Рішення № 8081765, 07.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2009 р.Справа № 26/136-09-2807 Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Жорняк О.П. за довіреністю від 07.07.2009 р. ( особа посвідчена паспортом)

від відповідача: Тислюк Л.В. за довіреністю від 08.09.2009 р. ( особа посвідчена паспортом)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Холод –Сервис”

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „Істок”

про стягнення 78300,65грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Холод-Сервис” ( далі – позивач) звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Істок” ( далі - відповідач ) про стягнення сум основного боргу в розмірі –61274,76 грн., інфляційних в розмірі - 12396,26 грн., 3% річних в розмірі 2178,64 грн., штрафні санкції в розмірі 2450,99 грн., всього в сумі 78300,65 грн. та крім того стягнути витрати на послуги адвоката в сумі 7700 грн. посилаючись на наступне.

По накладним:

- № 7 і № 0003880 від 06.03.2008 р. на суму 2760 грн.;

- № 10 і № 0003832 від 22.03.2008 р. на суму 9200 грн.;

- № 14 і № 0004001 від 08.04.2008 р. на суму 9636 грн.;

- № 18 і № 0004203 від 11.04.2008 р. на суму 1156 грн.;

- № 19 і № 0004204 від 14.04.2008 р. на суму 4400 грн.;

- № 22 і № 0004206 від 19.04.2008 р. на суму 3414 грн.;

- № 23 і № 0004205 від 20.04.2008 р. на суму 1630 грн.;

- № 27 і № 0004207 від 22.04.2008 р. на суму 12168 грн.;

- № 29 і № 0004430 від 11.05.2008 р. на суму 7350 грн.;

- № 30 і № 0004312 від 14.05.2008 р. на суму 1690 грн.;

- № 33 і № 0004479 від 31.05.2008 р. на суму 4100 грн.;

- № 183 від 13.06.2008 р. на суму 1500 грн.;

- № 184 від 14.06.2008 р. на суму 1500 грн.;

- № 50 від 07.09.2008 р. на суму 870, 76 грн., відповідачеві було поставлено рибної продукції на загальну суму 61 274,76 грн.

Дотеперішнього часу відповідач борг не погасив, чим порушив приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.

У зв’язку з непогашення відповідачем вказаної суми боргу відповідачеві з підстав ч.2 ст.625 ЦК України, ч.6 ст. 321 ГК України нараховано : інфляційні за період з 06 березня 2008 р. по 31 травня 2009 р. в сумі –12396.26 грн., 3% річних за період з 06 березня 2008 р. по 30 червня 2009 р. в сумі –2178,64 грн., і штрафні санкції сумі 2450,99 грн. за період з 06 березня 2008 р. по 30 червня 2009 р. , згідно наданого позивачем розрахунку.

Під час розгляду справи 16.11.2009 р. позивачем надана уточнена заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача основного боргу в розмірі –61274,76 грн., інфляційних в розмірі - 14477,17 грн. за період з 06 березня 2008р. по 31.10.2009р., 3% річних в розмірі 2796,67 грн. за період з 06 березня 2008р. по 31.10.2009р , штрафні санкції в розмірі 2008,35 грн. за період з 06 березня 2008р. по 31.10.2009р. та крім того стягнути витрати на послуги адвоката в сумі 7700 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач надав відзив у якому, зокрема зазначив, що ним не визнається сам факт поставки позивачем йому рибної продукції виходячи з наступного.

Надані позивачем накладні і рахунки –фактури на поставлену кільку чорноморську охолоджену викликають у відповідача сумніви.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, на думку відповідача, первинні документи є лише підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій. На думку відповідача, факт здійснення операцій передачі певного товару від постачальника до покупця. Вказані накладні містять підписи осіб, які не мають відповідних повноважень щодо прийняття товарів, також відсутній акт приймання передачі товару, який підписується уповноваженим представником постачальника й покупця. Покупець при прийомі товару зобов’язаний надати постачальникові довіреність на отримання товарно –матеріальних цінностей.

Крім цього, згідно ст. 1 Закону України „Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них” від 06 лютого 2003 р. № 486, ветеринарне свідоцтво - виданий в установленому порядку документ, що підтверджує відповідність конкретної партії продуктів лову та харчової продукції з них вимогам ветеринарно-санітарної безпеки.

Статтею 8 цього ж Закону встановлено, що підтвердження відповідності і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них встановленим вимогам є обов'язковим у разі їх реалізації або направлення на переробку. Продукти лову реалізуються або використовуються для переробки тільки за наявності: ветеринарного свідоцтва; висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи у разі, якщо продукт лову реалізується або направляється на переробку вперше.

З викладеного, на думку відповідача, випливає, що сам факт поставки йому вказаного товару позивачем не доведений.

Крім того, під час розгляду справи - 07.12.2009 р. відповідачем надані доповнення до відзиву, згідно яких відповідач посилається на пункт 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 99 від 16.05.96 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318, відповідно до якого сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

З приведених підстав просить у позові відмовити.

Ухвалою в.о. голови господарського суду від 09 вересня 2009 р. строк вирішення справи продовжений до 10 жовтня 2009 р.

Ухвалою господарського суду від 7 жовтня 2009 р. за спільним клопотання сторін строк вирішення спору продовжений до 10 грудня 2009 р.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються наявними у справі доказами - накладними :

- № 7 від 06.03.2008 р. на суму 2760 грн.;

- № 10 від 22.03.2008 р. на суму 9200 грн.;

- № 14 від 08.04.2008 р. на суму 9636 грн.;

- № 18 від 11.04.2008 р. на суму 1156 грн.;

- № 19 від 14.04.2008 р. на суму 4400 грн.;

- № 22 від 19.04.2008 р. на суму 3414 грн.;

- № 23 від 20.04.2008 р. на суму 1630 грн.;

- № 27 від 22.04.2008 р. на суму 12168 грн.;

- № 29 від 11.05.2008 р. на суму 7350 грн.;

- № 30 від 14.05.2008 р. на суму 1690 грн.;

- № 33 від 31.05.2008 р. на суму 4100 грн.;

- № 183 від 13.06.2008 р. на суму 1500 грн.;

- № 184 від 14.06.2008 р. на суму 1500 грн.;

- № 50 від 07.09.2008 р. на суму 870,76 грн., які містять печатку підприємства відповідача при прийняття відповідачем вказаного у цих накладних товару - кільки чорноморської охолодженої.

Крім того, позивачем надані також накладні № 000969 від 5 березня 2008 р., № 900996 від 22.03.2008 р., № 001032 від 8.04.2008 р. № 001043 від 11.04.2008 р. № 001055 від 14.04.2008р., № 001067 від 19.04.2008 р., № 001080 від 22.04.2008 р., № 001122 від 11.05.2008 р., № 001127 від 14.05.2008 р., № 001151 від 31.05.2008 р., у яких маса відвантаженого товару збігається з приведеними накладними - №№ 7, 10, 14, 18, 19, 22, 23, 27, 29, 30, 33, 183, 184, 50 і які також мають відбиток штампу відповідача, що свідчить про прийняття відповідачем вказаного у них товару - кільки чорноморської охолодженої.

Аналізуючи вказані докази суд вважає їх достовірними, такими що не викликають сумнівів, тому приймає їх до уваги.

До теперішнього часу відповідач кошти за отриманий товар позивачеві не сплатив, що свідчить про порушення з боку відповідача вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем до уточненої позовної заяви розрахунок стягнення сум основного боргу, інфляційних, 3% річних та штрафних санкцій господарський суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Відповідно до вимог частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачеві вказані суми.

Аналізуючи вищеприведене у сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Крім того, стягненню підлягають і витрати на послуги адвоката в сумі 7700 грн., оскільки надання цих послуг позивачеві на вказану суму підтверджено наданою позивачем квитанцією № 23 від 07 липня 2009 р. про прийняття адвокатом Жорняк А.П., який діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатської діяльністю № 1161 від 24.04.2003 р., вказаних коштів від ТОВ „Холод –Сервіс”.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Істок” ( 67700, Одеська область, м. Білгород –Дністровський, вул. Ізмаїльська, 106; код ЄДРПОУ 24759439 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Холод-Сервис” ( 67780, Одеська область, Білгород –Дністровський район, с. Салгани, вул. Гагаріна, 1; код ЄДРПОУ 19056598 ) - суму основного боргу в розмірі –61274 (шістдесят одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 76 коп., інфляційні в розмірі - 14477 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 17 коп., 3% річних в розмірі 2796 (дві тисячі сімсот дев’яносто шість) грн. 67 коп., штрафні санкції в розмірі 2008 (дві тисячі вісім) грн. 35 грн., витрат на послуги адвоката в сумі 7700 (сім тисяч сімсот) грн., державного мита в сумі - 805 (вісімсот п’ять) грн. 57 коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя