Рішення № 8082485, 09.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2009 р.Справа № 17/102-09-2832 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”;

до відповідачів: 1) Державного підприємства „Одеська залізниця”;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральної збагачувальної фабрики „Павлоградська”;

3) Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля”;

про стягнення 3599,68 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

Представники:

від позивача: Кабанець Р.І. –на підставі довіреності №08-34 від 05.01.2009р.;

від відповідачів: 1)Кіташевський Д.А. –на підставі довіреності від 08.01.09р.

                     2) не з’явився;

3) не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ „Західенерго” звернулося до суду з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця”, ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська”, ВАТ „Павлоградвугілля” вартості нестачі вантажу у розмірі 3599,68 грн.

Відповідач, ДП „Одеська залізниця”, в судове засідання з’явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Відповідач, ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” та ВАТ „Павлоградвугілля” в судові засідання з’явилися, надали письмові заперечення на позов, в яких позовні вимоги не визнаю, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

По справі у відповідності до вимог ст.77 ГПК України оголошувалася перерва, починаючи з 21.10.2009р. по 16.11.2009р.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

На виконання умов кладеного договору поставки вугілля №02-09/1-ЕН від 17.02.2009р., укладеного між ВАТ „Західенерго” та ДП „Вугілля України”, ВАТ „Вугілля України” поставляло на користь ВАТ „Західенерго” вугілля.

При прийманні кам'яного вугілля, відвантаженого в адресу ВАТ „Західенерго” в особі Ладижинської ТЕС, по залізничній накладній 45993780 вантажовідправником ВАТ „Павлоградвуілля” (постачальник ДП „Вугілля України”) на умовах РСА, та яке прибуло на станцію призначення Ладижин з ознаками недостачі, в результаті 100-відсоткового зважування на справних, перевірених 200-тоних тензометричних вагонних вагах Ладижинської ТЕС, було встановлено, що в одному піввагоні була виявлена нестача 6,3 тонни вугілля.

В результаті проведеного контрольного переважування та виявлення нестачі вантажу, складно комерційний акт АА №034229/6/15 від 05.04.2009р., в якому зафіксовано, що вагон знаходиться в технічному та комерційному справному стані, без дверний, люки зачиненні, течі не виявлено. Навантаження у вагон на рівні бортів, трапецією природними скосами, щільно, що відповідає навантаженню. Поглиблень на поверхні вантажу немає. Різниця в масі склала 6300 кг.

З урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто встановлено нестачу вугілля в кількості 5,61 тонни, позиваем здійснено розрахунок вартості втраченого вантажу, яка згідно приведеного розрахунку становить 3 599, 68 грн.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству, (стаття ПО Статуту). Залізниця зобов'язана доставити Одержувачу вантаж у кількості зазначеній у залізничній накладній з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто (п. 27 Правил видачі вантажів).

Згідно ст. 24 Статуту , Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Зазначені обставини спонукали ВАТ „Західенерго” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця” та ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” про стягнення суми нестачі вугілля з перевезення в розмірі 3599,68 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.07.2009р. порушено провадження у справі №17/102-09-2832 за позовом ВАТ „Західенерго” до ДП „Одеська залізниця”, ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” про стягнення 3599,68 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2009р. до участі у справі в якості іншого відповідача залучено ВАТ „Павлоградвугілля”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення.

Оскільки накладна має письмову форму, то порядок її заповнення передбачають Правила оформлення перевізних документів (далі Правила) затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N644 зар. в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 863/5084.

Пунктом 2.3. Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення

При цьому Відправником може бути тільки одна фізична або юридична особа (п..2.1 Правил).

Після чого, оформлені відправником перевізні документи перевіряються і візуються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції (п.1.6. Правил).

Отже в разі складення з порушення Правил оформлення документів, - залізниця не повинна була взагалі приймати такий вантаж до перевезення, а прийнявши його, - має нести відповідну відповідальність за порушення законодавства.

Прийомо-здавальні операції, здійснюються спільно працівниками ВАТ «Павлоградвугілля» та Укрзалізниці, на коліях Укрзалізниці. Згідно з п. 2.2.5. договору № 08-12/4447-У від 30.12.2008 року, укладеного між ВАТ «Павлоградвугілля»та ТОВ «ЦЗФ «Павлоградська»(додається), ТОВ «ЦЗФ «Павлоградська»зобов'язано забезпечити нанесення захисного маркування на поверхню вантажу, який перевозиться у відкритому рухомому складі. Відповідно до умов п. 2.1.7. договору № 08-12/4447-У від 30.12.2008 року, в разі виявлення невідповідності вантажу при проведенні огляду завантажених вагонів складається комерційний акт або акт загальної форми. При прийманні вантажу до перевезення, будь-яких зауважень зі сторони працівників Укрзалізниці, щодо нанесення захисного маркування на вантаж у вагоні № 66375775, до відправника не пред'являлося, про що свідчить те що вантаж було прийнято до перевезення 04.04.2009р. по накладній № 45993780. Тобто, прийнявши вантаж до перевезення, перевізник не скористався наданим йому правом перевіряти дані, які зазначені у залізничних накладних, та у відповідності з приписами ст. 924 Цивільного кодексу України, взяв на себе обов'язок збереження вантажу до видачі одержувачеві

Ст. 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Ст. 113 Статуту залізниць України встановлює, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Ст. 114 Статуту залізниць України визначає, що Залізниця відшкодовує фактичні / збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а)          за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б)          за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в)          за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Згідно зі статтею 53 Статуту залізниць, у разі, якщо під час перевірки маси кількості місць або стану вантажу на шляху проходження виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, про що складено комерційний акт, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу.

У відповідності до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, вимогами ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ході розгляду справи, Одеською залізницею не надано будь-яких доказів відсутності вини у нестачі вантажу при перевезенні, внаслідок чого суд дійшов висновку, що відповідальність за нестачу вантажу слід покласти саме на ДП „Одеська залізниця”.

Згідно ст.113 Статуту Залізниць України – за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до абзацу 7, пункту 3.3 Роз'яснення Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, залізниця несе за це відповідальність, доки не доведе відсутність своєї вини.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки та відповідно до представленого розрахунку у вагоні №6375773 становить 0,69 т.

Таким чином загальна маса понаднормової нестачі вантажу, з урахуванням розміру за нормами природної втрати при залізничних перевезеннях становить 62,7 т.

Дослідивши уточнений розрахунок суми позовних вимог суд дійшов висновку, що він розрахований у відповідності до вимог діючого законодавства, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з ДП „Одеська залізниця” 3599,68 грн., слід задовольнити частково на суму 32583,7 грн., оскільки наданий позивачем уточнений розрахунок не оформлений у вигляді заяви про уточнення позовних вимог.

Стосовно позовних вимог ВАТ „Західенерго” про стягнення з ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” та ВАТ „Павлоградвугілля” частини вартості втраченого вантажу, суд вважає за необхідне звільнити цих відповідачів від відповідальності за відсутності в їх діях вини, оскільки відправником були вжиті усі необхідні заходи щодо схоронності вантажу, що підтверджується матеріалами справи, а залізницею зазначений вантаж прийнятий без будь-яких зауважень.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача ДП „Одеська залізниця”, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з державного підприємства „Одеська залізниця” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в АБ „Експрес-Банк” Одеська філія, МФО 328801) на користь відкритого акціонерного товариства „Західенерго” /79026, м. Львів, код ЄДРПОУ 05470928/ –3258 грн. 70 коп. /три тисячі двісті п’ятдесят вісім грн. 70 коп./ - вартості нестачі вантажу; 102 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./ –держмита; 312 грн. 50 коп. /триста дванадцять грн. 50 коп./ –витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” та ВАТ „Павлоградвугілля” від відповідальності звільнити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2009р.

Суддя