Рішення № 8082350, 07.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2009 р.Справа № 12/229-09-5373 За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТЄЛЬ-БУД"

про стягнення 6722,07 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гришин Д.М. –довіреність від 26.12.2008 р.

від відповідача: не з’явився

          СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТЄЛЬ-БУД" (далі - ТОВ "ЕТЄЛЬ-БУД") заборгованості з орендної плати в сумі 6190,77 грн. та пені - 531,30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.11.2009р. наданими суду Позивачем, а також поштовими повідомленнями, але у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

29.08.2008 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ "ЕТЄЛЬ-БУД" (Орендар), було укладено договір оренди № 6/51 (далі - Договір) відповідно до п.1.1. якого Відповідачу було передано у строкове платне користування нежиле приміщення підвалу загальною площею 60,5 кв.м. розташоване за адресою: м. Одеса, вул. М. Арнаутська, 23 строком до 28.08.2009 р.

Відповідно до акту прийому - передачі орендоване приміщення було повернуто Позивачу 04.08.2009 р.

Відповідно до п.2.2. договору за орендоване приміщення Орендар зобов’язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 650 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції.           Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

          Відповідно п.2.4 договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

          Пунктом 5.2. договору оренди передбачено що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

В порушення п.п. 2.2., 2.4. договору Орендар не в повному розмірі сплачував орендну плату, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 6190,77 грн. за період з 01.10.2008 р. по 04.08.2009 р.

23.07.2009 р. Представництвом було направлено на адресу Відповідача претензію за № 01-15/749, в якій Представництво запропонувало Відповідачу сплатити заборгованість з орендної плати та пені в строк до 21.08.2009 р. Проте, Відповідач на вказану претензію не відповів, заборгованість не сплатив. За таких обставин, представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданого Позивачем, та не спростовано Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов’язання з своєчасної сплати орендних платежів виконувались не в повному обсязі з жовтня 2008 р, внаслідок чого у ТОВ "ЕТЄЛЬ-БУД" утворилась заборгованість з орендної плати на суму 6190,77 грн., яку Відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.2. Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню. Відповідно до розрахунку наданого Представництвом, сума пені складає 531,30 грн.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення із ТОВ "ЕТЄЛЬ-БУД" заборгованості з орендної плати на суму 6190,77 грн. та пені у розмірі 531,30 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТЄЛЬ-БУД" (67700, Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Перемоги, буд. 3 -А, кв. 15, код ЄДРПОУ 34890107) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) - 6190 (шість тисяч сто дев’яносто ) грн. 77 коп. –заборгованість з орендної плати, 531 (п’ятсот тридцять одна) грн. 30 коп. –пені, 102 грн. (сто дві) грн. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 11.12.2009 р.

Суддя