Рішення № 8082293, 10.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2009 р.Справа № 30/214-09-5636 За позовом: Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1

До відповідача: Біляївська міська рада;

Про визнання права власності

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2- довіреність №1373 від 21.05.2009р.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1.) , звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Біляївської міської ради Одеської області про визнання права власності на нежитлову двоповерхову будівлю бару, загальною площею 198,30 кв.м, допоміжною 15,70 кв.м, основною 182,60 кв.м, яка складається з приміщень першого поверху : торгівельний зал площею 63,20 кв.м, вбиральня площею 3,10 кв.м, підсобка площею 3,70 кв.м, коридор площею 4,70 кв.м, кабінет площею 7.70 кв.м, кабінет площею 7.30 кв.м, кабінет площею 6,60 кв.м, котельня площею 2,50 кв.м та з приміщень другого поверху: торгівельний зал площею 97,80 кв.м , вбиральня площею 1,70 кв.м.

В ході розгляду справи позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог стосовно адреси спірного обєкту, а саме: АДРЕСА_3.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах.

Відповідач Біляївська міська рада, згідно відзиву на позовну заяву, що надійшов до суду 10.12.2009р., проти позову не заперечує.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд встановив:

22 листопада 2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю завод «Дністровець» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого Продавець зобовязався передати у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти і оплатити нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (будівля бару), яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Біляївка, вул.Леніна, 138, і складається з будівлі бару літ.»А», нежитловою площею 90,0 кв.м. Договір був посвідчений нотаріально та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів.

Право власності ОСОБА_1 зареєстровано Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості», що підтверджується Витягом від 22.12.2005р. за №9393954.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця від 20.12.2005р. ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності. Зазначений вище обєкт нерухомості вона придбала саме з метою здійснення підприємницької діяльності у відповідності до норм чинного законодавства України.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД №951895 фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 належить на праві власності земельні ділянка площею 0,0433 га , розташована за адресою: АДРЕСА_3. Цільове призначення земельної ділянки для експлуатації кафе бару.

З метою розширення своєї підприємницької діяльності, за власні кошти та власними силами СПД ОСОБА_1 здійснила реконструкцію належної їй на праві власності будівлі бару, у звязку з чим площа обєкту нерухомості збільшилася до 198,30 кв.м.

Згідно висновку №087\2009 будівельно-технічного експертного дослідження, виготовленого 01.12.2009р. експертом ОСОБА_3, самовільно реконструйована нежитлова будівля літ.»А», розташована за адресою: АДРЕСА_3, відповідає вимогам ДБН, у тому числі будівельним, санітарним, пожежним нормам та правилам, є придатним для подальшої експлуатації.

Позивач по справі вважає, що своїми діями щодо реконструкції належного йому павільйону бару він не порушує права та інтереси третіх осіб. Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Відповідно ж до ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача ) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За таких обставин, позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлову двоповерхову будівлю бару , загальною площею 198,30 кв.м, допоміжною 15,70 кв.м, основною 182,60 кв.м, яка складається з приміщень першого поверху : торгівельний зал площею 63,20 кв.м, вбиральня площею 3,10 кв.м, підсобка площею 3,70 кв.м, коридор площею 4,70 кв.м, кабінет площею 7.70 кв.м, кабінет площею 7.30 кв.м, кабінет площею 6,60 кв.м, котельня площею 2,50 кв.м та з приміщень другого поверху: торгівельний зал площею 97,80 кв.м, вбиральня площею 1,70 кв.м, та розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідач - Біляївська міська рада проти позову не заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ст.375 Земельного кодексу України власник землі має право на її забудову за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних на інших норм та правил. З урахуванням того, що згідно висновку будівельно-технічного експертного дослідження самовільно реконструйована нежитлова будівля літ.»А», розташована за адресою: АДРЕСА_3, відповідає вимогам ДБН, у тому числі будівельним, санітарним, пожежним нормам та правилам, є придатним для подальшої експлуатації, відповідач вважає за можливе визнати право власності позивача на самовільно реконструйований обєкт нерухомості.

Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав:

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається з матеріалів справи, СПД ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0433 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, та розташованого на цій земельній ділянці обєкту нерухомості будівлі бару площею 90,0 кв.м, яку вона придбала за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22.11.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю завод «Дністровець»(Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) .

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 цього ж Кодексу, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України). Отже, СПД ОСОБА_1 мала повне право здійснити реконструкцію належного їй майна.

Згідно висновку №087\2009 будівельно-технічного експертного дослідження, виготовленого 01.12.2009р. експертом ОСОБА_3, самовільно реконструйована нежитлова будівля літ.»А», розташована за адресою: АДРЕСА_3, відповідає вимогам ДБН, у тому числі будівельним, санітарним, пожежним нормам та правилам, є придатним для подальшої експлуатації.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ч.1 ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визнання за ним права власності на нежитлову двоповерхову будівлю бару, загальною площею 198,30 кв.м, допоміжною 15,70 кв.м, основною 182,60 кв.м, яка складається з приміщень першого поверху : торгівельний зал площею 63,20 кв.м, вбиральня площею 3,10 кв.м, підсобка площею 3,70 кв.м, коридор площею 4,70 кв.м, кабінет площею 7.70 кв.м, кабінет площею 7.30 кв.м, кабінет площею 6,60 кв.м, котельня площею 2,50 кв.м та з приміщень другого поверху: торгівельний зал площею 97,80 кв.м , вбиральня площею 1,70 кв.м, та розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 - задовольнити.

2.Визнати за Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) право власності на нежитлову двоповерхову будівлю бару , загальною площею 198,30 кв.м, допоміжною 15,70 кв.м, основною 182,60 кв.м, яка складається з приміщень першого поверху : торгівельний зал площею 63,20 кв.м, вбиральня площею 3,10 кв.м, підсобка площею 3,70 кв.м, коридор площею 4,70 кв.м, кабінет площею 7.70 кв.м, кабінет площею 7.30 кв.м, кабінет площею 6,60 кв.м, котельня площею 2,50 кв.м та з приміщень другого поверху: торгівельний зал площею 97,80 кв.м , вбиральня площею 1,70 кв.м, та розташована за адресою: АДРЕСА_3.

3. Стягнути з Біляївської міської ради (м.Біляївка, Одеської обл., пр.Жовтневої революції 9, код ЄДРПОУ 33579244) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 15 грудня 2009р.

Суддя