Ухвала суду № 80823289, 29.03.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/13937/18

провадження 2/201/3628/2018

УХВАЛА

29 березня 2019 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про визнання договору укладеним, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада 19 грудня 2018 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, треті особи: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про визнання договору укладеним.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року позовну заяву передано за підсудністю.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2019 року ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року скасовано та направлено справу до суду для продовження вирішення питання про відкриття провадження.

За відомостями АДП ГУДМС України в Дніпропетровській області від 26 березня 2019 року відповідач по справі ОСОБА_1 зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1, тобто у Шевченківському районі м. Дніпро, а не у Соборному районі м. Дніпро.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об'єкти нерухомості, об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно з частинами п'ятою, дев'ятою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, зобов'язання щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту виникають при проведенні будівельних робіт стосовно нерухомого майна.

Крім того з позовної заяви та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги витікає, що спірні правовідносини виникли між сторонами щодо визнання укладеним договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортно інфраструктури міста Дніпра, оскільки забудовником (відповідачем) було збудовано об'єкт нерухомого майна та в порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не укладено відповідний договір, предметом якого є здійснення оплати забудовником грошових коштів, який позивач просить визнати укладеним, тобто обов'язок забудовника (відповідача), як зазначено у позовній заяві, щодо сплати пайової участі (грошових коштів) виник саме з приводу будівництва нерухомого майна, а тому з урахуванням зазначеного, а також враховуючи предмет позову та підстави позову, витікає, що спір між сторонами виник та стосується нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 тобто у Шевченківському районі м. Дніпро, а не у Соборному районі м. Дніпро, однак статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Вище наведене підтверджується постановою Верховного Суду від 25 лютого 2018 року по справі № 201/12876/17 та обставинами встановленому цим судовим рішенням під час розгляду справи.

З урахуванням зазначеного і вище викладеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, предмет та підстави позову, вважаю, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Таким чином, вважаю за необхідне зазначений вище позов передати за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 261 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про визнання договору укладеним - передати за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвала набрала законної сили 29 березня 2019 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя -