Постанова № 80822477, 29.03.2019, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа №515/86/19

Провадження №3/515/991/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2019 р. Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Семенюк Л.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без офіційного місця працевлаштування, студента Ізмаїльського сільськогосподарського технікуму, проживаючого по АДРЕСА_1

за вчинення правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ст.124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

06 січня 2019 року, близько 19 години 10 хвилин, гр. ОСОБА_1 по вул. Центральна в с. Глибоке Татарбунарського району Одеської області, керував автомобілем Hyundai Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія, чим порушив вимоги п.2.1 (а) ПДР України.

Крім цього, у вказаний день та час, керуючи зазначеним автомобілем, в порушення п.п.2.3 (б), 10.1, 11.21 ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на зміну дорожньої обстановки, виїхав на зустрічну смугу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки УАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який виїхав з перехрестя з правого боку, внаслідок чого вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою від 22 січня 2019 року матеріали об`єднані в одне провадження (а.с.16).

В судове засідання неповнолітній ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, що міститься в матеріалах справи. Згідно пояснень, наданих ним під час складання протоколу, вину свою визнав повністю (а.с.11).

Законний представник неповнолітнього - ОСОБА_3 , який є його батьком, в судовому засідання пояснив, що його син ОСОБА_1 не в змозі з`явитися до суду, в зв`язку з перебуванням на навчанні в Ізмаїльському сільскогосподарському технікумі. Запевнив суд, що ОСОБА_1 вину визнає, наслідки вчиненого правопорушення розуміє, профілактична бесіда з ним проведена, а також просить призначити йому мінімальне покарання.

Крім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень за вищевикладених обставин повністю доведена дослідженими в судовому засіданні іншими доказами.

Зокрема, з протоколів про адміністративні правопорушення серії БД № 399724 та БД № 399723 вбачається, що ОСОБА_1 06.01.2019 року об 19 год. 10 хв. в с.Глибоке по вул. Центральна Татарбунарського району Одеської області, керував транспортним засобом Hyundai Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 без посвідчення водія та порушив правила дорожнього руху, здійснивши зіткнення з автомобілем марки УАЗ (а.с.4, 8);

Вказані обставини також підтверджуються:

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.5), іншого водія - ОСОБА_2 (а.с.10)

- довідкою, виданою інспектором СРПП №1 Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Решетніком І.С. (а.с.6), якою підтверджується, що ОСОБА_1 , посвідчення водія на право керування транспортним засобом не отримував;

- схемою місця ДТП від 06.01.2019 року (а.с.9);

- характеристикою відносно ОСОБА_1 (а.с.18), з якої слідує, що під час проживання на території сільської ради, останній зарекомендував себе з позитивної сторони, товариський, врівноважений, до старших відноситься з повагою, вихований, батьки завжди приділяють належну увагу до виховання сина, шкідливих звичок не має, до адміністративної відповідальності не притягувався, громадський порядок не порушував.

Відповідно доп.п.2.1(а)Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пунктом 2.3 (б) цих же Правил встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 10.1 цих же Правил встановлено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 11.2 Правил Дорожнього руху встановлено, що на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Аналізуючи вказані норми закону, дослідивши матеріали справи вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена в судовому засіданні і його дії необхідно кваліфікувати:

- за ч.2 ст. 126 КУпАП, так як він керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом;

- за ст. 124 КУпАП, так як він керуючи транспортним засобом порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

При накладенні стягнення, у відповідності до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Частиною 2 статті 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи вказані обставини, а також положення ч.2 ст.36 КУпАП, з метою виховання правопорушника і запобіганню вчинення ним нових порушень, вважаю, що його необхідно піддати адміністративному стягненню, передбаченому законом на загальних підставах, згідно ч.2 ст.13 КпАП України, незважаючи на його неповнолітній вік, у виді штрафу на користь держави у розмірі, передбаченому санкцією статті126 ч.2 КУпАП.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується ставка судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У цьому зв`язку, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 384 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.13, 27, 33-35, 36, 40-1, 124, 126, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційни код - НОМЕР_3 , визнати винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 КУпАП, ст. 124 КУпАП і піддати його адміністративному стягненню, з врахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційни код - НОМЕР_3 на користь держави в розмірі 384 (трьохсот вісімдесяти чотирьох) гривень 20 коп. (стягувач: Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ - 37993783, м.Київ, 01601; реквізит трахунка для зарахування надходжень: отримувач - ГУК у м.Києві/ м. Київ 22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, рахунок отримувача - НОМЕР_4, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 КУпАП України (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 місяці.

Суддя Л. А. Семенюк