Рішення № 80812946, 29.03.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/7640/18

Провадження №2/712/170/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого - судді Пироженко В.Д.

при секретарі - Жук О.М.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3 ОСОБА_4

представника відповідачів адвоката ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Перша ОСОБА_8 державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_8 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Перша ОСОБА_8 державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.1988 року його дядько ОСОБА_9 набув право власності на 7/25 частини домоволодіння №22 по пров. Піонерському (ОСОБА_10) в м. Черкаси. На той час домоволодіння складалось з житлового будинку загальною площею 55,6 кв.м, сараю під літ. «Б», льоху під літ. «Г», огорожі під № 1-3,5 та водоколонки під № 4, розташоване на земельній ділянці розміром 851 кв.м. За вказаним договором у постійне користуванні ОСОБА_9 відійшли: приміщення 1-1, розміром 10,4 кв.м; приміщення 1-2, розміром 7,2 кв.м; приміщення І, розміром 10,5кв.м; ганок, льох літ. «Г»; частина огорожі.

Іншу частину домоволодіння 18/25 після смерті ОСОБА_11 успадкувала ОСОБА_12, яка на підставі договору дарування від 24.09.1996р. подарувала її ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Рішенням виконавчого комітету Соснівської районної ради народних депутатів № 440 від 21.09.1988 року ОСОБА_9 було дозволено за адресою: м. Черкаси, пров. Піонерський (ОСОБА_10), 22 здійснити перебудову сіней літ. 1 в розміри 3,0x8,5 м для розміщення житлової кімнати, кухні і веранди, ліквідацію пічного опалення, переобладнання приміщення 1-2 в житлове, будівництво сараю розміром 3,0x4,0, враховуючи згоду співвласника. Роботи дозволені вказаним рішенням ОСОБА_9 провів за власні кошти.

В подальшому КП «ЧООБТІ» було проведено технічну інвентаризацію об’єкту нерухомого майна та 13.02.1990 на ім’я ОСОБА_9 та видано технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду. Згідно вказаного технічного паспорту добудову «А1-І» проведено у відповідності з дозволом виконкому № 440 від 21.09.1988 року. Будівництво сіней «а3» та сараю «Д» проведено з порушенням місця розташування.

Рішенням виконавчого комітету Соснівської районної ради народних депутатів від 20.02.1991 року № 53 ОСОБА_9 дозволено «узаконити сіни літ «а3» і місце розташування сараю літ «Д». Після проведення будівельних робіт в користуванні ОСОБА_9 знаходились приміщення, позначені в плані будівництва технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 13.02.1990:житлова кімната 1-4, площею 10,4 кв.м та житлова кімната 1-3, площею 9,0 кв.м (які становили 7/25 частини домоволодіння та входять до житлового будинку А-1); добудовані ОСОБА_9 кімнати 1-2, площею 17,2кв.м; 1-1, площею 12,2 кв.м (позначені на плані земельної ділянки літ. А1-1); добудована веранда І, площею 6,5 кв.м (позначена на плані земельної ділянки літ. а3); сарай, позначений літ. «Д», право власності на які не зареєстровано.Оскільки ОСОБА_9, на законних підставах, власними працею і коштами здійснив вказане будівництво до 5 серпня 1992 року, вказані об’єкти не є самочинним будівництвом.

15.03.2003 року ОСОБА_9 помер., спадщину після його смерті прийняла мати позивача – ОСОБА_7 М.П.

17.09.2003 державним нотаріусом черкаської державної нотаріальної контори на ім’я ОСОБА_13П видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого вона успадкувала 7/25 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в м. Черкаси по пров. Піонерському, 22. Відповідно до вказаного свідоцтва домоволодіння складалось з жилого будинку з прибудовою, жилою площею 48,7 кв.м та надвірних споруд: сарай під літ. « Б, Д», вбиральні під літ. «В, Е», погрібу під літ. «Г», огорожі під № 1,3,5, водоколонки під №4, розташованих на земельній ділянці загальною площею 851кв.м.

З метою визнання права власності на добудови «А1-1» (приміщення 1-1, 1-2), «а3» ОСОБА_13 зверталась до суду з відповідними позовами.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.04.2007 року за ОСОБА_13П визнано право власності на новостворене майно, зазначене на плані будинку літ. «А1-І» згідно місця розташування за адресою: м. Черкаси пров. Піонерський, 22/2. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12.02.2009 вказане рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.02.2016, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 14.09.2016 в позові відмовлено.

В подальшому, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 19.11.2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.10.2016 року в позовних вимогах ОСОБА_13 про зміну ідеальних часток в спільній частковій власності та житловий будинок та визнання права власності на змінену ідеальну частку відмовлено.Як на підставу для відмови в позовних вимогах суди посилались на не введення за життя ОСОБА_9 в експлуатацію добудови та не набуття добудовою статусу об’єкта нерухомого майна, як об’єкта цивільного права.

Таким чином, ОСОБА_13 успадкувавши право власності на 7/25 частини від домоволодіння по пров. Піонерському, 22, та майнові права на добудови «А1-І», «а3», сарай «Д», зареєструвала право власності лише на 7/25 частини домоволодіння.

15.02.2016р. ОСОБА_13 померла. За свого життя вона склала заповіт, згідно якого заповіла все належне їй на час смерті майно позивачу, до складу спадщини увійшло:7/25 частини вище вказаного домоволодіння;майнові права, будівельні матеріали, обладнання та утворені ними конструктивні елементи, використані при будівництві добудови до житловогобудинку, позначеної літ. «А1-1» (кімнати 1-2, площею 17,2кв.м; 1-1, площею 12,2 кв.м); веранди, позначеної літ. «а3», площею 6,5 кв.м; сараю, позначеного літ. «Д», що розташовані за адресою: м. Черкаси пров. Тодося Осьмачки, буд. 22.

16.08.2016 державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 йому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 7/25 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в м. Черкаси по пров. Тодося Осьмачки (пров. Піонерський) № 22. Згідно вказаного свідоцтва «Житловий будинок з прибудовами під літ. «А-1, а1, а2, а3», дерев?яний, обкладений цеглою, загальною площею 112,4 кв.м, житловою площею 74,9 кв.м, та надвірні споруди: сарай під літ. «Б», вбиральня під літ. «В», погріб під літ. «Г», сарай під літ. «Д», вбиральня під літ «Е», огорожа під №1, 3, 5, ворота №2, 6, водо колонка під №4».

Таким чином, нотаріусом не посвідчено (не оформлено) його право власності в порядку спадкування на добудову «А1-1» (кімнати 1-2, площею 17,2кв.м; 1-1, площею 12,2кв.м) та безпідставно включено до спільної часткової власності прибудову «а3», сарай «Д».

В квітні 2018 ним на адресу Першої черкаської державної нотаріальної контори була надана заява про внесення змін до належного йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.08.2016 та видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на прибудови «А1-1», «а3».

Листом за вих. № 962/02-14 від 14.05.2018 нотаріус повідомив про відсутність у них правових підстав для внесення змін до наявного свідоцтва та видачу нового.

Оскільки спадкодавці на законних підставах, власними працею і коштами здійснили будівництво прибудов «А1_1» (кімнати 1-2, площею 17,2кв.м; 1-1, площею 12,2кв.м), «а3», сараю «Д», проживали там, володіли користувалася, але за життя юридичного права власності на них не набули через не проведення державної реєстрації, для захисту своїх спадкових прав звернутись до суду.

Окрім того, зазначення у свідоцтві про право на спадщину за заповітом, згідно якого він успадкував 7/25 частини домоволодіння, добудови «а3» та сараю «Д» тягне за собою порушення його права власності, оскільки вказані об’єкти не відносяться до спільної часткової власності.

Просить внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.08.2018 року виданого на його ім’я після смерті ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 15.02.2016р., виключивши із опису успадкованого майна прибудову під літ. «а3» та сарай під літ. «Д».Також просить визнати за ним право власності в порядку спадкування після померлої 15.02.2016 ОСОБА_13 на будівельні матеріали, обладнання та утворені ними конструктивні елементи, використані при будівництві добудови до житлового будинку, позначеної літ. «А1_1» (кімнати 1-2, площею 17,2кв.м; 1-1, площею 12,2кв.м); веранди, позначеної літ. «а3», площею 6,5кв.м; сараю, позначеного літ. «Д», що розташовані за адресою: м. Черкаси пров. Тодося Осьмачки, буд. 22, та визнати за ним право забудовника на добудову до житлового будинку, позначену літ. «А1-1» (кімнати 1-2, площею 17,2кв.м; 1-1, площею 12,2кв.м); веранду, позначену літ. «а3», площею 6,5кв.м; сарай, позначений літ. «Д», що розташовані за адресою: м. Черкаси пров. Тодося Осьмачки, буд. 22, в порядку спадкування після померлої 15.02.2016 ОСОБА_13.

В ході розгляд у справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, однак, остаточно просив визнати за ним права та обов’язки забудовника на добудову до житлового будинку, позначену літ. «А1-1» (кімнати 1-2, площею 17,2 кв.м; 1-1 площею 12,2 кв.м), що розташовані за адресою: м. Черкаси, пров. Тодосія Осьмачки, 22 в порядку спадкування після померлої 15.02.2016 року ОСОБА_13.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.07.2018 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.12.2018 року вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_8 міської ради ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, вважає позов необґрунтованим і безпідставним, оскільки право власності на майно виникає з моменту державної реєстрації, а так як право власності на пірне майно не зареєстроване, тому не ввійшло до складу спадкового майна.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову. Зазначили, що позивач в своєму позові не вказує про те, що вже були судові рішення з приводу його позовів про узаконення новоствореного майна, якими в задоволенні позову відмовлено. Більш того судовими рішеннями було встановлено, що ОСОБА_9 за життя не ввів в експлуатацію та не зареєстрував своє право власності на житлову добудову, дозвіл на здійснення якої був наданий органами місцевого самоврядування. У зв’язку з чим прибудова і не війшли до складу спадкового майна, а сама прибудова літ А1-1 без доказів введення її в експлуатацію у встановленому законом порядку не набуває статусу об’єкта нерухомого майна як об’єкта цивільного права.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2015 року в позові ОСОБА_13 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_8 міська рада, КП «ЧООБТІ» про зміну ідеальних часток у спільній частковій власності на житловий будинок та визнання права власності на змінену ідеальну частку відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 19 листопада 2015 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.10.2016 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2018 року, та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19.11.2015 року залишено без змін.

Зазначеними рішеннями встановлено, що ОСОБА_13 є власником 7/25 частин домоволодіння по пров. Піонерському, 22 у м. Черкаси.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є власниками вказаного домоволодіння по 18/25 частини кожний, на підставі договору дарування від 24 вересня 1996 року. Крім того, відповідачі являються власниками земельної ділянки по пров. Піонерському, 22 у м. Черкаси площею 0,0545 га, що підтверджується Державним актом, виданим на підставі рішення ОСОБА_8 міської ради від 10 квітня 1997 року № 170.

Згідно рішення ОСОБА_8 міської ради № 664 від 15 вересня 1955 року за домоволодінням по пров. Піонерському, 22 у м. Черкаси закріплено земельну ділянку площею 1142 кв. м. По фактичному користуванню та згідно технічних паспортів, площа земельної ділянки з 1988 року складає 851 кв. м.

На момент виникнення часткової власності на домоволодіння по пров. Піонерському, 22 первісні частки співвласників у будинку були наступними: ОСОБА_9 набув права власності на 7/25 частини будинку на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 1988 року, продавцем даної частки була одноосібний власник всього домоволодіння ОСОБА_11, домоволодіння складалось з житлового будинку загальною площею 55,6 кв. м, сарай літ. Б, льох літ. Г, огорожа 1-3,5, водоколонка 4. У користування ОСОБА_9 за цим договором перейшли приміщення 1-1 площею 10,4 кв. м, 1-02 площею 7,2 кв. м, 1- площею 10,5, ганок, льох літ. Г, частина огорожі.

Згідно дозволу виконкому № 440 від 21 вересня 1988 року ОСОБА_9 дозволено здійснити перебудову сіней літ. І в розмірі 3х8,5 для розміщення житлової кімнати, кухні та веранди, ліквідацію пічного опалення, переобладнання приміщення літ. І-2 в житлове, будівництво сараю розмірами 3х4, враховуючи згоду співвласників.

Рішенням Соснівського райвиконкому № 53 від 20 лютого 1991 року дозволено ОСОБА_9 узаконити сіни літ. а3 та місце розташування сараю літ. Д в спірному домоволодінні.

18/25 частину домоволодіння після смерті ОСОБА_15 успадкувала ОСОБА_12, яка на підставі договору дарування від 24 вересня 1996 року, подарувала вказану частину домоволодіння відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_3 На момент набуття відповідачами права власності домоволодіння складалось з житлового будинку з прибудовою жилою площею 48,7 кв. м та надвірних споруд сарай літ. Б,Д вбиральні літ. В,Е, погріб літ. Г, огорожа № 1-3,5, водоколонка № 4, розташовані на земельній ділянці площею 851 кв. м.

15.03.2003 року ОСОБА_9 помер, після смерті якого ОСОБА_13 успадкувала 7/25 частин спірного домоволодіння на підставі свідоцтва про право спадщину за заповітом від 17 вересня 2003 року. Домоволодіння, на момент набуття права власності позивачкою, складалось з житлового будинку з прибудовою жилою площею 48,7 кв. м та надвірних споруд: сарай літ. Б,Д, вбиральні літ. В,Е, погріб літ. Г, огорожа № 1-3,5, водоколонка № 4, розташовані на земельній ділянці площею 851 кв. м.

Згідно висновку КП ЧООБТІ від 8 травня 2007 року, внаслідок будівництва ОСОБА_13 сін та сараю згідно з рішенням Соснівського райвиконкому № 53 від 20 лютого 1991 року, ідеальні частки змінились і складаються: ОСОБА_13 -27/50, ОСОБА_4 та ОСОБА_16 -23/50.

Зміна часток на вказані розміри не зареєстрована, за даними державної реєстрації частки співвласників складаються: ОСОБА_13 – 7/25, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - 18/25.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд та Вищий спеціалізований суд України, обґрунтовано виходив із того, що оскільки згоди на вказані добудови і збільшення площі домоволодіння, ні теперішні власники, ані попередні власники не надавали, а також із того, що здійснивши добудову вони не ввели її належним чином в експлуатацію та не отримали відповідні правовстановлюючі документи, відсутні правові підстави для визнання права власності на спірне майно за позивачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Першої черкаської державної нотаріальної контори із заявою про внесення змін до належного йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.08.2016 та видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на прибудови «А1-1», «а3».Однак, своїм листом за вих. № 962/02-14 від 14.05.2018 нотаріус повідомила ОСОБА_7 про відсутність у них правових підстав для внесення змін до наявного свідоцтва та видачу нового, оскільки прибудова під літ. А1-1 побудована згідно рішення Соснівського райвиконкому № 440 від 21.09.1988 року, але право власності не оформлено, у зв’язку з цим не були включені до виданого нотаріусом свідоцтва.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Положенням статті 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.02.2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_13 до Виконавчого комітету ОСОБА_8 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, зацікавлена особа КП «ЧООБТІ» про визнання права власності на новостворене майно, а саме на прибудову літ. «А1-1», оскільки позивачем не надано доказів уведення об’єкта нерухомого майна в експлуатацію у встановленому законом порядку і набуття цим майном статусу об’єкта нерухомого майна як об’єкта цивільного права. Зазначене рішення ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 14.09.2016 року залишено без змін.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач в своєму позові посилається на пункт 8 постанови ПВС України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» в якому зазначено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини. Однак, враховуючи, що будівництво було завершено в 1990 році при житті ОСОБА_9, однак, прибудову в експлуатацію останній не здав і відповідно не зареєстрував на неї право власності, та помер 15.03.2015 року, тому даний пункт пленуму не може бути застосований.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права власності.

Згідно п.23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі неможливості отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі в загальному порядку, спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 4.15. 4.18 пункту 4 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщин) на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо залежності цього майна спадкодавцеві. Отже, нотаріусові обов'язково надається документ, відповідно до якого має бути зареєстровано право власності на конкретний об'єкт спадкування, оскільки, згідно з ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

В даному випадку нотаріусом видане позивачу свідоцтво на право власності на майно, яке зареєстроване у передбаченому законом порядку. Оскільки право власності на прибудову під літ. А1-1 побудовану згідно рішення Соснівського райвиконкому № 440 від 21.09.1988 року не оформлено, у зв’язку з цим не були включені до виданого нотаріусом свідоцтва.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, оскільки як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_17 не набула прав та обов»язків забудовника на добудову до житлового будинку після смерті ОСОБА_9, тому і позивач ОСОБА_7 не набув відповідно права та обов»язки забудовника після смерті своєї матері ОСОБА_13

Керуючись ст.ст. 81, 83, 89, 264-268 ЦПК України, ст.ст. 178, 178, 182, 1216, 1218, 1219 ЦК України, ППВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_8 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Перша ОСОБА_8 державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текс рішення складено 29 березня 2019 року.