Рішення № 8082481, 07.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2009 р.Справа № 17/146-09-5110 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Українська іноваційно-фінансова компанія”;

до відповідача: Спільного підприємства „Аттіс-Т” у формі товариства з обмеженою відповідальністю;

про стягнення 54014,15 грн.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Шаманська К.І. –на підставі довіреності від 23.01.2009р.;

від відповідача: Фурман Н.В. –на підставі довіреності №301 від 23.07.2009р.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ „Українська іноваційно-фінансова компанія” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить стягнути з СП „Аттіс-Т” у формі ТОВ 54 014,15 грн. заборгованості за надані по договору послуги.

Відповідач в судове засідання з’явився, надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги у розмірі 54014,15 грн., визнав у повному обсязі та просив суд надати йому розстрочку по сплаті боргу строком на дванадцять місяців, рівними долями по 4501,18 грн., щомісяця, посилаючись при цьому на обставини викладені у відзиві.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва починаючи з 23.11.2009р. по 07.12.2009р. о 09год. 50 хв.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

26.11.2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Українська іноваційно-фінансова компанія” (надалі Постачальник або Позивач) та Спільним підприємством „Атгіс-Т” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі Споживач або Відповідач) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № 87/04.

Пункт 1.1 укладеного Договору визначає, що Постачальник здійснює продаж електричної енергії Споживачу, а Споживач оплачує спожиту електричну енергію відповідно до умом Договору та додатків до нього, які с невід'ємними його частинами.

Пунктом 2.2.1 Договору встановлено, що Споживач зобов'язується проводити оплату електроенергії у відповідності з розділом 6 Договору. Проте порядок проведення розрахунків за електроенергією регулюється Розділом 7 укладеного Договору.

У відповідності до п. 7.3 укладеного договору оплата електроенергії здійснюється Споживачем ініціативно або на підставі рахунків, виставлених Постачальником, шліхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим –за фактичний обсяг електроенергії, спожитої у розрахунковому місяці.

Відповідачем у травні та червні 2009р. було спожито електроенергії на загальну суму 52718,16 грн., однак грошові кошти позивачу за спожиту електроенергію перераховані не були, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість.

Крім цього, позивачем внаслідок порушення відповідачем своїх грошових зобов’язань нарахована відповідачу пеня, що згідно представленого розрахунку становить 1259,99 грн.

Зазначені обставини спонукали ВАТ „Українська іноваційно-фінансова компанія” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№7719 від 08.10.2009р.) про стягнення з СП „Аттіс-Т” у формі ТОВ 54014,15 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2009р. порушено провадження у справі №17/146-09-5110 за позовом ВАТ „Українська іноваційно-фінансова компанія” до Спільного підприємства „Аттіс-Т” у формі ТОВ про стягнення 54014,15 грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання на підстав умов укладеного договору купівлі-продажу, відповідно до якого позивач у червні та травні 2009 року надав відповідачу електричну енергію у сумі 52718,16 грн.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи встановлено, що позивач взяті на себе зобов’язання по укладеному договору виконав у повному обсязі, однак відповідач свого обов’язку щодо оплати вартості спожитої електроенергії у травні та червні 2009 року станом на час розгляду справи не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 52718,16 грн.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

У відповідності до п. 4.2.1 укладеного договору за несвоєчасне внесення платежів Споживач сплачує Постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати у розмірі, що обчислюється, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Розглянувши позовні вимоги по нарахуванню відповідачу пені у розмірі 1295,99 грн., суд дійшов висновку, що зазначена штрафна санкція розрахована у відповідності до умов укладеного договору та вимог діючого законодавства, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Розглянувши заяву відповідача про надання йому розстрочки по сплаті боргу у розмірі 54014,15 грн., строком на дванадцять місяців рівними долями по 4501,18 грн., суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Введення мораторію на ввезення м'ясо-молочної продукції на територію Російської Федерації, призвело до значних збитків підприємства відповідача. Крім того, існують обмеження на підвищення цін на соціально важливі продукти харчування. Негативно впливають й вимоги банків, які зупинили кредитування та вдвічі підвищили проценти по діючим кредитним договорам.

В обґрунтування вимоги по наданні відповідачу розстрочки по сплаті боргу, відповідач надав суду договір поставки №209 від 01.01.2008р., укладений між СП ТОВ „Аттіс-Т” та ТОВ „Ласуня Трейд”, згідно якого відповідач зобов’язався поставити ТОВ „Ласуня Трейд” сухе знежирене молоко, сухе цільне молоко, дитяче харчування, яке в подальшому повинно було поставлятися ТОВ „Мілкоу” по укладеним контрактам №21/05-МИ від 21.05.2008р., №30/05-ПЛ від 30.05.2008р.

Однак вказані контракти виконанні не були через вищевикладені обставини та ситуацію, яка виникла у сфері експорту молочної продукції на територію Російської Федерації.

Крім цього, відповідачем також надано суду звіт Відділу статистики у Балтському районі про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість від 23.10.2009р., з якого вбачається, що у відповідача існує заборгованість у розмірі 120734 грн.

Відповідно до п.2 Роз’яснень від 12.09.1996р. №02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України” вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні процесів в економіці держави та інших обставин справи.

Таким чином, враховуючи викладене, розглянувши надану суду заяву про розстрочку виконання рішення суду, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансове становище, ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також ті обставини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви СП „Аттіс-Т” у формі ТОВ про розстрочку виконання рішення суду, шляхом оплати боргу в загальній сумі 54014,15 грн. на дванадцять місяців рівними долями починаючи з 23.11.2009р. по 23.10.2010р. (включно) по 4501,18 грн. кожного місяця.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку СП „Аттіс-Т” у формі ТОВ умов договору №87/04 від 26.11.2004р., та вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим, керуючись ст.11, 204, 526, 525, 530, 549, 610, 628, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, позовні вимоги ВАТ „Українська іноваційно-фінансова компанія” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з спільного підприємства „Аттіс-Т” у формі товариства з обмеженою відповідальністю /66161, Одеська область, Балтський район, с. Білине, код ЄДРПОУ 30080064/ на користь відкритого акціонерного товариства „Українська іноваційно-фінансова компанія” /04073, м. Київ, просп. Московський, 6, код ЄДРПОУ 25198262/ 52 718 грн. 16 коп. /п’ятдесят дві тисячі сімсот вісімнадцять грн. 16 коп./ - основного боргу; 1295 грн. 99 коп. /одна тисяча двісті дев’яносто п’ять грн. 99 коп./ - пені; 540 грн. 14 коп. /п’ятсот сорок грн. 14 коп./ - державного мита; 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, з урахуванням наданої розстрочки на дванадцять місяців по 4501,18 грн. –кожного місяця.

Наказ видати з урахуванням наданої розстрочки.

3.          Надати СП „Аттіс-Т” у формі ТОВ розстрочку виконання рішення суду на дванадцять місяців, шляхом оплати боргу в загальній сумі 54014,15 грн. рівними долями починаючи з 23.11.2009р. по 23.11.2010р. (включно) по 4501,18 грн. кожного місяця.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя