Рішення № 80817645, 27.03.2019, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/62/19

Справа № 470/896/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в смт. Березнегувате у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2018 року позивачка звернулася до суду до відповідача з відповідним позовом у якому зазначила, що 16 березня 2015 року помер її чоловік ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина, до якої входить житловий будинок розташований за адресою вул. Шевченка, 58 смт. Березнегувате Миколаївської області, який належав померлому на праві власності відповідно до договору №5-86 купівлі–продажу від 08 серпня 2001 року, зареєстрованого товарною біржею «Ріко–Альянс» в журналі реєстрації біржових угод. Вона є спадкоємицею першої черги померлого за законом, на день смерті чоловіка проживала разом з ним та їх повнолітнім сином ОСОБА_3, який відмовився від прийняття спадщини. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок вона не може через невизнання нотаріусом правовстановлюючого документу на житловий будинок, таким що відповідає закону. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

Позивачка в підготовче засідання не з'явилась, до суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача по справі в судове засідання не з'явився, до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог не заперечував.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

З матеріалів справи убачається, що 08 серпня 2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір № 5-86 купівлі–продажу, зареєстрований того ж дня товарною біржею «РіКо–Альянс» в «Журналі реєстрації біржових угод» за № 5-86, за яким ОСОБА_2 купив у ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями і земельною ділянкою по вул. Шевченка, 58 в смт. Березнегувате Миколаївської області, який розташований на земельній ділянці 0,12 га, та складається з житлового будинку позначеного на плані літерою А, житловою площею 25,3 кв.м., сіней - а, літньої кухні - Б, сараїв - В, Г, вбиральні - Д, погребу - Е, споруд №1,2,!, огорожі № 3,4,5 (а.с.10).

В подальшому 03 жовтня 2001 року Березнегуватською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення, записаного в реєстрову книгу № 6 за реєстровим № 1414 (а.с.11).

16 березня 2015 року ОСОБА_2 помер, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березнегуватського районного управління юстиції у Миколаївській області 20 березня 2015 року було складено відповідний актовий запис № 35 та видано свідоцтво про смерть серії І-ФП № 217091 (а.с.8).

На день смерті разом з ОСОБА_2 були зареєстровані та проживали, його дружина ОСОБА_1, позивачка по справі, та їх син ОСОБА_5 ( а.с.6,9,13-16).

З копії спадкової справи №23/2015, зареєстрованої приватним нотаріусом Березнегуватського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6 в книзі обліку і реєстрації спадкових справ 16 вересня 2015 року за № 50 убачається, що мати спадкодавця ОСОБА_7 та його син ОСОБА_5 відмовилися від прийняття спадщини, що залишилася після його смерті ( а.с.23,25-зворотна сторона).

Однак 24 вересня 2018 року приватним нотаріусом позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та роз’яснено про необхідність звернення для оформлення спадщини до суду через невідповідність правовстановлюючого документу на житловий будинок вимогам закону ( а.с.12).

За змістом ст.ст.128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею. Відповідно реєстрація Березнегуватською філією Миколаївського міжміським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржею, а не нотаріусом, станом на серпень 2001 року не суперечила чинному законодавству.

Відповідно до п.5 ст.З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року за № 1952-1 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Матеріалами справи підтверджується, що договір купівлі–продажу житлового будинку у відповідності з вимогами ч.2 ст.227 ЦК УРСР зареєстрований в МБТІ, крім цього у передбаченому законом порядку вказана угода купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом недійсною не визнавалася. Отже, ОСОБА_2 за життя, на підставі ст.ст.128, 153 ЦК УРСР і ст.49 Закону України «Про власність», набув право власності на будинок у порядку, що існував на час його придбання і правомірно володів ним.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За статтею 1261 ЦК України – у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця , у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті , той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частинами 3,4 ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 за життя набув право власності на житловий будинок №58 по вул. Шевченка в смт. Березнегувате Миколаївської області, вказане нерухоме майно є об’єктом права власності та увійшло до складу спадкового майна, що залишилось після його смерті.

Враховуючи те, що нотаріусом позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, її позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою вул. Шевченка № 58 в смт. Березнегувате Миколаївської області, який складається з житлового будинку позначеного на плані літерою А, житловою площею 25,3 кв.м., сіней - а, літньої кухні - Б, сараїв - В, Г, вбиральні - Д, погребу - Е, споруд №1,2,!, огорожі №3,4,5, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, померлого 16 березня 2015 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, адреса: вул. Шевченка буд. № 58 смт. Березнегувате Миколаївської області, паспорт ЕР № 455763, виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області в липні 2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Відповідач: Березнегуватська селищна рада: адреса Соборно–Миколаївська площа,10 смт. Березнегувате Миколаївська область, код ЕДРПОУ 04375808.

Суддя С. А. Луста