Вирок № 80824068, 29.01.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/78/19

Справа № 643/6261/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2019 року Московський районний суд м. Харкова в складі головуючого - судді Майстренко О.М., за участю секретаря -Постульга О.Г., прокурора Асріян Л.А., обвинуваченого -ОСОБА_1, захисника - адвоката Бодян М.В., потерпілої - ОСОБА_3, представника потерпілої -адвоката Ніконова М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12016220000000189 від 23.02.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, раніше судимого:

-07.09.1981 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 222 ч. 3 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді 2 років позбавлення волі;

- 18.06.1982 Харківським обласним судом за ст. 117 ч.4 КК України (в ред. 1960 року) до 13 років позбавлення волі;

- 22.12.2005 Київським районним судом м. Харкова за ст.122 ч.І КК України до 1 року обмеження волі; мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22.02.2016 року близько 22 години 40 хвилин ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, рухався по вул. Гвардійців Широнинців м. Харкова зі сторони вул. Механізаторська в напрямку пр. Ювілейний зі швидкістю 70 км/год.

В процесі руху по вказаній вулиці, в районі будинку № 21 ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

- п.12.3. " У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди",

та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка перетинала проїжджу частину зліва направо по ходу його руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово- медичної експертизи № 301-А/16 від 25.04.2016, потерпілій ОСОБА_3 спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, забитої рани у області лівої брови, закритого перелому кісток носу, синця в околоочній області зліва, садна спинки носа; закритого уламкового перелому верхньої гілки правої лонної кістки із зсувом; внутрішньочеревного розриву передньої стінки сечового міхура.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1, які згідно висновку судової автотехнічної експертизи №352/16 від 25.04.2016 знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилися в тому, що він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, проявив необачність, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_3, яка перетинала проїзну частину зліва направо по ходу його руху і яку він об'єктивно міг виявити, несвоєчасно вжив заходи до зниження швидкості керованого ним автомобіля шляхом застосування екстреного гальмування та скоїв наїзд на неї, що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди визнав та добровільно відшкодував завдану шкоду.

Разом з тим, обвинувачений заявив клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення мав на утриманні неповнолітню доньку- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 та не позбавлений відносно неї батьківських прав.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила обставини вчиненого обвинуваченим відносно неї кримінального правопорушення. Крім того, просила задовольнити її цивільний позов до ПрАТ СК «Брокбізнес», матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 не мала, в зв'язку з відшкодуванням останнім завданої їй шкоди .

На підставі аналізу матеріалів справи, показів обвинуваченого, потерпілої, у їх сукупності, суд вважає , що винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_1 вчинив злочин, який відносяться до категорії тяжких злочинів.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , встановлено, що він раніше судимий, одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на момент вчинення кримінального правопорушення мав на утриманні неповнолітню доньку- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 та не позбавлений відносно неї батьківських прав

У відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставину що пом'якшує покарання, та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції статей інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Відповідно до роз'яснень п. 20 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в яких зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також особу винного.

З урахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного злочину, особи обвинуваченого, який скоїв необережний злочин, що не належить до категорії особливо тяжких, то суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами із застосуванням ст.ст.75,76 КК України. Саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також буде сприяти запобіганню вчиненню ним нових злочинів.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник -адвокат Бодян М.В. прохали застосувати до ОСОБА_1 амністію, звільнивши його від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він на момент вчинення кримінального правопорушення мав на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 та не позбавлений відносно неї батьківських прав, вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким, повністю визнає свою вину, з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2016 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей яким не виповнилось 18 років.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений на момент вчинення злочину мав неповнолітню доньку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 та не позбавлений відносно неї батьківських прав, відповідно листа Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради від 14.09.2018 року № 2546/0/202-18.

Так, ОСОБА_1 вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив 22.02.2016 року, тобто до дня набрання чинності (07 вересня 2017р.) Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування основного та додаткового покарання.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено позов до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 гривен та позов до ПрАТ СК «Брокбізнес» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7127,73 гривен .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ПрАТ СК «Брокбізнес» про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 7127,73 гривен .

Стаття 1167 ЦК України вказує, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності його вини.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди підлягає залишенню без розгляду , у зв'язку з його відшкодуванням ОСОБА_1 Так, судовий розгляд кримінального провадження проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, що передбачено ч.1 ст.337 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, процесуальні витрати на проведення авто-технічної експертизи № 352/16 від 25.04.2016 року підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави у сумі - 1055,52 гривен .

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки та згідно ст. 76 КК України, покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі п. «в» ст. 1 Закон України "Про амністію у 2016" звільнити ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покарання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до ПрАТ СК «Брокбізнес» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ СК «Брокбізнес » на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 7127,73 гривен.

В іншій частині позову - відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 352/16 від 25.04.2016 року у розмірі - 1055,52 гривен.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя Майстренко О..М.