Рішення № 80817102, 06.03.2019, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/73/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2019 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області у порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Шишацького району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

в с т а н о в и в:

22 січня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 селищної ради Шишацького району Полтавської області про визнання за нею права власності за набувальною давністю на квартиру № 3, що по вул. Мінзавод, 2 в сел. Шишаки Полтавської області.

Ухвалою суду від 24 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, у зв’язку з чим розпочато підготовче провадження у справі / а.с.20 /.

Ухвалою суду від 11 лютого 2019 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 закрито. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 березня 2019 року /а.с.29 /.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про підтримання позову та розгляд справи у її відсутність. Рішення суду просила направити поштою / а.с.32 /.

Не з’явився в судове засідання й представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради Шишацького району Полтавської області. 11 лютого 2019 року від селищного голови ОСОБА_4 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за позовом ОСОБА_2 у відсутність представника, ввіреної йому, установи, проти позову не заперечує / а.с.23 /.

При цьому, відповідач не скористався правом подати відзив на позов, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За правилами ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зважаючи на те, що таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи буде здійснено на підставі наявних у суду матеріалів.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявними в ній, доказами в їх сукупності та взаємозв’язку, суд з урахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову та ухвалення рішення відповідно до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду справи встановлено, що з 1981 року позивач ОСОБА_2 добросовісно, відкрито та безперервно користується та володіє квартирою № 3, що по вул. Мінзавод, 2 в сел. Шишаки Полтавської області.

Так, відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_3 селищної ради Шишацького району Полтавської області та відмітки у паспорті громадянки України зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 з 21 січня 1981 року являється: АДРЕСА_1 / а.с.4-5, 12 /.

13 липня 2018 року на ім’я позивача ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на квартиру №3 житлового будинку № 2, що по вул. Мінзавод у сел. Шишаки Полтавської області / а.с.8 /.

На сьогоднішній день в позивачки ОСОБА_2 виникла необхідність в оформленні права власності на зазначену квартиру, але при зверненні до відповідача, їй було відмовлено у приватизації квартири, оскільки такі дії виходять за межі компетенції ОСОБА_3 селищної ради Шишацького району Полтавської області.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно /набувальна давність/, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається /ч.3 ст.344 ЦК/.

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем /правонаступником/ вона є /ч.2 ст.344 ЦК/ /п. 9 Постанови/.

Зважаючи на положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі /а не особі, яка заявляє про давність володіння/, а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому, суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю/ п. 11 Постанови /

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади / п. 13 Постанови /.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно /пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"/ / п. 14 Постанови /.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 більше 10 років відкрито, безперервно та добросовісно володіє вищевказаним нерухомим майном, відповідачем по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, суд вважає за можливе визнати ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на квартиру №3 житлового будинку №2, що по вул. Мінзавод у сел. Шишаки Полтавської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16, 344 ЦК України, 10, 12, 77-81, 197-198, 200, 206, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Шишацького району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, право власності за набувальною давністю на квартиру №3 житлового будинку №2, що по вул. Мінзавод у сел. Шишаки Полтавської області.

Рішення суду може бути оскаржено через Шишацький районний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: