Рішення № 80819590, 26.03.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/704/19

Провадження № 2/500/1626/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Нікітіної Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,1576 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 29.11.2010 року, кадастровий номер - НОМЕР_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Представник відповідача Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що згідно запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 5 (2016 - 2020 роки) ОСОБА_2 належав на праві особистої власності житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 19.09.2018 року за № 837 і довідкою наданою комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 15.03.2019 року за № 417.

Крім цього, ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 0,1576 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі рішення Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.09.1997 року за № 170 - ХХІІ, та від 14.04.2010 року за № 605 - V, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011052103065.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.04.2018 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,1576 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 29.11.2010 року, кадастровий номер - НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 27.10.2009 року, посвідченого секретарем Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 94, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було та не знаходилось і все те, що на день смерті буде йому належати, заповів ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщини незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_2 немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 27.09.2018 року за № 36, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 07.10.1999 року, РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) до Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Українська, б. 43, код ЄДРПОУ - 04527129) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,1576 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 29.11.2010 року, кадастровий номер - НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2019 року.

Суддя: О.О.Бурнусус