Рішення № 80824457, 30.01.2019, Франківський районний суд м. Львова

465/2788/13-ц

2/465/1446/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

30.01.2019 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді- Ванівського Ю.М.

з участю секретаря- Школьнікової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Франківської районної адміністрації ЛМР до ОСОБА_1, ОСОБА_2, з участю третіх осіб - ЛКП «Сонячне», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Інспекції ДАБК у Львівській області, Львівської міської ради про знесення самочинно здійсненого розширення частини будинку,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до відповідачів, про знесення самочинно здійсненого розширення частини будинку АДРЕСА_1 та приведення такого у попередній стан.

Позовні вимоги мотивує тим, що на території ЛКП «Сонячне» знаходиться будинок АДРЕСА_1. Співвласниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Будинок 2 поверховий з мезоніном, обладнаний газопостачанням, каналізацією, індивідуальним опаленням.

ОСОБА_1 розпочато реконструкцію будинку шляхом розширення площі другого поверху за рахунок горища в рівні другого поверху, а також надбудови третього поверху над частиною будинку без затверджених проектних пропозицій.

Постановою інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 21.09.2012 р. №3ф/331-ф, ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч.1 ст. 96 КУпАП.

Франківською районною адміністрацією Львівською міської ради прийнято розпорядження від 10.12.2012 р. №521 «Про знесення самочинно здійсненого розширення частини будинку АДРЕСА_1, яким зобов'язано ОСОБА_1 - співвласника будинку АДРЕСА_1 у місячний термін за власні кошти знести самочинно здійснене розширення та привести його у попередній стан.

Однак відповідачі на вищевказане розпорядження не реагують.

На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату і час судового засідання був повідомлеий належним чином.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи повторну неявку відповідачів в судове засідання та відсутність заперечень представника позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що постановою інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 21.09.2012 р. №3ф/331-ф, ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч.1 ст. 96 КУпАП.

Франківською районною адміністрацією Львівською міської ради прийнято розпорядження від 10.12.2012 р. №521 «Про знесення самочинно здійсненого розширення частини будинку АДРЕСА_1, яким зобов'язано ОСОБА_1 - співвласника будинку АДРЕСА_1 у місячний термін за власні кошти знести самочинно здійснене розширення та привести його у попередній стан.

Згідно ч.2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Що стосується самочинності такої реконструкції, то ст.376 ЦК України зазначає поняття самочинності будівництва та випадки знесення обєктів самочинного будівництва.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Частина 7 цієї статті зазначає, що У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Проте, відповідно до п.13 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року (надалі Постанова), вирішуючи позови про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, мансард, горищ тощо у багатоповерхових багатоквартирних будинках, суди повинні враховувати, що положення статті 376 ЦК до цих правовідносин не застосовуються.

Відповідно до п.22 цієї ж Постанови, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 152 ЖК України, обов'язковою умовою проведення переобладнання і перепланування жилих будинків (квартир), що перебувають у приватній власності, є отримання дозволу на це виконавчого комітету відповідної місцевої ради депутатів.

Поняття переобладнання та перепланування визначені у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов?язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правовий режим спільної сумісної власності визначається ЦК України, відповідно до якого співвласниками майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ними спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Це означає, що розпорядження майном, що перебуває у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників.

Крім того, дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів, якого у відповідачків не було.

Судом також встановлено, що Відповідачі не звернулися до органу місцевого самоврядування щодо узаконення самочинного будівництва.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, та враховуючи ту обставину, що відповідач заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути 114 (сто чотирнадцять) гривень 00 копійок. судового збору в дохід держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12,13,81,223,268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Зобов'язати ОСОБА_1 - співвласника будинку АДРЕСА_3 за власні кошти знести самочинно здійснене розширення частини будинку та привести будинок АДРЕСА_2 у попередній стан.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Франківської районної адміністрації Львівської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ванівський Ю.М.