Постанова № 80813174, 26.03.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/499/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 Категорія: 310020000

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідач ОСОБА_2

судді Гончар Н.І., Сіренко Ю.В.

секретар Попова М.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_3,

відповідач (скаржник) – ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 22.10.2018 (повний текст складено 25.10.2018, суддя в суді першої інстанції – ОСОБА_1М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, :

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся у квітні 2018 року до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 - Крістіни ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.04.2018 і до повноліття дітей. В обґрунтування вказано на те, що сторони уклали шлюб 13.04.1991 від якого мають двох доньок - Діану-Крістіну, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Даніелу-Каріну, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем та перебувають на його утриманні. Шлюб між сторонами розірвано 06.04.2015. Відповідач матеріально не допомагає дітям та не бере участі в їх вихованні. Також вказує, що відповідач є фізичною здоровою, працездатною та має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 22.10.2018 позов у справі задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання дітей аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісячно (по 1000,00 грн. на кожну дитину), починаючи з 23.04.2018 і до досягнення дітьми повноліття. При цьому суд виходив з того, що відповідач, як мати, зобов‘язана брати участь в утриманні дітей, які проживають з позивачем та перебувають на його утриманні, а визначений судом розмір аліментів буде відповідати засадам розумності та справедливості.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подала 25.02.2019 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову, а також стягнути з позивача на її користь понесені судові витрати. Скаржник просить залучити до участі у розгляді справи службу у справах дітей Черкаської міської ради та допитати ряд свідків. Скаржник зазначає, що рішення служби у справах дітей Черкаської міської ради від 29.03.2019 №198, яким визначено місце проживання дітей з батьком, що врахував суд при вирішенні спору в цій справі про стягнення аліментів, є незаконним, адже її не було повідомлено про розгляд цього питання. Діти проживали раніше з відповідачем та мають з нею хороші відносини. Натомість позивач у справі періодично залишав сім‘ю, застосовував психічне та фізичне насилля до відповідача та до старшої доньки, у зв‘язку з чим скаржник зверталася до правоохоронних органів. Через насилля з боку позивача здоров‘я скаржника суттєво погіршилось. Сторони справи проживають в одній квартирі, відповідач піклується про дітей, утримує та виховує їх. Позивач має заборгованість по аліментам перед відповідачем. Протягом 2015-2017 років позивач працював за кордоном та ніяким чином не піклувався про дітей.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

При розгляді справи встановлено, що сторони справи з 13.04.1991 по 24.03.2015 перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с. 4). Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.03.2015 шлюб між сторонами був розірваний (а.с. 11).

Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 - Крістіну ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серія I-СР №015332 від 01.02.2006 та свідоцтвом про народження дитини серія I-СР №088803 від 05.03.2009 (а.с.5, 6).

Рішенням служби у справах дітей Черкаської міської ради від 29.03.2018 №198 визначено місце проживання малолітніх дітей сторін у справі разом з батьком – ОСОБА_3 (а.с. 10).

Згідно довідки КП Соснівська СУБ» Черкаської міської ради від 23.04.2018 №658 неповнолітні ОСОБА_5 - Крістіна ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Так як відповідач участі в утриманні своїх дітей не бере, матеріальної допомоги їм не надає, позивач порушує перед судом питання про стягнення з неї аліментів на утримання їх спільних дітей.

Такими є фактичні обставини у справі. Правовідносини, які виникли між сторонами на їх підставі, мають наступне правове регулювання.

Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; ч.3 ст.181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; ст.182 СК України – при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналогічні роз‘яснення містить п.17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня 2017 року - 1860 грн, з 01 травня - 1944 грн, з 01 грудня - 2027 грн.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, зокрема, і тих, що стосуються матеріального стану відповідача, розміру витрат, які несе позивач на утримання дітей, та виходячи з того, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою як на батька, так і на матір дитини, та вищевикладених норм законодавства, апеляційний суд вважає, що в даному випадку суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у визначеній судом твердій грошовій сумі, що відповідає вимогам розумності та справедливості.

Також апеляційний суд враховує, що скаржником не надано суду належних та допустимих доказів, з яких би достовірно вбачався той факт, що нею дійсно здійснюються витрати на дітей – придбання продуктів, іграшок, оплата лікування, тощо, що є визначальним для висновку про факт надання дітям з боку скаржника матеріального утримання, як це передбачено ст.180 СК України.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи скаржника про незаконність рішення служби у справах дітей Черкаської міської ради від 29.03.2019 №198, яким визначено місце проживання дітей з батьком, слід відхилити, адже це рішення є наразі чинним та у встановленому порядку відповідачем не оскаржувалось.

Інші апеляційні доводи про наявність хороших відносин між дітьми та відповідачем, застосування з боку позивача по відношенню до відповідача та дітей насилля, з приводу якого наявні її звернення до правоохоронних органів, факт відсутності спілкування позивача та дітей протягом 2015-2017 років, а також заборгованість позивача перед відповідачем по сплаті аліментів, незалежно від їх доведеності, жодним чином не усувають відповідача, як матері дітей, від виконання її обов‘язку по їх утриманню. Доказів належного виконання цього обов‘язку скаржник суду не надала.

Також скаржник не надала доказів саме такого стану свого здоров‘я, який унеможливлює сплату нею аліментів у визначеній судом сумі. При цьому, сам розмір визначених судом аліментів скаржник не оспорює.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що сам факт її спільного проживання в одній квартирі разом з ОСОБА_3 та доньками на підтверджує належну участь у вихованні дітей та надання нею матеріальної допомоги донькам, також є безпідставними, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість з пояснень у суді апеляційної інстанції позивача ОСОБА_3 вбачається, що хоч вони і проживають в одній квартирі, однак в різних кімнатах, мають окремі бюджети, він з доньками ведуть власне домашнє господарство, а відповідачка ОСОБА_4 - веде своє господарство з іншим чоловіком, що нею і не заперечувалася в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 367 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Необхідності в залученні до участі у розгляді справи служби у справах дітей Черкаської міської ради та в допиті ряду свідків, про що просить скаржник, при апеляційному розгляді встановлено не було. Відповідних заяв до суду першої інстанції відповідач не подавала, хоча була належним чином повідомлено про розгляд справи.

Існування перешкод для звернення відповідача до суду першої інстанції із відповідними заявами про дослідження показань свідків скаржник не довела.

Надані нею медичні довідки про перебування на лікуванні не свідчать про неможливість брати участь у розгляді справи у жовтні 2018 року, коли було ухвалене оскаржене рішення суду першої інстанції.

Відповідних клопотань з приводу перенесення розгляду справи у зв‘язку з лікуванням відповідач до районного суду не надсилала.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 22.10.2018 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 22.10.2018 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів – залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 29.03. 2019.

Суддя-доповідач

Судді