Рішення № 80814474, 27.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1752/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» про скасування постанови про накладення адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 31 січня 2019 р. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія НК № 012512, винесену інспектором взводу 1 роти 6 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом патрульної поліції Шашковим А.П.

Вимоги мотивує тим, що 23 січня 2019 року позивач, який працює в ПАТ «Донбасенерго» на виконання своїх обов'язків, виїхав за маршрутом Київ - Харків на автомобілі AUDI A6, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується подорожнім листом службового автомобіля від 23.01.2019 року, щоб доставити директора з правового забезпечення ПАТ «Донбасенерго» Боєнка О.В. в Господарський суд Донецької області (м. Харків) для участі в судових засіданнях. Під час слідування за вказаним маршрутом на Х/о трасі Київ - Харків МОЗ, о 13-50 автомобіль був зупинений інспектором УПП в Харківській області ДПП та було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (штрафу у розмірі 340 грн.) по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що позивач керував автомобілем, який не пройшов обов'язкового технічного контролю, порушивши пп. «б» п. 31.3 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасування оскільки обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Вказує, що автомобілі, які експлуатуються ПАТ «Донбасенерго», не є автомобілями таксі та використовуються для перевезення пасажирів і вантажів не в комерційних цілях (платні послуги по перевезенню пасажирів і вантажів не надаються). Перевезення здійснюється тільки для власних потреб ПАТ «Донбасенерго», тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просить суд слухати справу у його відсутність. Позовну заяву підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій просить суд слухати справу у її відсутність, позов вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Крім того, подала до суду письмові пояснення, які за своїм змістом є аналогічними позовній заяві.

Суд, дослідивши матеріали, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 012512 від 23.01.2019 р., позивач ОСОБА_1, 23.01.2019 року о 13 год. 40 хв. по Х/о траса МОЗ керував транспортним засобом AUDI A6 НОМЕР_4 із забрудненим номерним знаком, під час перевірки документів було виявлено, що водій не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив пп. «б» п. 31.3 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. (а. с. 19)

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог п. 31.3 б) Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов'язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

Відповідно до наказів ПАТ «Донбасенерго» № 2-к від 22.01.2018 року та № 198 від 29.12.2018 року позивач ОСОБА_1 працює в ПАТ «Донбасенерго» в гаражі служби транспортно - експлуатаційного обслуговування та за ним закріплений автомобіль НОМЕР_2. (а. с. 12, 15)

Позивач керував автомобілем НОМЕР_2, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 є легковий седан - В, який має масу без навантаження 1230 кг та повну масу 2290 кг, отже, відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковому технічному контролю не підлягає. (а. с. 14-15)

Відсутність необхідності проходження технічного контролю також міститься у полісі обов'язкового страхування № АМ/3912217 20.04.2018 року цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.8, п.п. 2-3), де вказано «Ні». (а. с. 20)

Також не можна віднести автомобіль НОМЕР_2, до автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів на підприємстві, яке здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку, оскільки відповідно до ліцензії серії АЕ № 575906 виданої 21.01.2015 року видом господарської діяльності на право якого видана ліцензія ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» є - виробництво електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КпАП України у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Позивачем, крім іншого, заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху України, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення чинного законодавства при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності посадовою особою відповідача не були дотримані, оскільки жодні докази на підтвердження вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач жодного разу в судове засідання не з'явився, доказів, які могли б спростувати доводи позивача ОСОБА_1 не надав.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, п.п. 1.9., 31.3 Правил дорожнього руху України, ст. ст. 1, 33, 121, 245, 247, 251, 268, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 9, 72-78, 90, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) третя особа: Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-А) про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 012512 від 012512 року.

Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н. О. Яровенко