Рішення № 80825490, 28.03.2019, Тростянецький районний суд Вінницької області

Тростянецький районний суд

Вінницької області

справа № 147/1040/18

номер провадження № 2-а/147/7/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області адміністративну справу №147/1040/18 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області, лейтенанта поліції Кравчука Сергія Олеговича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2018р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області, лейтенанта поліції Кравчука Сергія Олеговича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.09.2018 року відповідачем по справі винесено постанову НК № 331030 та накладено стягнення у розмірі 255 гривень.

Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував, а дії відповідача при її винесенні є протиправними з огляду на те, що він не оголосив складу колегіального органу або посади, яка розглядає дану справу, не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз'яснено права і обов'язки, не надав йому можливості скористатися правовою допомогою, відповідачем не досліджено докази, не вирішено клопотання та не заслухано його, як особу, яка бере участь у розгляді справи. Також зазначив, що розглянути справу відповідачу необхідно було за місцем здійснення правопорушення, тобто за місцем знаходження органу, уповноваженого на розгляд подібної справи.

А тому, просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії НК № 331030 від 07.09.2018 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 26.02.2019р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Визначено, що розгляд справи необхідно проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності та задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, у визначені ухвалою від 26.02.2019 року строки відзив на адміністративний позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Як вбачається з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК № 331030; дата розгляду 07.09.2018; місце розгляду справи - А/Д м 12 364 км; особа яка розглянула справу - інспектор роти № 4 БУПП у Вінницькій області, лейтенант поліції Кравчук Сергій Олегович; особа, щодо якої розглянута справа - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, посвідчення водія НОМЕР_3; транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1; час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення: 07.09.2018 року 11 год. 50 хв. на А/Д м 12 364 км. не виконав вимоги знаку 3.25 (обгін заборонено) чим порушив р. 33 д. 1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП (а.с. 4).

Відповідно до Розділу 33.3 «Заборонні знаки» Правил дорожнього руху, знак 3.25 "Обгін заборонено" забороняє обгін усіх транспортних засобів, крім поодиноких, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год (Поодинокими вважаються одиночні транспортні засоби, автопоїзди, а також буксируючий транспортний засіб у зчепленні з буксированим).

Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

У силу приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідачем не було надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, за таких обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надав до суду жодних доказів, визначених ст. 251 КУпАП.

Зокрема, не надано доказів того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 здійснив обгін транспортного засобу (транспортних засобів) на А/Д м. 12 364 км, який (які) рухались зі швидкістю більшою, ніж 30 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем не доведено правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та зокрема, факту вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 331030 від 07.09.2018р., складена інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області, лейтенантом поліції Кравчуком С.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в сумі 255 грн., підлягає скасуванню. За таких обставин позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь, понесені ним судові витрати в розмірі 5000,00грн.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При стягненні витрат на професійну правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 - VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату професійної правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Згідно копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_4 Дудін Л.В. має право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.14), та прийняв від ОСОБА_1 на підставі договору від 12.09.2018р. (а.с.13), 5000 грн., що підтверджується квитанцією про сплату гонорару від 12.09.2018р.(а.с.16).

У акті виконаних робіт від 12.09.2018р. вказано, які послуги надав адвокат Дудін Л.В. та які дії були ним проведені. Однак, шляхом проведеного підрахунку, встановлено, що вартість професійних правничих послуг склала не 5000,00грн., як він вказав, а 2720,00грн. (консультація 640,00грн.+ підготовка позову - 1920,00грн.+ участь в судовому засіданні - 160,00грн.).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи складність справи, кількість часу, який необхідно для складання та підготовки позову, участі в судовому засіданні, надання консультації, а також те, що стягнення судових витрат з Департаменту патрульної поліції становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу витрат, суд дійшов висновку про стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь позивача 500 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 241-243, 245, 250, 255 КАС України, суд -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області, лейтенанта поліції Кравчука Сергія Олеговича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 331030 від 07.09.2018р. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою адвоката у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань.

У решті позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до або через відповідні суди, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 28 березня 2019 року.

Суддя: