Рішення № 80822942, 26.03.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Копія Справа№592/8778/18

Провадження №2/592/236/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Хуторянської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та гарантія», третя особа: Публічне акціонерне товариство "Імексбанк", третя особа: Спільне підприємство «Денвер» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання іпотеки такою, що припинена,-

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду уточненим позовом ( а.с. 145-154 т.1), мотивуючи тим, що 17.07.2007р. в забезпечення виконання Договору кредитної лінії № 114/07 ЮР, укладеного з АКБ "Імексбанк", правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк", та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 було укладено з Банком договір іпотеки , згідно якого в іпотеку передано належну позивачам квартиру АДРЕСА_1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.08.2010р. у справі № 17/67-10 за позовом ПАТ «Імексбанк» до СП «Денвер» у формі ТОВ було стягнуто з СП «Денвер» у формі ТОВ 285000,00 грн. поточної заборгованості по кредиту, 4497,53 грн. поточної заборгованості за відсотками, 63677,93 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 4675,33 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та повернення кредиту, 3578,51 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .Також, з листа ПАТ «ІМЕКСБАНК» від 13.03.2018р. позивачам стало відомо, що право вимоги буде продано на відкритих торгах та зазначено, що заборгованість за Договором кредитної лінії № 114/07 ЮР від 17.07.2007р. складає 454 357 грн. 86 коп. Так, особисто майновим поручителем ОСОБА_1 було сплачено заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 318 587, 13 грн. за період з 06.08.2012р. по 27.11.2014р., він не знав за якою відсотковою ставкою та у якому розмірі нараховувалися відсотки до отримання вказаного листа від ПАТ «Імексбанк» від 13.06.2018р. В подальшому, згідно договору відступлення права вимоги від 02.08.2018р. ПАТ "ІМЕКСБАНК" відступило право вимоги ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» за Договором кредитної лінії від 17.07.2007р. № 114/07 ЮР, а іпотекодержателем в даний час є ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». У зв'язку з цим, позивачі вважають, що оскільки строк кредитування закінчився 15.07.2010 року згідно п. 1.1.1. договором кредитної лінії № 114/07 юр від 17.07.2007р., а рішенням Господарського суду Сумської області від 26.08.2010р. по справі № 17/67-10 було стягнуто з СП «Денвер» у формі ТОВ на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованість по вказаному кредитному договору станом на 19.05.2010р., то право ПАТ «Імексбанк» нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося після закінчення строку кредитування та стягнення заборгованості в судовому порядку, тому іпотека припинилася внаслідок припинення основного зобов'язання. Просять суд визнати такою, що припинена іпотеку квартири за адресою: АДРЕСА_1, що виникла на підставі договору іпотеки від 17.07.2007р.; скасувати запис про проведену державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку: 27355877, реєстраційний номер іпотеки: 5317297, підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: реєстраційний номер 3530, виданий 17.07.2007, видавник: Приватний нотаріус Хоменко В.В.; скасувати запис про проведену державну реєстрацію заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 5317180, об'єкт обтяження: квартира, трикімнатна квартира, загальна площа 54, 26 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, номер РПВН: 16911099, реєстраційний номер 5317180.

Відповідачем ПАТ "Імексбанк" надано відзив на позовну заяву (а.с. 97-100 т.1) , в якому заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а також просить застосувати позовну давність.

Позивачам надана відповідь на відзив (а.с. 113-116 т.1), у якій вказано, що строк позовної давності не пропущено, оскільки про наявність заборгованості та продовження існування зобов'язань за кредитним договором та договором іпотеки і з цього часу про порушення свої прав вони дізналися з листа ПАТ «ІМЕКСБАНК» від 13.03.2018р., у якому вказано що заборгованість за Договором кредитної лінії № 114/07 ЮР від 17.07.2007р. складає 454 357 грн. 86 коп.

Відповідачем ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» надано відзив на позовну заяву (а.с. 234-236 т.1), в якому заперечує проти позовних вимог, не визнає факт припинення кредитного зобов'язання, вказує про наявність заборгованості по кредитному договору становить 458 194 грн. 50 коп. та 3 % річних від простроченої суми, що становить 69 336 грн. 99 коп. , а всього 812 531 грн. 49 коп.

Позивачами надана відповідь на відзив (а.с. 10-15 т.2), у якій вказано, що оскільки кредитний договір припинив свою дію в зв'язку з належним виконанням, отже іпотека, яка має похідний характер від основного зобов'язання, також є припиненою. Вказали, що 3% річних та розрахунок індексу інфляції не є змістом основного зобов'язання щодо повернення кредиту, є наслідками прострочення виконання зобов'язання, не є предметом розгляду у даній справі та розраховано невірно.

Представник відповідача за уточненим позовом ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі, в задоволенні позову просить відмовити. Треті особи повідомлені про розгляд справи належним чином.

Вислухавши поянення представника позивачів ОСОБА_6, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встанволено, що 17.07.2007р. між Спільним підприємством "Денвер" (у формі ТОВ) та АКБ "Імексбанк", правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк" було укладено Договір кредитної лінії № 114/07 ЮР, згідно якого надано СП Денвер" (у формі ТОВ) кредит у розмірі 285 000 грн. (а.с. 9-14 т.1)

У якості забезпечення виконання зобов'язання СП Денвер" (у формі ТОВ)по кредитному договору № 114/07 ЮР між АКБ "Імексбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 як майновими поручителями укладено договір іпотеки від 17.07.2007р., за яким в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо зазначеної квартири зареєстровано запис про іпотеку та обтяження у вигляді заборони на відчуження зареєстровано заборону відчуження. (а.с. 19-22 т.1)

Так, у рішенні Господарського суду Сумської області від 26.08.2010р. по справі № 17/67-10 вказано, що за договором кредитної лінії № 114/07 юр від 17.07.2007р., станом на 19.05.2010р., заборгованість по кредиту по складає 357 850 грн. 78 коп. (а.с. 26-29 т.1)

У частині 4 ст. 82 ЦПК України , зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, також в силу вимог 82 ЦПК України має преюдиційне значення, оскільки ним встановлено фіксований розмір невиконаного зобов'язання СП «Денвер» перед кредитором за кредитному договору.

Як убачається з розрахунку заборгованості, що наданий ПАТ «ІМЕКСБАНК», станом на 05.07.2018р. сума сплаченого тіла кредиту становить 270 411, 68 грн., а сума сплачених відсотків становить 226 069, 69 грн., а всього сплачено борг у розмірі 496 481, 37 грн. (а.с. 203-230 т.1)

Таким чином, при прийнятті оплати Банком кошти були направлені на погашення відсотків за кредитним договором у сумі, що перевищує встановлений Господарським судом Сумської області по справі № 17/67-10 розмір заборгованості про процентам.

Отже, в матеріалах справи містяться докази, що основне зобов'язання за вказаним кредитним договором виконано у повному розмірі у сумі, встановлений вищезазначеним судовим рішенням. (а.с. 30-42 т.1)

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 1 Закону України «Про іпотеку» визначає іпотеку як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 593 ЦК України, статтями 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека як забезпечувальне зобов'язання, що має похідний характер від основного зобов'язання, зокрема, припиняється у разі припинення виконанням зобов'язання, виконання якого забезпечене іпотекою. Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

За положеннями частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вирішуючи спір, суд на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені судом, дійшов висновку про те, що основне зобов'язання за кредитним договором виконано у зв'язку з фактичним повним виконанням судового рішення про стягнення з СП «Денвер» всієї суми заборгованості за цим договором, отже, таке зобов'язання припинилось на підставі статті 593 ЦК України, внаслідок чого припинилось право застави (іпотеки).

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором, оскільки наданими позивачем доказами підтверджено виконання ним зобов'язання за кредитним договором, що укладений з СП «Денвер», а відповідач не довів шляхом подання відповідних доказів свої заперечення щодо наявності невиконаних зобов'язань за кредитним договором.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

У відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження 14-154цс18), наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, а кредитор в цьому випадку має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені.

Право ПАТ «Імексбанк» нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося після пред'явлення до позичальника вимог щодо стягнення в судовому порядку заборгованості, тому кредитне зобов'язання припинилося, що зумовлює припинення іпотеки з огляду на її похідний характер.

Суд доходить висновку про припинення основного зобов'язання по кредитному договору та відповідно припинення іпотеки вказаної квартири, оскільки рішенням Господарського суду Сумської області від 26.08.2010р. по справі № 17/67-10 стягнуто заборгованість у розмірі 357 850, 78 грн., а сплачено всього кредитна заборгованість у розмірі 496 481, 37 грн., що підтверджує належне виконання зобов'язання у більшому розмірі.

В даних правовідносинах права та інтереси відповідача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Тому інфляційні збитки та 3% річних та не є змістом основного зобов'язання щодо повернення кредиту, оскільки є наслідками прострочення виконання зобов'язання.

Що ж стосується пропуску строку звернення до суду з даним позовом, то на думку суду, позивачами не пропущено строк позовної давності, оскільки про наявність заборгованості вони дізналися з листа ПАТ «ІМЕКСБАНК» від 13.03.2018р., крім того, відповідач ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не подано заяву про застосування позовної давності.

Частиною 3 статті 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною другої статті 5 ЦПК України передбачено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, вимоги позивача про визнання договорів іпотеки припиненими, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є взаємопов'язаними та такими, що випливають одна з одної, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати такою, що припинена іпотеку квартири АДРЕСА_1.

Скасувати запис про проведену державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку: 27355877, реєстраційний номер іпотеки: 5317297, підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: реєстраційний номер 3530, виданий 17.07.2007, видавник: Приватний нотаріус Хоменко В.В.

Скасувати запис про проведену державну реєстрацію заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 5317180, об'єкт обтяження: квартира, трикімнатна квартира, загальна площа 54, 26 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, номер РПВН: 16911099, реєстраційний номер 5317180.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Катрич

З оригіналом згідно: суддя О.М. Катрич