Ухвала суду № 80817752, 20.03.2019, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/1097/19

Провадження №2/488/1022/19

Ухвала

Іменем України

"20" березня 2019 р. м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Селіщева Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Корабельного району Миколаївської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, батьківських прав відносно його малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.

Статті 175 -177 ЦПК України, містять вимоги, яким повинна відповідати позовна заява, зокрема: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.4 ст. 177).

Позивач до своєї позовної заяви додала заяву про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона є малозабезпеченою особою.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові Пленуму № 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначив, що судові витрати – передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв’язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати – це витрати держави, які вона несе у зв’язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв’язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 136 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, чи звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, а також те, що до матеріалів позовної заяви не надані будь-які належні та допустимі докази, які характеризують матеріальний стан позивача і неможливість з поважних причин сплатити встановлений законом судовий збір, вважаю що підстав для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору немає.

Отже, позивачу належить сплатити судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, та надати суду оригінал квитанції.

Реквізити для сплати судового збору:

ОСОБА_6: УК у м. Миколаїв / Корабельний район / 22030101;

ЄДРПОУ: 37992781;

ОСОБА_6: Казначейство України (ЕАП);

МФО ГУДКСУ банку 899998;

номер рахунку: 31214206014004;

код класифікації 22030101;

Судовий збір Державна судова адміністрація України 050.

Керуючись ст. ст. 136, 175,177,185 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Корабельного району Миколаївської міської ради, про позбавлення батьківських прав - залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Селіщева