Рішення № 80816746, 20.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2525/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (надалі – ГУНП у Львівській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника генерала поліції третього рангу ОСОБА_3 №1700 від 10.05.2018 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді помічника оперуповноваженого відділу кримінальної поліції ОСОБА_4 відділу поліції ГУ НП у Львівській області;

- стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ №1700 від 10.05.2018 прийнятий всупереч фактичним обставинам. Позивач зазначає, що 27.04.2018 коли він не перебував при виконанні своїх службових обов’язків, але знаходився в приміщенні ОСОБА_4, зафіксоване перебування його в стані алкогольного сп’яніння. Таким чином, на думку позивача, тест на газоаналізаторі «Драгер» проведений 27.04.2018, тобто на наступний день після чергування. У зв’язку з цим, вважає, що його звільнення зі служби в поліції проведено незаконно, а тому існують підстави для поновлення його на посаді та виплати йому середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідач проти позову заперечив, подав до суду відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що позивач, перебуваючи на посаді помічника оперуповноваженого ВКП ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області, 26.04.2018 у м. Львові по вул. Виговського, 5, керував службовим автомобілем «Рено-Кенгу» д.н.з. 141184 та порушив Правила дорожнього руху України, здійснивши обгін у забороненому місці (на пішохідному переході), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Окрім цього, як працівник поліції, будучи зобов’язаним, відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та ОСОБА_5 поліцейського, п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, 27.04.2018 перебував на службі у стані алкогольного сп'яніння, чим допустив грубе порушення службової дисципліни.

Ухвалою від 18.06.2018 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 16.07.2019 суддя відкрив провадження у справі, прийняв позовну заяву до розгляду та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 24.09.2018 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд у задоволенні такого відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав ОСОБА_5 поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п.п.1,3 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов’язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ОСОБА_5 поліцейського; професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва.

Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський, повинен, зокрема:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ОСОБА_5 поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов’язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також вказаними Правилами;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

Під час виконання службових обов’язків поліцейському заборонено, зокрема:

- перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов’язків і в невстановленому місці.

Статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського. Зокрема, пунктом 6 частини 1 вказаної статті визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

В той же час, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не набрав чинності, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України № 3460-IV від 22.02.2006 (надалі – Дисциплінарний статут), який не втратив чинність і продовжував діяти як станом на момент вчинення проступку позивачем, так і на момент накладення дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов’язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

У відповідності до положень статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна -дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_5 працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_5 працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Як визначено частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (частина 4 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №230 від 12.03.2013 затверджено «Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (надалі – Інструкція).

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу ГУНП у Львівській області від 02.05.2018 №1583 призначено службове розслідування.

За результатами його проведення складено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни помічником оперуповноваженого ВКП ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1, затверджений начальником ГУНП у Львівській області генералом поліції третього рангу ОСОБА_3 08.05.2018 (надалі – Висновок).

З Висновку за фактом порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, слідує, що 27.04.2018 під час моніторингу веб-сайтів, соціальної мережі «Фейсбук», виявлено допис «Юрія Віняра» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=qqQz-017QCs&app=desktop щодо порушення Правил дорожнього руху України службовим транспортним засобом марки «Рено-Кенгу» д.н.з. 141184, 26.04.2018 на вул. Виговського у м. Львові.

Вказаний автомобіль закріплений за ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області. З метою з’ясування обставин здійснено виїзд у зазначений відділ поліції, де встановлено, що на момент вчинення порушення Правил дорожнього руху України, а саме порушення правил обгону (на пішохідному переході), службовим автомобілем керував ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, помічник оперуповноваженого ВКП ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області, старший сержант поліції, в ОВС працює з 12.05.2008, у займаній посаді перебуває з 01.12.2016, ІНФОРМАЦІЯ_2, діючих дисциплінарних стягнень не має, який в ході з’ясування обставин повідомив, що 26.04.2018 він використовував вказаний службовий автомобіль для конвоювання затриманих та під час вказаного конвоювання допустив порушення Правил дорожнього руху України.

За результатами перевірки стосовно старшого сержанта поліції ОСОБА_1, працівниками УПП у Львівській області винесено постанову серії ЕАА № 379527 за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час проведення службового розслідування позивач ОСОБА_1 пояснив, що 26.04.2018 перебував у складі конвою, спільно з працівниками ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області, під час якого здійснювали конвоювання затриманих в Залізничний районний суд м. Львова, СІЗО та в ІТТ №5 м. Пустомити.

Конвоювання затриманих закінчилось приблизно о 03:30 год. 27.04.2018. Після цього ОСОБА_1 залишив службовий автомобіль марки «Рено-Кенгу» д.н.з. 141184 в місці дислокації, а саме: м. Львів, вул. Чернівецька, 2, здавши ключі та шляховий лист черговому ОСОБА_4, та попрямував додому за адресою м.Львів, вул. Виговського, 45а/533.

Наступного дня, 27.04.2018, ОСОБА_1 займався своїми особистими справами, так як після конвоювання був вихідним. Близько 10:30 год. до ОСОБА_1 на мобільний телефон зателефонувала начальник СКЗ ОСОБА_4 ОСОБА_6 та попросила прибути в ОСОБА_4 для дачі пояснень щодо порушення Правил дорожнього руху України під час керування 26.04.2018 службовим автомобілем марки «Рено-Кенгу» д.н.з. 141184.

Прибувши в ОСОБА_4 близько 11:00 - 11:30 год., ОСОБА_1 зайшов у кабінет начальника СКЗ ОСОБА_4 для надання пояснень. Під час спілкування з працівниками ВІОС УКЗ ГУНП останні запідозрили, що ОСОБА_1 знаходиться у нетверезому стані, після чого запропонували пройти тест за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат якого показав 0,4 проміле. Як пояснив ОСОБА_1, що 27.04.2018, прийшовши додому приблизно о 04:15 - 04:30 випив літру пива.

27.04.2018 коли ОСОБА_1 прибув у ОСОБА_4, то зайшов у приміщення чергової частини, де виписав службовий автомобіль марки «ОСОБА_7 Рекстон» д.н.з. 140524.

Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу ГУНП у Львівській області від 19.01.2018 № 161 «Про закріплення службового транспорту» за старшим сержантом поліції ОСОБА_1 закріплений службовий автомобіль марки «ОСОБА_7 Рекстон» д.н.з. 140524. Також, відповідно до наказу ГУНП у Львівській області від 19.02.2018 № 585 за ОСОБА_1 закріплений службовий автомобіль марки «Рено-Кенгу» д.н.з. 141184, яким останній керував 26.04.2018 на підставі посвідчення водія серії ВХО № 051008 категорії «А1, A, В1, В, СІ, С», виданого 16.03.2018 територіальним сервісним центром 4641, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХМ 749651, страхового полісу АК №7565340, виданого 28.12.2017, дійсного до 27.12.2018.

З журналу обліку виїздів та повернення транспортних засобів ОСОБА_4 ГУНП (інв. № 238) вбачається, що 26.04.2018 о 09:00 старший сержант поліції ОСОБА_8 зареєстрував виїзд службовим автомобілем марки «Рено-Кенгу» д.н.з. 141184. Крім того, наступного дня, 27.04.2018 о 09:00 старший сержант поліції ОСОБА_1 зареєстрував виїзд автомобілем марки «ОСОБА_7 Рекстон» д.н.з. 140524, тобто перебував на службі.

ОСОБА_9 нарядів ОСОБА_4 ГУНП (інв. №304) встановлено, що в складі СОГ 27.04.2018 перебували: від СВ лейтенант поліції ОСОБА_10, від СКП лейтенант поліції ОСОБА_11, черговим по ОСОБА_4 капітан поліції ОСОБА_12

Опитаний старший інспектор черговий чергової частини сектору моніторингу ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_12, повідомив, що 27.04.2018 заступив на службу черговим ОСОБА_4 Цього ж дня о 09:00 старший сержант поліції ОСОБА_1 виписав службовий автомобіль марки «ОСОБА_7 Рекстон» д.н.з. 140524 для використання у службових цілях, а саме для здійснення виїздів із СОГ ОСОБА_4 На службу ОСОБА_1 прибув зранку без ознак алкогольного сп’яніння. Також цього дня зранку ОСОБА_1 на вказаному службовому автомобілі здійснив один виїзд із СОГ на виклик, після чого повернувся назад у відділ поліції.

Опитаний оперуповноважений ВКП ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_11, повідомив, що 27.04.2018 заступив на службу в складі СОГ ОСОБА_4 Цього ж дня о 09:00 старший сержант поліції ОСОБА_1 виписав службовий автомобіль марки «ОСОБА_7 Рекстон» д.н.з. 140524 для використання у службових цілях, а саме для здійснення виїздів із СОГ ОСОБА_4 Також, цього дня, зранку ОСОБА_1 на вказаному службовому автомобілі здійснив один виїзд із СОГ на виклик, після чого повернулися назад у відділ поліції.

Опитана старший інспектор з ОД сектору соціально-гуманітарної роботи УКЗ ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_6 повідомила, що відповідно до записів у Журналі виїзду та повернення транспортних засобів ОСОБА_4 ГУНП, 26.04.2018 о 09:00 старший сержант поліції ОСОБА_1 виписав службовий автомобіль марки «Рено-Кенгу» д.н.з. 141184, який експлуатувався цього дня у службових потребах. Відповідно до записів у вказаному Журналі, 27.04.2018 старший сержант поліції ОСОБА_1 з 09:00 виписав службовий автомобіль марки «ОСОБА_7 Рекстон» д.н.з. 140524 та з цього часу знаходився на службі, і вказаним службовим автомобілем зранку здійснював виїзди разом із членами СОГ. Також 27.04.2018 ОСОБА_6 стало відомо із мережі Інтернет, що 26.04.2018 старший сержант поліції ОСОБА_1 керуючи у м. Львові, по вул. Виговського, службовим автомобілем марки «Рено-Кенгу» д.н.з. 141184, порушив Правила дорожнього руху України. У зв’язку із цим до ОСОБА_4 прибули працівники ВЮС УКЗ ГУНП для з’ясування обставин порушення ПДР. Тому, близько 11:00 ОСОБА_6 зателефонувала до ОСОБА_1 на мобільний телефон та попросила останнього прийти у кабінет СКЗ. В подальшому, близько 11:45 ОСОБА_1 прибув у робочий кабінет ОСОБА_6, та при спілкуванні в присутності начальника ВП підполковника поліції ОСОБА_5, двох працівників ВЮС УКЗ у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп’яніння. ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп’яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат 0,40 проміле. Після проходження тесту ОСОБА_1 не зміг пояснити коли вживав алкогольні напої.

Опитаний заступник начальника відділу поліції - начальник ВКП ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_13, повідомив, що відповідно до записів у Журналі виїзду та повернення службових автомобілів ОСОБА_4, 26.04.2018 о 09:00 помічник оперуповноваженого ВКП ОСОБА_4 старший сержант поліції ОСОБА_1 здійснив запис про експлуатацію службового автомобіля марки «Рено-Кенгу» д.н.з. 141184 у службових потребах. Про те, що 26.04.2018 у м. Львові вул. Виговського, ОСОБА_1 керуючи вказаним службовим автомобілем порушив ПДР, ОСОБА_13 дізнався 27.04.2018 з мережі Інтернет. Зранку 27.04.2018 ОСОБА_14 бачив ОСОБА_1 у ОСОБА_4 без ознак алкогольного сп’яніння. Згідно з записами Журналу виїзду та повернення службових автомобілів ОСОБА_4 з 09:00 27.04.2018 ОСОБА_1 здійснив запис про виїзд службового автомобіля марки «ОСОБА_7 Рекстон» д.н.з. 140524. Того ж дня, близько 13:00 - 14:00 ОСОБА_13 від начальника ОСОБА_4 ОСОБА_5 стало відомо, що ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп’яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат 0,40 проміле.

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що помічник оперуповноваженого ВКП ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_1, 26.04.2018 в м. Львові по вул. Виговського, 5, керував службовим автомобілем «Рено-Кенгу» д.н.з. 141184 та порушив Правила дорожнього руху України здійснивши обгін у забороненому місці (на пішохідному переході), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Окрім цього, як працівник поліції, будучи зобов’язаним, відповідно до ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та ОСОБА_5 поліцейського, п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, 27.04.2018 перебував на службі у стані алкогольного сп'яніння, чим допустив грубе порушення службової дисципліни.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 10.05.2019 №1700 «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівників ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області» на старшого сержанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 10.05.2019 №299 о/с «По особовому складу» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 помічника оперуповноваженого відділу кримінальної поліції ОСОБА_4 відділу поліції ГУ НП звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 10.05.2018.

Позивач в ході судового розгляду справи обставини щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що полягало у порушенні 26.04.2018 Правил дорожнього руху України під час керування службовим автомобілем та перебування в стані алкогольного сп’яніння 27.04.2018 не заперечив.

Проте, позивач посилається на те, що він 27.04.2018 в стані алкогольного сп’яніння не перебував на службі, оскільки цей день в нього був вихідним, службовим автомобілем він не користувався, а запис в Журналі ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області обліку виїздів та повернень транспортних засобів у автогосподарствах і гаражах органів внутрішніх справ зробив «механічно».

Суд з метою перевірки доводів позивача, повноти, всебічності і об’єктивності Висновку допитав свідків капітана поліції ОСОБА_6, капітана поліції ОСОБА_12, лейтенанта поліції ОСОБА_11

Так, свідок капітан поліції ОСОБА_6 повідомила, що про виїзди старшого сержанта поліції ОСОБА_1 в складі СОГ ОСОБА_4 27.04.2018 дізналась від капітана поліції ОСОБА_12, особисто не знає чи перебував старший сержант поліції ОСОБА_1 на службі і чи виїзджав він в цей день на виклики в складі СОГ ОСОБА_4

Пояснити чому покази свідка, надані під Присягою, відрізняються від пояснень, наданих в ході проведення службового розслідування, капітан поліції ОСОБА_6 не змогла.

Свідок капітан поліції ОСОБА_12 повідомив, що особисто не бачив чи перебував старший сержант поліції ОСОБА_1 27.04.2018 на службі, чи користувався службовим автомобілем і чи виїжджав в цей день в складі СОГ ОСОБА_4 на виклик йому також невідомо.

Пояснити чому покази свідка, надані під Присягою, відрізняються від пояснень, наданих в ході проведення службового розслідування, капітан поліції ОСОБА_12 не зміг.

Свідок лейтенант поліції ОСОБА_11 повідомив, що особисто бачив 27.04.2018 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 в приміщенні ОСОБА_4 близько обіду. Проте, не бачив чи користувався 27.04.2018 старший сержант поліції ОСОБА_1 службовим автомобілем і чи виїжджав в цей день в складі СОГ ОСОБА_4 на виклик йому також невідомо. Також повідомив, що він 27.04.2018 перебував в складі СОГ ОСОБА_4 і старший сержант поліції ОСОБА_1 не входив до її складу і в її складі на виклик не виїжджав.

Пояснюючи чому покази свідка, надані під Присягою, відрізняються від пояснень, наданих в ході проведення службового розслідування, лейтенант поліції ОСОБА_11 повідомив, що переписав “фабулу” пояснень з комп’ютера когось з працівників в службовому приміщенні.

Покази свідків узгоджуються з відомостями з ОСОБА_9 нарядів ОСОБА_4 (інв.№304), в якій відсутній запис про те, що старший сержант поліції ОСОБА_1 27.04.2018 включений до складу СОГ ОСОБА_4, що, в свою чергу, свідчить про те, що він не міг виїжджати в її складі на виклики.

Таким чином, відомості щодо користування 27.04.2018 старшим сержантом поліції ОСОБА_1 службовим автомобілем, перебування його в складі СОГ ОСОБА_4 та виїзду в цей день в її складі на виклик, відображені у Висновку, не відповідають фактичним обставинам у справі.

Відповідно до ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Згідно з п.1.2 Інструкції службове розслідування – комплекс заходів, що здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причини і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з’ясування інших обставин.

Відповідно до пп.6.2.2. п.6.2 Розділу VI Інструкції виконавець (голова, члени комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, є відповідальним (и) за повноту, усебічність і об’єктивність висновку службового розслідування.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при проведенні службового розслідування не забезпечено його повноти, усебічності та об’єктивності в частині користування 27.04.2018 ОСОБА_1 службовим автомобілем, перебування його в складі СОГ ОСОБА_4 та виїзду в цей день в її складі на виклик.

Разом з цим, суд звертає увагу на наступні обставини.

В Журналі ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області обліку виїздів та повернень транспортних засобів у автогосподарствах і гаражах органів внутрішніх справ (інв.№238) зафіксовано, що 27.04.2018 ОСОБА_1 здійснив запис про виїзд службового автомобіля марки «ОСОБА_7 Рекстон» д.н.з. 0524.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що запис зробив «механічно», на службі в цей день не перебував. Суд не може вважати такі пояснення достатніми та істотними для спростування доводів відповідача про перебування позивача на службі. В цьому контексті суд зауважує, що такі дії позивача можуть свідчити про неналежне знання і розуміння ним суті своїх посадових обов’язків.

Суд з метою перевірки обставин про перебування позивача на службі 27.04.2018 витребував у відповідача необхідну інформацію. В листі ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області від 27.02.2019 №2161/38/01-19 «Про надання інформації» зазначено, що у Журналі ОСОБА_4 відділу поліції обліку виїздів та повернень транспортних засобів у автогосподарствах і гаражах органів внутрішніх справ позивач 27.04.2018 зробив запис щодо виїзду службового автомобіля «ОСОБА_7 Рекстон» д.н.з. 140524. Жодного іншого документального підтвердження перебування позивача 27.04.2018 на службі, а також інформації чи надавався йому у той же день вихідний день, немає.

Суд також враховує, що відповідно до Журналу інструктажів водіїв ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області (інв.№1082 Том №2) міститься запис за 27.04.2018 про проведення інструктажу ОСОБА_1 та його підпис.

Суд звертає увагу на те, що в листі ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області від 13.06.2018 №Р-40/ОСОБА_10/38/01-18 щодо обліку робочого часу ОСОБА_1 зазначено, що відповідно до п.1.3 Розділу І Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців, працівників поліції апарату та інших органів і підрозділів ГУНП у Львівській області та порядок компенсації за службу (працю) в понаднормовий (надурочний) час, у вихідні, святкові, неробочі дні, затвердженої наказом ГУНП у Львівській області від 10.08.2016 №1618 початок і закінчення роботи для поліцейських, а також перерва для відпочинку та харчування установлюється таким чином: початок робочого дня – о 09:00, обідня перерва з 13:00 до 13:45, закінчення робочого дня: у понеділок, вівторок, середу, четвер - о 18:00, у п’ятницю – о 16:45. Також зазначено, що тривалість робочого дня оперуповноважених ВКП ОСОБА_4 у понеділок, вівторок, середу, четвер - з 09:00 до 18:00, у п’ятницю до 16:45.

Виходячи із змісту вказаного листа, випливає, що 26.04.2018 і 27.04.2018 були робочими днями.

Сторони не надали жодних доказів, що у ОСОБА_1 27.04.2018 був вихідний день і він міг не перебувати на службі у цей день.

Суд також з’ясував, що облік робочого часу чи вихідних днів особового складу в ОСОБА_4 окремим документом не фіксується. Про такі обставини також повідомив представник відповідача ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6, яка працює на посаді старшого інспектора з ОД сектору соціально-гуманітарної роботи УКЗ ГУНП у Львівській області.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не довів, що 27.04.2018 був для нього вихідним днем.

Отже, суд, встановивши обставини справи та надавши правову оцінку наявним в ній письмовим доказам, дійшов до переконання, що старший сержант поліції ОСОБА_1 своїми діями, що виразились у порушенні Правил дорожнього руху, що мали місце 26.04.2018 та перебування на службі 27.04.2018 у стані алкогольного сп’яніння, проявив низькі моральні та професійні якості, порушив службову дисципліну, не дотримався вимог Законів України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та «Про Національну поліцію», що не сумісні з його подальшим перебуванням на службі в Національній поліції України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що такі дії, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських. Поліцейський повинен з гідністю нести своє почесне звання, дотримуватись змісту складеної присяги, бути прикладом у дотриманні порядку та дисципліни, та в жодному випадку не порушувати норми Закону.

Вчинки, що негативно характеризують працівників поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Ці вимоги відображені у Правилах етичної поведінки поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 та інших нормативно-правових актах, що регулюють діяльність працівників поліції.

Наведене обумовлене тим, що працівники поліції мають особливий правовий статус, який полягає у віднесенні вимог морального змісту до їх службово-трудових обов'язків. При прийнятті на службу позивач зокрема зобов'язувався не допускати вчинення проступків, що принижують високе звання поліцейського.

Отже, суд погоджується з позицією відповідача про те, що старший сержант поліції ОСОБА_1 вчинив проступок, несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Суд встановив, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв'язку з грубим порушенням позивачем службової дисципліни, основних обов’язків поліцейського передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_5 поліцейського, що спричинило негативні наслідки для репутації органів поліції і це підтверджено Висновком.

Позивач в ході судового розгляду справи не надав жодних доказів, що свідчили б про порушення ГУНП у Львівській області порядку проведення службового розслідування.

Суд також враховує те, що хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Обов’язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «ОСОБА_2 проти Швейцарії» (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Враховуючи наведене, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції здійснено ГУНП у Львівській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом. А тому, підстави для визнання протиправним та скасування оскарженого наказу в частині, що стосується позивача, відсутні.

У зв’язку з тим, що суд не знайшов підстав для визнання протиправним та скасування наказу відповідача, яким позивача звільнено з служби в поліції, відсутні правові підстави для задоволення його позовних вимог про поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене та підписане 30.03.2019.

Суддя А.Г. Гулик