого 2019 року, то суд вважає за необхідне продовжити строк його тримання під вартою по 31 березня 2019 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 197, 199 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У судовому засіданні по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України оголосити перерву до 19 березня 2019 року до 15 години 00 хвилин для надання письмових доказів прокурором.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника про зміну міри запобіжного заходу на більш м'яку, домашній арешт - відхилити.

Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, по 31 березня 2019 року включно.

Копію ухвали направити до державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

суддя О.П.Харченко