Ухвала суду № 80822801, 12.02.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/835/18

провадження № 2-а/361/14/19

12.02.2019

УХВАЛА

12 лютого 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Срібної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання відповідача Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про передачу адміністративної справи за підсудністю,

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області (далі - Відділ ДАБК), третя особа: ОСОБА_5, у якому, враховуючи уточнення позовних вимог (а. с. 25-29), просила визнати протиправною та скасувати постанову № З-1202/1-1202/3-и від 12 лютого 2018 року про накладення на ОСОБА_5 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену начальником Відділу ДАБК Мельниченком Б.М.

15 серпня 2018 року ухвалою суду замінено первинного позивача ОСОБА_4 на належного позивача фізичну особу-підприємця ОСОБА_5.

Ухвалою суду від 19 грудня 2018 року замінено відповідача у даній справі Відділ ДАБК на його правонаступника Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (далі - Управління інспекції Броварської м/ради), у зв'язку із припиненням юридичної особи.

12 лютого 2019 року представник відповідача Управління інспекції Броварської м/ради Ус О.О. подав до суду клопотання, у якому просив передати адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління інспекції Броварської м/ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду, посилаючись на те, що дана справа відповідно до вимог ч. 2 ст. 20 КАС України Броварському міськрайонному суду Київської області не підсудна, оскільки предметом оскарження у цій справі є постанова про порушення у сфері містобудівної діяльності, винесена відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а не згідно із вимогами КУпАП.

Представник відповідача Ус О.О. у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути подане ним клопотання про передачу справи за підсудністю до окружного суду за його відсутності та задовольнити його.

Представник позивача ОСОБА_4 у судове не з'явилася, подала до суду заяву, у якій зазначала, що із клопотанням відповідача про передачу справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду вона ознайомлена, клопотання підтримує та просить суд його задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Із позовної заяви видно, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову № З-1202/1-1202/3-и від 12 лютого 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладення на нього штрафу в розмірі 26430 грн.

У п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно із ч. ч. 1 - 3 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

У ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2446 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 961 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 18842).

Адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва передбачена у ст. 96 КУпАП.

У ст. 961 КУпАП регламентовано відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови території, а саме: передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 18842 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, а також за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.

Спеціальним Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 1 зазначеного вище Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 2 ст. 41 зазначеного Закону орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

23 травня 2011 року постановою Кабінету Міністрів України № 533 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 533), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V визначено загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За змістом ст. 2 вказаного Закону його положення також поширюються й на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері містобудівної діяльності.

КУпАП регламентовано виключний перелік адміністративних правопорушень, за вчинення яких органи державного архітектурно-будівельного контрою уповноважені притягувати суб'єктів містобудівної діяльності саме до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які у розумінні КУпАП не належать до адміністративних, передбачена спеціальним Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та застосовується у визначеному ним порядку на підставі оформлених відповідним актом результатів перевірки, проведеної за процедурою, закріпленою Порядком № 553, а не положеннями КУпАП.

Такий правовий підхід до розмежування протиправних діянь у сфері містобудівної діяльності вбачається безпосередньо з положень статті 2446 КУпАП та чітко регламентований статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою закріплено поділ справ, що розглядають органи ДАБІ, на справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи, що предметом спору у справі є постанова органу державної архітектурно-будівельної інспекції, якою позивача фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі спеціального Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а не за вчинення адміністративного правопорушення, за результатами перевірки, проведеної саме в порядку, регламентованому спеціальними нормами закону, без застосування процедури, визначеної КУпАП, суд дійшов висновку, що адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 не є справою з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тому відповідно до вимог ст. 20 КАС України вона не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області як адміністративному суду та підлягає передачі на розгляд до окружного адміністративного суду за предметною підсудністю.

Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 6 постанови № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" роз'яснив, що судам необхідно розрізняти правові наслідки недотримання правил предметної і територіальної підсудності.

Так, у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді. Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

Виходячи з наведеного, адміністративна справ за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 підлягає передачі на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 166, 243, 248 КАС України,

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення передати на розгляд за предметною підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.